Ухвала суду № 61480109, 19.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/891/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Петрика І.Й.СуддівБезименної Н.В., Вівдиченко Т.Р.,За участю секретаряГуменюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа - Тетіївське відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 пред'явив позов до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа - Тетіївське відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області від 14.12.2015 про те, що ОСОБА_6 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.02.2016 №83о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_5 зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за п.п.5 п. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію";

- поновити ОСОБА_5 на посаді начальника Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з серпня 1994 року по березень 2011 року та з травня 2014 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 №1 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання підполковника поліції в порядку переатестування на посаду начальника Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

23 листопада 2015 року Головним управлінням Національної поліції в Київській області прийнято наказ № 16 про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Київській області та створення атестаційних комісій згідно з додатками 1-4 до наказу.

14 грудня 2015 року за результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди Атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Київській області прийнято рішення, що ОСОБА_5 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись із висновком Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області, позивач оскаржив його, подавши скаргу до апеляційної атестаційної комісії Північного регіону.

За результатами розгляду скарги позивача членами апеляційної атестаційної комісії Північного регіону прийнято рішення, яке оформлено у формі протоколу від 05.02.2016 №05/02/16-02, що подана скарга не підлягає розгляду, оскільки ОСОБА_5 не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.02.2016 №83 о/с підполковника поліції ОСОБА_5 (М-024694), начальника Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області звільнено зі служби в поліції у запас (з постановкою на військовий облік) за статтею 77 п. 1 п.п.5 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем наказом та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 р., призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Згідно норм ст. 47 Закону №580-VІІІ призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Пунктом 9 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Згідно п. 10 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 №1 о/с «По особовому складу» ОСОБА_5 призначений на посаду начальника Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції з присвоєнням спеціального звання «підполковник поліції» в порядку переатестування, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ.

При цьому, колегія суддів зазначає, що обставина не проведення для особи конкурсу на зайняття посади в поліції не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто для вже призначеного на посаду працівника.

Статтею 58 Закону №580-VІІІ передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Представниками відповідачів не надано суду доказів щодо застереження про тимчасовість призначення ОСОБА_5 на посаду в поліції.

Щодо посилань на призначення позивача на посаду в порядку переатестування згідно пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Вищезазначений пункт Закону України «Про Національну поліцію» не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як умови прийняття до служби в поліції, чи продовження подальшої служби в Національній поліції.

Мету та підстави атестування поліцейських визначено у ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону №580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 цієї ж статті Закону передбачено вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, кожна із зазначених підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як-то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

З наявних матеріалів справи вбачається, що атестування позивача було проведено у порядку атестації усіх поліцейських ГУ НП в Київській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає ч.1 ст. 57 Закону № 580-VІІІ.

Наведені підстави для призначення атестування суд оцінює критично, позаяк мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону №580-VІІІ. Закон №580-VІІІ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону №580-VІІІ.

Надаючи правову оцінку рішенню Атестаційної комісії ГУНП у Київській області від 14.12.2015 року, оформленого протоколом, про невідповідність позивача займаній посаді, суд зазначає про таке.

Правові та організаційні засади процедури оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня (атестації) врегульовано Законом України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 р. №4312-VI.

Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про професійний розвиток працівників» та Закону України «Про Національну поліцію».

Наказ ГУ НП в Київській області від 23.11.2015 р. №16 «Про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Київській області та створення атестаційних комісій» не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

За таких обставин, рішення Атестаційної комісії ГУНП в Київській області від 14.12.2015 року про те, що ОСОБА_5 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом - є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає помилковим дослідження судом першої інстанції обставин, за яких Атестаційна комісія прийшла до певних висновків, оформлених протоколом, оскільки саме комісії уповноважені вивчати матеріали, зібрані на поліцейського, приймати рішення про проведення з поліцейським співбесіди, вживати відповідні організаційні заходи з цього приводу та за результатами атестування приймати одне з рішень, передбачених у п. 15 розділу IV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 р. №1465.

Свої рішення атестаційна комісія, як передбачено п. 18 розділу IV Інструкції приймає більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії, з повною свободою розсуду, коли обирається з декількох юридично допустимих рішень, визначених п. 15 цієї Інструкції.

Аналіз зазначених норм права свідчить про наявність в атестаційної комісії дискреційних повноважень при прийнятті рішень за результатами атестування.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові Пленуму від 24.10.2008 р. №13, в якій зазначив про неможливість суду підміняти собою органи владних повноважень, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, дослідження таких обставин судом першої інстанції не призвело до прийняття не правильного рішення по справі, тому не має наслідком скасування судового рішення в цій частині.

Як наслідок, оскільки вказане рішення Атестаційної комісії слугувало єдиною підставою для видання наказу Головного управління Національної поліції в Київській області №83 о/с від 23.02.2016 р. про звільнення позивача зі служби в поліції, такий наказ також є протиправним та підлягає скасуванню.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 21.05.2014 р. та від 01.07.2014 р. (реєстраційні номери рішень в ЄДРСР - 39088425 та 39891898).

Позивач був звільнений з посади начальника Тетіївського відділення поліції Володарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області 23 лютого 2016 року.

В той же час, згідно наказу Національної поліції України від 11.01.2016 №16 "Про внесення змін до структури територіальних органів поліції" Тетіївське відділення поліції відноситься до Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Отже, враховуючи зазначене, позивач підлягає поновленню на посаді начальника Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з дати його звільнення, тобто з 23 лютого 2016 року.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100

Відповідно до пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Колегія суддів зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 57 днів та обраховується починаючи з першого дня після звільнення - з 24 лютого 2016 року по 20 квітня 2016 року (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді).

При цьому, визначаючись щодо тривалості вимушеного прогулу позивача, суд виходив з кількості календарних днів, що минули з 24 лютого 2016 року по 20 квітня 2016 року включно.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.04.2016 №25/109/1006/01-16, загальна сума нарахованого грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по січень 2016 року становить 14310,00 грн., у тому числі за грудень 2015 року - 7155,00 грн., за січень 2016 року - 7155,00 грн.

При цьому, кількість календарних днів за грудень 2015 року складає 31 день, за січень 2016 року - 31 день, загалом 62 робочий день.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 230,81 грн. (14310,00 грн./62).

Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 57 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 13156,17 грн.

Правильність обчислення судом першої інстанції середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем під час апеляційного перегляду ГУ НП в Київській області не оскаржувалася.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Безименна Н.В.

Вівдиченко Т.Р.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Безименна Н.В.