Ухвала суду № 61480496, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20506/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Оксененка О.М. та Губської Л.В.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ОПТ Постач ЛЗА" до Державної фіскальної служби України, третя особа: державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємства "ОПТ Постач ЛЗА" (далі - позивач, ПП "ОПТ Постач ЛЗА") до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації поданої позивачем податкової накладної №250 від 19 серпня 2015 року; зобов'язання відповідача вважати прийнятою та зареєстрованою податкову накладну №250 від 19 серпня 2015 року датою (операційним днем) та часом, коли вона була направлена позивачем відповідачу засобами електронного зв'язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, - 19 серпня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, третьою особою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року заяву Державної фіскальної служби України про приєднання до апеляційної скарги державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 року у даній справі - задоволено.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ПП "ОПТ Постач ЛЗА" як юридична особа зареєстроване 11 березня 2015 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі.

22 липня 2015 року між ДПІ у Дніпровському районі та позивачем укладено договір №22072015 про визнання електронних документів (далі - Договір №22072015), предметом якого було визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

19 серпня 2015 року позивачем до податкового органу в електронному вигляді направлено податкову накладну №250 від 19 серпня 2015 року, яка згідно відповідної квитанції №1 доставлено до відповідача, проте не прийнята, оскільки порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі-Інструкція №233), а саме, не укладено договір про визнання електронної звітності.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів.

Порядок декларування податків і зборів визначається приписами Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Згідно з п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Дотримання позивачем вказаного строку у всіх наведених вище випадках відповідачем не спростовується.

Слід зазначити, що згідно з п/п. 14.1.60. п.14.6 ст.14 Податковий кодекс України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У той же час, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В день надіслання позивачем податкової накладної, відповідачем сформовано та направлено позивачу квитанцію із зазначенням, що документ не прийнято.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: (1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; (2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; (3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; (4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); (5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з пунктом 10 Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Отже, в контексті спірних відносин, колегія суддів зазначає, що у прийнятті податкової накладної може бути відмовлено в разі: якщо вона сформована з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 ПК України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Відповідно, документ не може бути прийнято у разі відсутності договору про визнання електронних документів.

Водночас, із надісланої позивачу квитанції №1 вбачається, що у прийнятті податкової накладної №250 від 19 серпня 2015 року відмовлено у зв'язку з тим, що не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Як встановлено судом першої інстанції, в обґрунтування правомірності дій щодо не прийняття податкової накладної №250 від 19 серпня 2015 року представник відповідача посилався на те, що ДПІ у Дніпровському районі листом від 15 серпня 2015 року №19185/10/26-53-11-02-08 повідомило позивача про те, що Договір №22072015 розірвано.

При цьому, матеріали справи свідчать, що зазначений вище лист третьої особи отриманий позивачем 15 вересня 2015 року, тобто після направлення відповідачу спірної податкової накладної.

Поряд з цим, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги той факт, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року, залишеною. без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, в адміністративній справі №826/22726/15 за позовом ПП "ОПТ Постач ЛЗА" до ДПІ у Дніпровському районі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю: визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі щодо розірвання в односторонньому порядку Договору №22072015.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №250 від 19 серпня 2015 року, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Губська Л.В.