Ухвала суду № 61481156, 22.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВАм. Київ Головуючий в 1 інстанції - Яровенко Н.О.

№22-ц/796/13170/2016 Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

22 вересня 2016 року суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Панченко М.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року зазначений позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 89610 доларів 33 центи США, а також судовий збір в сумі 29 770 грн.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, відповідач подала апеляційну скаргу, яку слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як вбачається з журналу судового засідання від 27 липня 2016 року /а.с. 68-70/, представник відповідача - ОСОБА_2 був присутнім в судовому засіданні під час проголошення оскаржуваного рішення.

Проте, апеляційна скарга подана 09 вересня 2016 року, тобто з пропуском строку, встановленого процесуальним законом.

Факт отримання копії повного тексту оскаржуваного рішення 05 вересня 2016 року не може свідчити про дотримання відповідачем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, проте, може бути підставою для поновлення такого строку.

Разом з тим, скаржником не порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України - апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків установлених статтею 294 ЦПК України, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя -доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року необхідно залишити без руху, а заявнику надати строк 30 днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків(надання клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку).

Крім того, скаржником не надано суду документу, що належним чином підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою у вересні 2016 року, тобто на момент чинності ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, а тому правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору - відсутні.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на ч.3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», яка визначає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.

Між тим, позов Банку про стягнення заборгованості з позичальника не є позовом, пов'язаним з порушенням прав споживача.

Крім того, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, є ЗУ «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, при розгляді справ 6-2269ц16, 6-1206ц16, 6-1937ц16, 6-1788ц16, 6-1746ц16, 6-2117ц16, 6-1835ц16, 6-1698ц16, 6-1789ц16, 6-2309ц16 та ін.

Тому, виходячи з того, що ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на момент подання апеляційної скарги не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»(в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір, що підлягає сплаті, складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка, що підлягала сплаті при поданні даного позову(станом на квітень 2016 року), враховуючи його ціну, складала 29 770 грн. 00 коп.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на указане рішення суду ОСОБА_1 має сплатити 32 747 грн. 00 коп. на Р/р: 31210206780010; Отримувач коштів: УДКС у Солом'янському районі м. Києва; Код ЄДРПОУ: 38050812; Банк: ГУ ДКСУ у м. Києві; МФО банку: 820019 ; Код ЄДРПОУ суду : 02894757.

Після усунення недоліків, особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, повинна надати оригінал квитанції/платіжного доручення про сплату судового збору.

Згідно з ч.2 ст.297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.295 ЦПК України, або не сплачено судовий збір застосовуються положення ст.121 ЦПК України. За змістом ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху та скаржнику надано строк 5 днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків в частині несплати судового збору та ненадання копій апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 231, 294, 297 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року залишити без руху та надати строк 5 днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків в частині несплати судового збору та 30 днів для усунення недоліків в частині пропуску строку на апеляційне оскарження.

Попередити, що в разі не виправлення, у визначений судом термін, недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а в разі не виправлення недоліків в частині несплати судового збору, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Суддя: