Ухвала суду № 61480665, 22.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

22 вересня 2016 року

№ 876/6508/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Гуляк Василь Васильович, перевіривши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 р. про повернення позовної заяви у адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до ДП МОУ "Західвійськбуд" про стягнення заборгованості, –

встановив:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 р. повернено позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до ДП МОУ "Західвійськбуд" про стягнення заборгованості.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова подало на неї апеляційну скаргу.

Однак, подана апеляційна скарга не відповідала вимогам п.1 ч. 6 ст. 187 КАС України, а тому ухвалою від 05.09.16 р. її залишено без руху та надано 10-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт копію вказаної вище ухвали отримав 09.09.16 р., однак у визначений строк недоліків апеляційної скарги не усунув. Натомість апелянт заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання мотивоване відсутністю коштів.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне правове положення передбачено ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обгрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 71, 88 КАС України покладається на заінтересовану сторону.

Однак, в матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 71, 86, 88 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору. В будь якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.

Водночас, слід врахувати, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Таким чином, розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.

Оскільки, станом на момент постановлення даної ухвали, апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, відповідно до ч. 3 ст. 189 та п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

При цьому, особі, яка подавала апеляційну скаргу слід роз’яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом. Крім того, апелянту слід роз`яснити про право заявити клопотання про відстрочення, розстрочення чи зменшення розміру судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суддя –

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2016р. про повернення позовної заяви у адміністративній справі № 813/2347/16 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до ДП МОУ "Західвійськбуд" про стягнення заборгованості - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали направити усім особам, які беруть участь у справі, а особі яка подавала апеляційну скаргу також додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної з моменту постановлення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Гуляк В.В.