Ухвала суду № 61480564, 22.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Справа № 876/5993/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 липня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі №607/6863/15-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення «Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування» №273 від 25.03.2015 року частині демонтажу тимчасової споруди (кіоску) ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1,-

В С Т А Н О В И В:

21 квітня 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради в якому просив визнати неправомірними та скасувати пункт 4 Додатку до рішення виконавчого комітету № 273 від 25.03.2015р. «Перелік об'єктів, які підлягають демонтажу» демонтажу підлягають: п. 4 Тимчасова споруда (кіоск), Суб'єкт господарювання ФО-П ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 липня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення «Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування» №273 від 25.03.2015 року частині демонтажу тимчасової споруди (кіоску) ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі фактично просить судову ухвалу скасувати, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного залишення позовної заяви без розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рекомендована кореспонденція на адресу апелянта протягом не поступала.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позовної заяви без розгляду в порядку ч. 3 ст. 128, п.4 ч.1 ст. 155 КАС України покладено судом ті обставини, що позивач повторно (12.06.2015р. та 14.07.2015р.) в судові засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи згідно вимог ч.11 ст. 35 КАС України.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що ухвалою суду від 22.04.2015р. справа до судового розгляду призначалася на 09 год. 00 хв. 12.06.2015р. (а.с. 1).

У судове засідання від 12.06.2015р. позивач не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 09 год. 00 хв. 14.07.2015р..

В судове засідання від 14.07.2015р. позивач повторно не з'явився, у зв'язку з чим позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 23).

В обох випадках скерована судом кореспонденція на адресу позивача органом поштового зв'язку була повернута із відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с. 16, 20).

При цьому, позивачем у позовній заяві вказано адресу: АДРЕСА_2 повідомлення позивача про зміну свого місцезнаходження у матеріалах справи є відсутніми.

Відповідно до ч.3 ст. 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до ст. 34 цього Кодексу, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Окрім цього, згідно з ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як слідує з доводів апеляційної скарги, апелянт наголошує на його неповідомлення про судові засідання від 12.06.2015р. та від 14.07.2015р., що зумовило неможливість забезпечення участі його в цьому засіданні.

Разом з тим, у матеріалах справи наявна повернута органом поштового зв'язку рекомендована кореспонденція, згідно якої судом скеровувалися судові повістки про виклик до суду у вищевказані судові засідання. Причиною такого повернення вказано повернення за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, судом першої інстанції вжиті належні заходи для виклику позивача у судові засідання від 12.06.2015р. та від 14.07.2015р., а тому останній в силу припису ч.11 ст. 35 КАС України вважається таким, якому вручені судові повістки належним чином.

Окрім цього, позивач зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка є його місцезнаходженням і за якою суд правомірно скеровував всю адресовану позивачу кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку позивач не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції суду як на обставину, що звільняє його від настання негативних наслідків.

Таким чином, про вказані судові засідання позивач був належним чином повідомлений, у зв'язку з чим судом дотримані приписи ст.ст. 33, 35 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи є наявними докази щодо повідомлення позивача про розгляд справи та про виклик останнього у вищевказані судові засідання.

За таких умов наявність правових підстав вважати повторну неявку позивача до суду без поважних причин (що покладена в основу рішення суду про залишення позову без розгляду) у судові засідання від 12.06.2015р. та від 14.07.2015р., підтверджується наявними матеріалами справи.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.

Оцінюючи в сукупності вищезазначене, в суду першої інстанції були достатні і належні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 155 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 41, ст. 94, ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 14.07.2015р. про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 607/6863/15-а залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко

Повний текст ухвали складений 22 вересня 2016 року.