Ухвала суду № 61480169, 20.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 876/3486/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року у справі № 819/2775/14-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Департаменту архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасувати рішення від 28.10.2014 р. № 02-01/157, та зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо законності відключення централізованого опалення від квартири АДРЕСА_1 у відповідності до чинного законодавства.

Позовні вимоги мотивує тим, що на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 р. у справі № 819/1757/14-а відповідач у справі надав лист від 28.10.2014 р. № 02-01/157 зі змісту якого, на думку позивачки, видно, що відповідач прийняв рішення про те, що відключення від централізованого опалення квартири АДРЕСА_2 проведено відповідно до діючого законодавства. Крім того, позивач зазначила, що дана обставина підтверджена постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 р. у справі №819/542/15-а, яка набрала законної сили 10.02.2016 р.

Зазначає, що рішення відповідача про відповідність чинному законодавству відключення будинку по АДРЕСА_1 в тому числі її квартири № 49 є незаконним, оскільки суперечить вимогам Закону України " Про житлово-комунальні послуги ", Постанові КМУ від 21.07.2005 № 630 " Правила падання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ", а також Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання ", який затверджено наказом № 4 Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України від 22.11.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9.12.2005 р. за № 1478/11758.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 р. у справі № 819/1757/14-а управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації (правонаступником якого на даний час є Департамент архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації) зобов'язано надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 27.06.2014 р., в частині наявності або відсутності порушення законодавства при відключенні від централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 (а.с.5-7). Дана постанови відповідно до ст. 254 КАС України набрала законної сили.

На виконання даного рішення суду, відповідач надавав позивачці відповіді по суті звернення, в тому числі і листом від 28.10.2014 року (а.с.18).

Зі змісту оскаржуваного листа вбачається, що відповідач на виконання постанови суду в частині зобов'язання надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 27.06.2014 р., надав відповідь на дане звернення, в яких посилаючись на інформацію отриману від органу місцевого самоврядування, норми чинного законодавства та судові рішення у цивільних справах виклав свою позицію, щодо того, що відключення централізованого опалення від будинку по АДРЕСА_1 м. Тернополя (в тому числі і квартири № 49 де проживає позивачка) було проведено відповідно до діючого законодавства.

Повнота виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09. 2014 р. у справі № 819/1757/14-а була предметом перевірки у справі №819/542/15-а, по якій Тернопільським окружним адміністративним судом 30.04.2015 р. винесено постанову, яку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 .02.2016 р. залишено без змін.

Даним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що оскаржуваним листом від 28.10. 2014 р. № 02-01/157 відповідач надав позивачці відповідь по суті звернення, зокрема, про те, що відключення централізованого опалення від будинку по АДРЕСА_1 м. Тернополя проведено відповідно до діючого законодавства.

Позивач вважаючи, позицію відповідача викладену у оскарженому листі, як рішення відповідача у розумінні вимог КАС України, просить визнати його незаконним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що лист 28.10. 2014 р. №02-01/157, в якому на думку позивача, викладено рішення про те, що відключення від централізованого опалення квартири АДРЕСА_2 було проведено відповідно до діючого законодавства, за своєю суттю є відповіддю, наданою державним органом відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Оскільки оскаржувана відповідь не є нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії, тому дана відповідь (лист) від 28.10.2014 р. № 02-01/157 не може бути предметом оскарження.

При цьому суд не надає оцінку правомірності відключення від централізованого опалення будинку чи квартири в якій проживає позивачка, оскільки такі спори носять цивільно-правовий характер.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

В оскаржуваному листі від 28.10.2014 року за № 02-01/157 управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації (далі-управління) надано відповідь на звернення ОСОБА_1., відповідно до інформації отриманої від органу місцевого самоврядування, норм чинного законодавства та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 20.02.2014 по справі №607/9136/13-ц, та викладено позицію щодо законності відключення централізованого опалення від будинку по АДРЕСА_1 м. Тернополя (в тому числі і квартири № 49 де проживає позивач).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється у разі їх порушення.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, серед інших, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правові акти - це акти управління, які встановлюють, змінюють та припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані та тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях, і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застування.

Індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Між позивачем та відповідачем як суб'єктом владних повноважень мають місце публічно-правові відносини лише в частині належного розгляду звернення щодо відключення будинку від централізованого опалення.

Лист управління від 28.10.2014 р. №02-01/157 позивач вважає рішенням щодо правомірності відключення від централізованого опалення будинку №1 по вул. Малишка в м. Тернополі від централізованого опалення за своєю суттю є відповіддю на звернення позивача, наданою відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", та не містить в собі ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Оскільки оскаржувана відповідь не є нормативно- правовим актом або актом індивідуальної дії, тому дана відповідь (лист) від 28.10.2014 р. № 02-01/157 не може бути предметом оскарження.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є безпідставним, не обґрунтованим і не підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року у справі № 819/2775/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко

Повний текст рішення виготовлено 20.09.2016 року.