Ухвала суду № 61480005, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/329/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Межевича М.В.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунське" до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунське" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративними позовом до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 05.01.2016 року №0000031700; від 05.01.2016 року №0000041700; від 05.01.2016 року №0000051700; від 05.01.2016 року №0000061700; від 05.01.2016 року №0000071700; від 05.01.2016 року №0000081700; від 05.01.2016 року №0000012200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунське" (ідентифікаційний код 32570104) зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності 22.07.2003 року.

Податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2013 року по 30.09.2015 року за результатами якої встановлено порушення:

- п. 209.2 ст. 209 Кодексу №2755, п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 №11, в результаті чого було використано на невиробничі цілі тобто не за цільовим призначення податок на додану вартість в сумі 4651243 грн. 00 коп.;

- п. 302.1 ст. 302 Кодексу №2755 в результаті чого занижено фіксований сільськогосподарський податок за вересень - грудень 2013 року на загальну суму 1312 грн. 63 коп. та за 2014 рік на загальну суму 2291 грн. 63 коп.;

- п. 176.2 ст. 176 Кодексу №2755, та "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 в результаті недостовірного відображення даних у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за ІІІ квартал 2015 року, відповідальність передбачена п. 119.2 ст. 119 Кодексу №2755;

- п. 167.1 ст. 167 Кодексу №2755, в результаті чого недоутримано та не перераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб у сумі 342 грн.;

- пп. 168.1.1 - 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу №2755 та пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу №2755, в результаті чого податок з доходів фізичних осіб за орендовані земельні ділянки (паї) за 2013-2014 рр. перерахований не у повному обсязі, станом на 31.01.2015 сума недоплати становить 266732 грн. 32 коп.

Результати перевірки оформлено актом від 14.12.2015 року № 162/22-22/32570104, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 05.01.2016 року №0000031700 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 1585 грн. 80 коп., у тому числі за основним платежем - 1057 грн. 20 коп., за штрафними фінансовими санкціями - 528 грн. 60 коп.;

- від 05.01.2016 року №0000041700 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 119864 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем - 79909 грн. 50 коп., за штрафними фінансовими санкціями - 39954 грн. 75 коп.;

- від 05.01.2016 року №0000051700 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 1398 грн. 29 коп., у тому числі за основним платежем - 932 грн. 19 коп., за штрафними фінансовими санкціями - 466 грн. 10 коп.;

- від 05.01.2016 року №0000061700 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 2965 грн. 72 коп., у тому числі за основним платежем - 1977 грн. 15 коп., за штрафними фінансовими санкціями - 988 грн. 57 коп.;

- від 05.01.2016 року №0000071700 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 274284 грн. 44 коп., у тому числі за основним платежем - 182856 грн. 29 коп., за штрафними фінансовими санкціями - 91428 грн. 15 коп.;

- від 05.01.2016 року №0000081700 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 1020 грн. - за штрафними фінансовими санкціями.;

- від 05.01.2016 року №0000012200 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 5814053 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем - 4651243 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 1162810 грн. 75 коп.

За результатами оскарження у адміністративному порядку зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 301.1 ст. 301 Кодексу №2755 встановлено, що платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п. 302.1 ст. 302 Кодексу №2755 об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу №2755 особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Пункт 1.1 Порядку від 13.01.2015 № 4 визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог ст.51 глави 2, пп. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розділу II, пп. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 та пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу №2755.

Судом першої інстанції встановлено та дана обставина підтверджується матеріалами справи, що 23.09.2014 ркоу між позивачем та ТОВ «Прайм Агросинтез» укладено договір поставки, відповідно до п.1.1 якого у терміни і на умовах, визначених у цих договорах, постачальник зобов»язався прийняти і оплатити товар, найменування, кількість та вартість якого зазначаються у рахунках-фактурах постачальника виставлених на адресу покупця.

Згідно п.2.1 договору ціна та вартість товару визначається у рахунках-фактура та (чи) в додатках до вказаного договору, що є невід»ємною частиною договору.

На виконання умов договору було видано видаткові накладні, виписано рахунки-фактури та ТТН. Поставка товару булла здійснена позивачем власними засобами.

30.10.2014 року позивач на адресу ТОВ «Прайм Агросинтез» направив лист за № 30/10-2, згідно якого повідомлено, що при оплаті товару допущено механічну описку і замість «оплата за насіння згідно рахунку» зазначено «Безвідсоткова поворотна фінансова допомога. Без ПДВ». У відповідь на даний лист ТОВ «Прайм Агросинтез» листом повідомило позивача про зарахування вказаної оплати згідно виставлених рахунків-фактур як оплату за насіння соняшника. Отже, позивачем було у повному обсязі оплачено товар, отриманий за договором поставки від 23.09.2014 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Прайм Агросинтез».

23.09.2014 року між позивачем та ТОВ «Агротех-К» укладено договір поставки, відповідно до п.1.1 якого у теорміни і на умовах, визначених у цих договорах, постачальник зобов'язується передати покупцю (ТОВ «Корсунське») насіння соняшника, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, найменування, кількість та вартість якого зазначаються у рахунках-фактурах постачальника, виставлених на адресу покупця.

Згідно п.2.1 договору ціна та вартість товару визначається у рахунках-фактурах та/чи у додатках до вказаного договору, що є невід»ємною частиною договору. На виконання договору було видано видаткові накладні, виписано рахунки-фактура та товаро-транспортні накладні, що підтверджено матеріалами справи. Поставка товару здійснювалась позивачем власними засобами.

30.10.2015 року позивач направив на адресу контрагента лист за номером 30/10-1 відповідно до якого повідомив, що при оплаті товару допущено механічну описку і замість «оплата за насіння згідно рахунку» зазначено «Безвідсоткова поворотна фінансова допомога. Без ПДВ». У відповідь на зазначений лист ТОВ «Агротез-К» повідомило позивача, що оплату зараховано згідно виставлених рахунків-фактури як оплату за насіння соняшника. Отже, позивачем було повністю проведено оплату за товар, отриманий згідно договору поставки від 23.09.2014 року

23.09.2014 року між позивачем та ТОВ «Скайс-Агрікор» укладено договір поставки за умовами якого п.1.1 у терміни і на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується передати покупцю насіння соняшника, вартість якого визначається рахунками-фактура постачальника, виставлених на адресу покупця. Згідно з п.2.1 договору ціна та вартість товару визначається у рахунках-фактрах чи/та в додатках до вказаного договору, що є невід'ємною частиною договору. На виконання умов договору видано видаткові накладні, виписано рахункт-фактура та товаро-транспортні накладні, що підтверджено матеріалами справи. Поставка товару здійснювалась позивачем власними засобами.

30.10.2014 року позивач на адресу ТОВ «Скайс-Агрікор» направив лист №30/10-3 відповідно до якого повідомив, що при оплаті товару допущено механічну описку і замість «Оплата за насідання згідно рахунку» зазначено «Бевідсоткова поворотна фінансова допомога. Без ПДВ». У відповідь на зазначений лист ТОВ «Скайс-Агрікор» повідомило позивача , що оплату зараховано згідно виставлених рахунків-фактури як оплату за насіння соняшника. Отже, позивачем було повністю проведено оплату за товар, отриманий згідно договору поставки від 23.09.2014 року.

29.10.2014 року між позивачем та ТОВ «Тальнівська СЗТК» укладено договір поставки відповідно до п.1.1 якого у терміни і на умовах, визаечних у договорі постачальник зобов'язується передати покупцю ТОВ «Корсунське» насіння соняшника, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, найменування, кількість та вартість якого зазначаються у рахунках-фактурах постачальника, виставлених на адресу покупця. Згідно з п.2.1 договору ціна та вартість товару визначається у рахунках-фактурах чи/та в додатках до вказаного договору, що є невід'ємною частиною договору. На виконання умов договору видано видаткові накладні, виписано рахунки-фактури та товаро-транспортні накладні, що підтверджено матеріалами справи. Поставка товару здійснювалась позивачем власними засобами.

30.10.2014 року позивач на адерсу ТОВ «Тальнівська СЗТК» направив лист №30/10-4 відповідно до якого повідомив, що при оплаті товару допущено механічну описку і замість «Оплата за насідання згідно рахунку» зазначено «Бевідсоткова поворотна фінансова допомога. Без ПДВ». У відповідь на зазначений лист ТОВ «Тальнівська СЗТК» повідомило позивача , що оплату зараховано згідно виставлених рахунків фактура як оплату за насіння соняшника. Отже, позивачем було повністю проведено оплату за товар, отриманий згідно договору поставки від 29.10.2014 року.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, наявність ТТН не є обов'язковою умовою для водіїв юридичних осіб, що здійснюють перевезення для власних потреб.

Так, відповідно до п.2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою КМ України №207 від 25.02.2009 року, для водія юридичної особи або ФОП, що здійснює вантажі для власних потреб необхідно мати: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж, посвідчення на право керування ТЗ відповідної категорії, реєстраційний документ та ТЗ або інший, посвідчений в устанволеному порядку, документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження ТЗ, талон про проходження державного технічного огляду, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідльності власника наземних ТЗ.

Згідно п.209.2. ст. 209 ПК України ( у редакції на момент укладення договорів між позивачем та його контрагентами) згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до п.4 Порядку №11 сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства ( у редакції, що діяла станом на час виникнення правовідносин) .

Аналогічна позиція викладена у п. 4 Порядку №11, що діє станом на 01.01.2016 року, зокрема: «сума податку на додану вартість, що акумулюється на спец рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п.209.2 ст.209 ПК, а починаючи з 1 січня 2017 року, перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач використав кошти за цільовим призначенням відповідно до вимог Податкового законодавства Украхни та Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казнчейське обслуговування бюджетних коштів.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, повернення коштів на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» було зумовлено необхідністю сплати позивачем коштів на адресу контрагентів із рахунку указаного в реквізитах договорів та інших фінансово-господарських документів необхідністю тимчасового зменшення заборгованості ТОВ «Корсунське» по кредиту-овердрафт ( на поточному рахунку), що отримувався для використання у господарській діяльності на виробничі ціни.

Судом встановлено, що повернуті кошти на поточний рахунок позивача з поточного рахунку були використані на виробничі цілі товариства..

Зокрема, 30.10.2014 року о 09:02 за спецрахуку ТОВ «Корсунське» №26041051504935 згідно платіжного доручення №1815 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перерахувало кошти в сумі 300 000грн - повернення коштів на поточний рахунок, які в подальшому використані на виробничі потреби підприємства;

30.10.2014 року згідно платіжного доручення №1817 оплачено ТОВ «Урочище Журавське» за послуги по зниженню вологості кукурудзи 100 000 грн;

04.11.2014 року згідно платіжного доручення №1824 оплачено ТОВ «Укрпетроліумгруп» за паливо дизельне 115 222,25 грн;

04.11.2014 року згідно платіжного доручення №1825 оплачено ТОВ «Катеринопільський елеватор» за послуги з приймання, сушіння та зберігання кукурудзи 7537,13 грн;

04.11.2014 року згідно платіжного доручення №1826 оплачено ТОВ «Урочище Журавське» за послуги по зниженню вологості кукурудзи 50 000 грн;

05.11.2014 року згідно платіжного доручення №1828 оплачено ТОВ «Катеринопольський Елеватор» за послуги з приймання, сушіння та зберігання кукурудзи 24 185,06 грн;

07.11.2014 року згідно платіжного доручення №1831 оплачено ТОВ «Урочище Журавське» за послуги по зниженню вологості кукурудзи 50 000 грн.

26.11.2014 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» № 26041051504935 згідно платіжного доручення №1878 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано коштіи в сумі 60 000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

26.11.2014 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» № 26041051504935 згідно платіжного доручення №1880 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 60 000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

28.11.2014 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №1882 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 59650 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

28.11.2014 року об 11:54 зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №1884 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 40 000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

28.11.2014 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №1886 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 35 857 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

28.11.2014 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №1888 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 62000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

Зазначені кошти були використані позивачем у подальшому на виробничі потреби позивача:

-09.12.2014 року згідно платіжного доручення №1900 оплачено ТОВ «АТМ Преміям» за насіння 149999 грн;

-15.12.2014 року згідно платіжного доручення №1915 оплачено ТОВ «Урочище Журавське» за послуги по зниженню вологості кукурудзи 45000грн;

-17.12.2014 року згідно платіжного доручення №1922 оплачено ФОП «ОСОБА_2 за бензин 25444,37 грн;

-22.12.2014 року згідно платіжного доручення №1938 оплачено ПП «Тальне-Агрохім» за послуги по збиранню кукурудзи 60 000 грн;

-23.12.2014 року згідно платіжного доручення №1942 оплачено ТОВ «Укрпетроліумгруп» за паливо дизельне 107515,20 грн;

-27.01.2015 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» № 26041051504935 згідно платіжного доручення №2002 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 450 000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

-27.01.2015 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» № 26041051504935 згідно платіжного доручення №2003 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 528550грн - повернення коштів на поточний рахунок.

Зазначені кошти, повернуті 27.01.2015 року використані позивачем на виробничі потреби товариства.

28.01.2015 року згідно платіжного доручення №2009 оплачено ТОВ «Укрпетроліумгруп» за паливо дизельне 94362,45 грн;

-29.01.2015 року згідно платіжного доручення №2011 оплачено МПП «Фірма Ері дон» за аміачну селітру 484400 грн;

-02.02.2015 року згідно платіжного доручення №2024 оплачено ПП «Тальне-Агрохім» за послуги по збиранню кукурудзи 46600 грн;

-04.02.2015 року згідно платіжного доручення №2047 оплачено МПП «Фірма Ері дон»за нітроамофоску 592515 грн;

-03.03.2015 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №2179 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 100000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

-03.03.2015 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №2180 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 60000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

-03.03.2015 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №2181 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 100000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

-03.03.2015 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №2182 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 100000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

-03.03.2015 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №2132 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 50000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

-03.03.2015 року зі спецрахунку ТОВ «Корсунське» згідно платіжного доручення №2134 на поточний рахунок ТОВ «Корсунське» перераховано кошти в сумі 50000 грн - повернення коштів на поточний рахунок.

Зазначені кошти повернуті 03.03.2015 року були використані на виробничі потреби позивача.

04.03.2015 року згідно платіжного доручення №2191 оплачено ФОП ОСОБА_2 за бензин 40 000 грн;

05.03.2015 року згідно платіжного доручення №2192 оплачено ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» - часткова оплата за дискову борону БДВП-4.2 та прикатуючий каток) 100 000 грн;

-06.03.2015 року згідно платіжного доручення №2201 оплачено ФОП «ОСОБА_2 за бензин 25750 грн;

-06.03.2015 року згідно платіжного доручення №2200 оплачено ТОВ «Нова Нива» за посівний матеріал соняшника та кукурудзи 66000грн;

-10.03.2015 року згідно платіжного доручення №2210 оплачено ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» - часткова оплата за дискову борону БДВП-4,2 та прикатуючий каток 100000грн;

-10.03.2015 року згідно платіжного доручення №1 оплачено ТОВ «Оленерго» за паливо дизельне 177549,60грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 05.01.2016 року, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції також надано належну оцінку доводам податкового органу та позивача та правомірно визнано дані ППР протиправними і скасовано з наступних підстав.

Як вірно зазначено судом першої інстанції ТОВ «Корсунське» є сільськогосподарським товаровиробником, платником фіксованого сільськогосподарського податку. Дане товариство передуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ згідно ст. 209 ПК України.

Частиною 2 статті 93 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, тощо.

У абз.2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування- орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченого ЗК України або за результатами аукціону.

Стаття 8 Закону «Про оренду землі» визначає, що орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди земельної ділянки можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладення між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

За змістом п.288.1 ст.288 ПК україни підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем (п.288.4 ст.288 ПК).

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем у період 2013-2014 років укладались договори оренди/суборенди землі з юридичними особами, зокрема: з ТОВ «Айова», ТОВ «САТП 2304» (суборендар), ТОВ «Корсунське» (новий суборендар). Відповідно до змісту додаткових угод строни дійшли згоди про заміну суборендаря з ТОВ «САТП 2304» на ТОВ «Корсунське»

В акті перевірки представник податкового органу вказав, що позивач за 2013-2014 роки мав наступну площу орендованих земельних ділянок (паїв), що орендувались безпосередньо у громадян:

-2013 рік - загальна площа 728 га;

-2014 рік - газальна площа 906,39 га.

Разом з тим, податковий орган зазначив, що згідно довідок сільських рад та відповідно до матеріалів, наданих СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області Тальніською ОДПІ, встановлено площу земельних ділянок (паїв), яка використовувалась позивачем (без врахування договорів оренди/суборенди з юридичними особами):

-2013 рік - загальна площа 2287,27 га;

-2014 рік - загальна площа 1 328,89 га.

Згідно з п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 року №15 Держгеокадастр здійснює ведення адміністрування Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку, здійснює держаівну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру, тощо.

Відповідно до відомостей, наданих відділом Держгеокадастру у Тальнівському районі, встановлено, що за ТОВ «Корсунське» обліковувались площі земельних ділянок (паїв) громадян, що орендувались товариством, які розташовані за межами населених пунктів в адмінмежах сільських рад:

-2013 рік загальна площа 706,92 га;

-2014 рік загальна площа 851,76га.

Відповідно до п.119.2. ст..119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Пунктом 168.1. ст.168 ПК України визначено. що оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп168.1.2. п.168.1 ст.168 ПК).

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (пп 170.1.4, п.170.1 ст.170 ПК).

Таким чином, відповідачем не було надано доказів, які б свідчили, що позивач за 2013-2014 роки не нарахував орендодавцям-фізичним особам орендну плату, не нарахував та не перерахував податок з доходів фізичних осіб з орендної плати у розмірах, що були визначені в акті перевірки податковим органом, так як відповідачем для розрахунку були взяті дані, що не відповідють дійсним даним і не підтверджуються зібраними у справі доказами.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 рокує законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Cудді: Костюк Л.О.

Межевич М.В.

Повний текст виготовлено: 21 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Межевич М.В.

Костюк Л.О.