Ухвала суду № 61480917, 21.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року м. Київ К/800/12856/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О.,розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -в с т а н о в и л а:Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії звернулось до суду з позовом до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 березня 2012 року №26 та №25.

Повернуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії судовий збір у розмірі 1105 (одна тисяча сто п'ять) гривень 19 копійок.

Повернуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 7104 (сім тисяч сто чотири) гривні 00 копійок.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 15 грудня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено планову перевірку додержання суб'єктами архітектурної діяльності вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень при будівництві об'єкта: «Реконструкція нежитлового приміщення під універсальний пункт обслуговування споживачів по пр. Леніна, 133 у м. Запоріжжі», за наслідками якої складено акт планової перевірки.

У даному акті перевірки зазначено, зокрема, про порушення позивачем ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: експлуатацію об'єкта без прийняття в експлуатацію.

За наслідками перевірки першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 15 грудня 2011 року позивачу видано припис №53, яким запропоновано експлуатацію пункту обслуговування споживачів по пр. Леніна, 133 у

м. Запоріжжі припинити негайно, про виконання припису письмово повідомити інспекцію в термін до 22 грудня 2011 року.

23 грудня 2011 року відповідачем проведено перевірку виконання припису

від 15 грудня 2011 року №53, за наслідками якої складено акт перевірки та встановлено, що припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області не виконано, експлуатацію пункту обслуговування споживачів по пр. Леніна, 133 у м. Запоріжжі не припинено.

01 березня 2012 року відповідачем повторно здійснено перевірку виконання припису №53

від 15 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки та встановлено, що припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області не виконано, експлуатацію пункту обслуговування споживачів по пр. Леніна, 133 у м. Запоріжжі не припинено, обєкт в експлуатацію не прийнято.

01 березня 2012 року позивачу видано припис №14, яким запропоновано експлуатацію пункту обслуговування споживачів по пр. Леніна, 133 у м. Запоріжжі припинити негайно, про виконання припису письмово повідомити інспекцію в термін до 07 березня 2012 року.

15 березня 2012 року відповідачем на підставі акту перевірки від 15 грудня 2011 року, припису від 15 грудня 2011 року №53, акту перевірки виконання припису

від 01 березня 2012 року, припису від 01 березня 2012 року №14 встановлено, що позивачем не виконано припис інспекції від 15 грудня 2011 року №53, експлуатацію універсального пункту обслуговування споживачів по пр. Леніна, 133 у м. Запоріжжі не припинено, чим порушено

п. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та винесено постанову №25 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, що передбачено ч. 2 п. 6 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 10730, 00 грн.

Також 15 березня 2012 року відповідачем на підставі акту перевірки від 15 грудня 2011 року, припису від 15 грудня 2011 року №53, припису від 01 березня 2012 року №14 встановлено, що позивачем універсальний пункт обслуговування споживачів по пр. Леніна, 133 у м. Запоріжжі експлуатується без прийняття в експлуатацію, чим порушено п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та винесено постанову №26 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у чиненні правопорушення, що передбачено п. 6 ч. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 96570, 00 грн.

Не погодившись з винесеними постановами від 15 березня 2012 року №25 та №26 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії відповідача по винесенню оскаржуваних постанов про накладення штрафів є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства.

З таким висновком судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, як, зокрема:

- експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів щодо, зокрема, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судами, на позивача накладено штрафи за експлуатацію об'єкта будівництва ІІІ категорії складності без введення в експлуатацію, а також за невиконання приписів №53

від 15 грудня 2011 року та №14 від 01 березня 2012 року, які винесені відповідачем.

Разом з тим, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25 березня 2015 року №2675-14 виконані позивачем роботи у приміщенні універсального пункту обслуговування споживачів по пр. Леніна, 133 у м. Запоріжжі відносяться до робіт з перепланування та виконані на підставі та у відповідності до проектної документації та нормативно-правових актів у галузі будівництва, крім того, категорія складності даного приміщення визначенню не підлягає.

Зазначене також узгоджується з висновком консультативно-дорадчої ради з питань будівництва у Запорізькій області при обласній державній адміністрації, затвердженим протоколом засідання від 01 лютого 2013 року №1/13.

Таким чином, суди, встановивши, що позивачем не виконувались роботи, які потребують прийняття об'єкта після їх виконання в експлуатацію як закінченого об'єкта будівництва, а здійснювалось перепланування приміщення, яке не можна віднести до третьої категорії складності, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для накладення штрафних санкцій, а відтак - про протиправність винесених відповідачем постанов від 15 березня 2012 року №25 та №26.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.

Постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: