Ухвала суду № 61480569, 22.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 р.Справа № 577/1195/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2016р. по справі № 577/1195/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області , Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №46 від 24.02.2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Довгаль Н.І. про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КпАП України та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100 грн. Провадження у справі про зазначене адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2016р. по справі № 577/1195/16-а адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач та представник позивача прийняли участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, в поясненнях, наданих суду апеляційну скаргу підтримали з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просили її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що в силу положення ч.4 ст. 196 КАС України є підставою для розгляду справи без участі представника відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16.07.2015 року головним державним інспектором інспекційного відділу у північному регіоні, Управління ДАБІ у Сумській області Шкарінним С.І. проведено позапланову перевірку законності будівництва громадянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2.

Результати перевірки оформлені актом від 16.07.2015 року за № 371 (а.с. 38).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідальність за порушення яких, передбачена ч. 1 ст. 96 КУпАП (а.с. 38).

Окрім того, відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 371 від 16.07.2015 року, та винесений припис № 371 з вимогою у строк до 30.12.2015 року привести прибудову до житлового будинку по АДРЕСА_1, 90 кв.м. до вимог чинного законодавства (а.с. 39-41).

До акту перевірки та протоколу позивачем надано пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 зазначила, що їй були не відомі вимоги законодавства. В 2010 році вона здійснила роботи з розширення коридору, з заміною матеріалу стін з дерева на цеглу. Дозвільні документи не оформляла через сімейні обставини та необізнаність у законодавстві (а.с.42).

Крім того, постановою від 30.07.2015 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.96 КпАП України, та на позивача накладено штраф в розмірі 340 грн. (а.с.44).

Як зазначено у вказаній постанові саме позивачем була здійснена прибудова до будинку без документів, що дають право на виконання будівельних робіт та затвердженої проектної документації.

Із норми ч.4 ст.72 КпАП України вбачається, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені, зокрема в постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що посилання позивача на те, що прибудову здійснювала не вона не заслуговує на увагу суду, тому як дана обставина встановлена у наведеній вище постанові у справі про адміністративний проступок.

27.01.2016 року головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області складено протокол № 12 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 5-6), яке полягає у невиконанні позивачем вимог припису від 16.07.2015 року за № 371.

Також 24.02.2016 року складено постанову № 46 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 4).

Вирішуючи питання правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КпАП України згідно постанови від 24.02.2016 року, яка є предметом оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 15 вказано Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 188-42 КпАП України полягає у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до п. 29 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698, - у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном.

Разом з протоколом видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.

У вказаному додатку Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в розділі "Вимагаю" повинен містити, крім визначення строку виконання, заходи щодо усунення порушень.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що припис повинен містити конкретні вказівки на виконання певних дій для усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Проте, Припис від 16.07.2015 року (а.с.39), виданий ОСОБА_1 містить вимогу, дослівно: "привести прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 до вимог чинного законодавства в термін до 30.12.2015 року".

При цьому, у приписі не конкретизовано, до якого саме законодавства слід привести прибудову та що потрібно для цього зробити. Отже, даний припис, не обізнаній у тонкощах діючого законодавства людині, якою є позивач, виконати фактично не можливо.

Відповідно до п.9 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року - орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію, зокрема індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об'єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

Процедура та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження, зокрема будівель і споруд, збудованих у період з 05.08.1992 року до 12.03.2011 року передбачені "Порядком прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних будівль і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України 24.04.2015 року №79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.05.2015 року за №547/26992.

З огляду на наведені норми та з урахуванням часу здійснення прибудови до будинку (2010 рік) орган державного архітектурно-будівельного контролю перш за все повинен був роз'яснити позивачу діюче на той час законодавство і спрощений механізм прийняття в експлуатацію самочинного будівництва встановлений до 31 грудня 2015 року, проте цього зроблено не було.

Згідно ст.293 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю за відсутністю в діях позивача суб'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КпАП України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.04.2016р. по справі № 577/1195/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2016 р.