Рішення № 61479202, 16.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2016Справа №910/13481/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»доТовариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон»простягнення 1577134 грн. 13 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Мойсієнко О.В. - представник за довіреністю № 15 від 13.01.2016;

Ржондковський Д.І. - представник за довіреністю № 64 від 26.07.2016;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» про стягнення 1577134 грн. 13 коп., з яких 780513 грн. 87 коп. основного боргу, 108708 грн. 30 коп. пені, 156102 грн. 77 коп. штрафу, 42620 грн. 69 коп. 3% річних та 489188 грн. 50 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 262 від 21.06.2013 не у повному обсязі здійснив оплату поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 780513 грн. 87 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з оплати товару, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 108708 грн. 30 коп. за загальний період нарахування з 07.07.2014 по 11.05.2015 (щодо кожного простроченого платежу окремо в межах шестимісячного періоду нарахування) та штраф у розмірі 156102 грн. 77 коп. за прострочення оплати товару більше ніж на 20 календарних днів. Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 42620 грн. 69 коп. за загальний період нарахування з 07.07.2014 по 15.07.2016 та інфляційні втрати у загальному розмірі 489188 грн. 50 коп. за загальний період нарахування з липня 2014 року по липень 2016 року щодо кожного простроченого платежу окремо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 порушено провадження у справі № 910/13481/16; розгляд справи призначено на 12.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.09.2016.

Представники позивача у судовому засіданні 16.09.2016 подали письмові пояснення по справі, які суд долучив до матеріалів справи, надали усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 16.09.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22121676 від 26.07.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 22.08.2016 поштове відправлення не було вручене під час доставки.

При цьому, ухвалу про порушення провадження у справі № 910/13481/16 було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон», яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22121676 від 26.07.2016, та вона була повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується відповідною довідкою відділення поштового зв'язку та поштовим конвертом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 16.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» (замовник) укладено Договір № 262 про виготовлення та поставку товару від 21.06.2013, відповідально до умов якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити замовнику замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прас-листа виконавця - товар), по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 262 від 21.06.2013 ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках замовника, рахунках-фактурах виконавця та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових).

Відповідно до п. 2.2 Договору № 262 від 21.06.2013 загальна кількість товару остаточно визначається по фактично прийнятій кількості, згідно видаткової накладної та товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 262 від 21.06.2013 загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних виконавця.

Згідно з п. 5.3 Договору № 262 від 21.06.2013 товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується замовником, на підставі товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 5.5 Договору № 262 від 21.06.2013 поставка товару здійснюється на об'єкти замовника, адреси та відвантажувальні реквізити яких повідомляються виконавцю в вавках замовника.

Згідно з п. 6.7 Договору № 262 від 21.06.2013 передача товару здійснюється за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною. В разі здійснення постачання товару виконавцем, постачання має безперервний або ритмічний характер, замовнику може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставленого товару (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів, тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця; в інших випадках виписується податкова накладна на партію поставленого товару.

Згідно з п. 7.1 Договору № 262 від 21.06.2013 відпуск товару здійснюється за вільними цінами відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України. Ціна товару, що постачається згідного з цим договором, вказується виконавцем у накладних на відпуск товару та/або рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 7.5 Договору № 262 від 21.06.2013 оплата здійснюється замовником на підставі цього договору та рахунків-фактур, виставлених виконавцем на вартість товару. При здійсненні розрахунків замовник зобов'язаний зазначати в платіжному документі номер та дату даного договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, оскільки Договір № 262 від 21.06.2013 містить елементи договору підряду (в частині виготовлення товарів) та договору поставки (в частині поставки товарів).

При цьому, спір між сторонами виник у зв'язку з виконанням зобов'язання щодо поставки товару, а тому суд обмежується дослідженням обставин поставки товару та відповідно умов договору, які стосуються такої поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу Договору № 262 від 21.06.2013 вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість) кожного окремого зобов'язання з поставки товару повинно здійснюватись шляхом подання відповідачем відповідних замовлень, а також шляхом укладення сторонами видаткових накладних.

Крім того, враховуючи наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних (зведених видаткових накладних, які підписані сторонами та на них містяться відбитки печаток позивача та відповідача), суд дійшов висновку, що кожна окрема партія товару (найменування, кількість, вартість) була погоджена сторонами шляхом складання відповідних видаткових накладних.

При цьому, відповідно до п. 10.1 Договору № 262 від 21.06.2013 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

З огляду на те, що сторонами не надано суду доказів повідомлення іншої сторони про намір припинити дію Договору № 262 від 21.06.2013, суд дійшов висновку, що у період, в якому позивач поставив відповідачу товар за спірними видатковими накладними, вказаний договір був чинним.

Судом встановлено, що за період з 24.06.2014 по 04.12.2014 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 792662 грн. 42 коп., що підтверджується зведеними накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії долучено позивачем до позовної заяви), а саме: зведеною накладною № 12153 від 30.06.2014 на загальну суму 229584 грн. 79 коп., зведеною накладною № 312336 від 31.07.2014 на загальну суму 262226 грн. 64 коп., зведеною накладною № 312625 від 31.08.2014 на загальну суму 186272 грн. 34 коп., зведеною накладною № 21312755 від 30.09.2014 на загальну суму 275442 грн. 52 коп., зведеною накладною № 222131039 від 31.10.2014 на загальну суму 8503 грн. 68 коп., зведеною накладною № 92221313484 від 31.12.2014 на загальну суму 9272 грн. 64 коп.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей, якими відповідачем було уповноважено представника відповідача на отримання товару, поставленого позивачем, та копії актів звірки взаємних розрахунків між сторонами, складених станом на 01.07.2014, станом на 01.08.2014, станом на 01.09.2014, станом на 01.10.2014, станом на 01.11.2014, станом на 01.12.2014 та станом на 01.01.2015, в яких, зокрема, сторонами було відображено місячний обсяг поставленого за Договором № 262 від 21.06.2013 товару.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи періодичність поставки товару між сторонами, сторонами у кінці кожного звітного місяця складались зведені накладні, в яких відображена загальна вартість поставленого позивачем товару протягом звітного місяця, а також перелік всіх накладних, за якими була здійснена поставка протягом місяця.

Вартість товару, поставленого за кожною видатковою накладною вказаний сторонами в актах звірки взаємних розрахунків (підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача і відповідача).

З огляду на викладене, судом встановлено, що 24.06.2014 позивач поставив відповідачу товар на суму 20802 грн. 24 коп. за видатковою накладною № 29094 від 24.06.2014; 25.06.2014 - товар на суму 19008 грн. 00 коп. за видатковою накладною № 29589 від 25.06.2014; 25.06.2014 - товар на суму 1584 грн. 00 коп. за видатковою накладною № 29711 від 25.06.2014; 27.06.2014 - товар на суму 3100 грн. 80 коп. за видатковою накладною № 30127 від 27.06.2014; 28.06.2014 - товар на суму 2330 грн. 64 коп. за видатковою накладною № 29282 від 28.06.2014; 28.06.2014 - товар на суму 3121 грн. 92 коп. за видатковою накладною № 30422 від 28.06.2014; 04.07.2014 - товар на суму 19300 грн. 68 коп. за видатковою накладною № 31180 від 04.07.2014; 09.07.2014 - товар на суму 10483 грн. 20 коп. за видатковою накладною № 31016 від 09.07.2014; 15.07.2014 - товар на суму 19224 грн. 96 коп. за видатковою накладною № 33557 від 15.07.2014; 16.07.2014 - товар на суму 10755 грн. 96 коп. за видатковою накладною № 33284 від 16.07.2014; 17.07.2014 - товар на суму 12078 грн. 72 коп. за видатковою накладною № 34290 від 17.07.2014; 17.07.2014 - товар на суму 6018 грн. 24 коп. за видатковою накладною № 34295 від 17.07.2014; 18.07.2014 - товар на суму 3189 грн. 12 коп. за видатковою накладною № 34351 від 18.07.2014; 21.07.2014 - товар на суму 12078 грн. 72 коп. за видатковою накладною № 34350 від 21.07.2014; 21.07.2014 - товар на суму 12599 грн. 04 коп. за видатковою накладною № 34787 від 21.07.2014; 22.07.2014 - товар на суму 15467 грн. 76 коп. за видатковою накладною № 34538 від 22.07.2014; 23.07.2014 - товар на суму 35056 грн. 08 коп. за видатковою накладною № 34388 від 23.07.2014; 23.07.2014 - товар на суму 13331 грн. 60 коп. за видатковою накладною № 35125 від 23.07.2014; 23.07.2014 - товар на суму 9290 грн. 70 коп. за видатковою накладною № 35305 від 23.07.2014; 24.07.2014 - товар на суму 2878 грн. 68 коп. за видатковою накладною № 35628 від 24.07.2014; 26.07.2014 - товар на суму 9169 грн. 97 коп. за видатковою накладною № 36009 від 26.07.2014; 30.07.2014 - товар на суму 23932 грн. 20 коп. за видатковою накладною № 35657 від 30.07.2014; 30.07.2014 - товар на суму 13742 грн. 21 коп. за видатковою накладною № 36584 від 30.07.2014; 30.07.2014 - товар на суму 9923 грн. 76 коп. за видатковою накладною № 36587 від 30.07.2014; 31.07.2014 - товар на суму 23705 грн. 04 коп. за видатковою накладною № 35660 від 31.07.2014; 01.08.2014 - товар на суму 15666 грн. 84 коп. за видатковою накладною № 37488 від 01.08.2014; 01.08.2014 - товар на суму 4341 грн. 12 коп. за видатковою накладною № 37530 від 01.08.2014; 04.08.2014 - товар на суму 21801 грн. 98 коп. за видатковою накладною № 37479 від 04.08.2014; 04.08.2014 - товар на суму 8845 грн. 44 коп. за видатковою накладною № 37874 від 04.08.2014; 06.08.2014 - товар на суму 12756 грн. 48 коп. за видатковою накладною № 38428 від 06.08.2014; 08.08.2014 - товар на суму 23113 грн. 44 коп. за видатковою накладною № 37685 від 08.08.2014; 08.08.2014 - товар на суму 8059 грн. 77 коп. за видатковою накладною № 38821 від 08.08.2014; 08.08.2014 - товар на суму 3642 грн. 24 коп. за видатковою накладною № 38829 від 08.08.2014; 08.08.2014 - товар на суму 8319 грн. 36 коп. за видатковою накладною № 38946 від 08.08.2014; 12.08.2014 - товар на суму 17453 грн. 19 коп. за видатковою накладною № 39073 від 12.08.2014; 13.08.2014 - товар на суму 4786 грн. 94 коп. за видатковою накладною № 39080 від 13.08.2014; 15.08.2014 - товар на суму 5051 грн. 04 коп. за видатковою накладною № 39078 від 15.08.2014; 17.08.2014 - товар на суму 12814 грн. 46 коп. за видатковою накладною № 39901 від 17.08.2014; 18.08.2014 - товар на суму 7842 грн 12 коп. за видатковою накладною № 39902 від 18.08.2014; 21.08.2014 - товар на суму 18731 грн. 52 коп. за видатковою накладною № 41464 від 21.08.2014; 25.08.2014 - товар на суму 13046 грн. 40 коп. за видатковою накладною № 41468 від 25.08.2014; 02.09.2014 - товар на суму 8692 грн. 92 коп. за видатковою накладною № 43772 від 02.09.2014; 05.09.2014 - товар на суму 5362 грн. 20 коп. за видатковою накладною № 44130 від 05.09.2014; 08.09.2014 - товар на суму 3121 грн. 92 коп. за видатковою накладною № 45149 від 08.09.2014; 09.09.2014 - товар на суму 75959 грн. 04 коп. за видатковою накладною № 44129 від 09.09.2014; 10.09.2014 - товар на суму 29223 грн. 94 коп. за видатковою накладною № 45785 від 10.09.2014; 13.09.2014 - товар на суму 3382 грн. 08 коп. за видатковою накладною № 46107 від 13.09.2014; 15.09.2014 - товар на суму 110981 грн. 38 коп. за видатковою накладною № 46106 від 15.09.2014; 21.09.2014 - товар на суму 39719 грн. 04 коп. за видатковою накладною № 46508 від 21.09.2014; 01.10.2014 - товар на суму 1240 грн. 32 коп. за видатковою накладною № 50268 від 01.10.2014; 06.10.2014 - товар на суму 5702 грн. 40 коп. за видатковою накладною № 51210 від 06.10.2014; 10.10.2014 - товар на суму 1040 грн. 64 коп. за видатковою накладною № 51328 від 10.10.2014; 21.10.2014 - товар на суму 520 грн. 32 коп. за видатковою накладною № 54397 від 21.10.2014; 04.12.2014 - товар на суму 9272 грн. 64 коп. за видатковою накладною № 63304 від 04.12.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.6 Договору № 262 від 21.06.2013 замовник зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5-ти банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділу 5 даного договору.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними протягом 5-ти банківських днів з дати поставки (дати оформлення видаткової накладної).

Відповідно до п. 7.5 Договору № 262 від 21.06.2013 оплата здійснюється замовником на підставі цього договору та рахунків-фактур, виставлених виконавцем на вартість товару. При здійсненні розрахунків замовник зобов'язаний зазначати в платіжному документі номер та дату даного договору.

Суд зазначає, що умова Договору № 262 від 21.06.2013, викладена в п. 7.5, відповідно до якої оплата здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем, по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, що оплата здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем, не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Так само, виставлення рахунку позивачем не може розглядатись як подія, з якою пов'язано початок перебігу строку виникнення зобов'язання, оскільки подія є об'єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як виставлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб'єктивної волі учасників правовідносин.

Судом встановлено, що у спірному періоді відповідачем були сплачено позивачу грошові кошти у загальному розмірі 646000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, належним чином засвідчені копії яких долучено позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 12.08.2016 (у призначенні платежу відповідачем було зазначено - згідно з Договором № 262 від 21.06.2013), а також відображено в актах звірки взаємних розрахунків за спірний період, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копії долучено позивачем до позовної заяви).

Згідно з п. 7.8 Договору № 262 від 21.06.2013 сторони домовились, що грошові кошти, що надходять від замовника в будь-який момент зараховуються виконавцем у черговості, встановленій ст. 534 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

У позовній заяві та у письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 16.09.2016, позивач пояснив, що сплачені відповідачем грошові кошти зараховувались в оплату найдавнішої заборгованості (в оплату заборгованості, яка виникла у попередніх періодах).

Крім того, судом встановлено, що у спірному періоді між сторонами було проведено залік зустрічних вимог на загальну суму 370523 грн. 68 коп., що підтверджується відповідними протоколами про залік взаємних вимог, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб сторін (копії долучено позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 12.08.2016), а також відображено в актах звірки взаємних розрахунків за спірний період, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача (копії долучено позивачем до позовної заяви).

Так, судом встановлено, що 01.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» (перевізник) та Публічним акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (замовник) укладено Договір № 0350 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується отримати та доставити ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується пред'явити для перевезення вантажі та сплатити за перевезення вантажу встановлену цим договором плату.

У протоколах про залік взаємних вимог зазначено, що постачальник (Публічне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської») та покупець (Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Авалон») дійшли згоди про залік взаємних вимог за договорами: за Договором № 262 від 21.06.2013, де постачальник є кредитором, а покупець є боржником; та за Договором № 0350 від 01.03.2014, де постачальник є боржником, а покупець є кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що шляхом проведення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 370523 грн. 68 коп. зобов'язання відповідача зі сплати позивачу частини заборгованості за Договором № 262 від 21.06.2013 були припинені на суму 370523 грн. 68 коп. (в рахунок погашення найдавнішої заборгованості).

Таким чином, беручи до уваги письмові пояснення позивача, подані у судовому засіданні 12.08.2016, що сплачені відповідачем грошові кошти були зараховані в оплату найдавнішої заборгованості, суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду у відповідача виникла заборгованість з оплати товару, поставленого позивачем у період з 24.06.2014 по 04.12.2014 на загальну суму 792662 грн. 42 коп., у розмірі 780513 грн. 87 коп.

Вказаний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» за Договором № 262 від 21.06.2013 на суму 780513 грн. 87 коп. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 26.02.2015, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» (копія долучена позивачем до позовної заяви).

При цьому, враховуючи, що суми грошових коштів, щодо яких були припинені зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та сплачені відповідачем грошові кошти у спірному періоді, були зараховані позивачем в оплату найдавнішої заборгованості, суд дійшов висновку, що відповідач частково здійснив оплату товару, поставленого позивачем за видатковою накладною № 29094 від 24.06.2014 на суму 12151 грн. 55 коп., у зв'язку з чим заборгованість за вказаною видатковою накладною становить 8650 грн. 69 коп. (враховуючи письмові пояснення позивача, подані у судовому засіданні 12.08.2016); а решта спірних видаткових накладних залишилась неоплаченою.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» у розмірі 780513 грн. 87 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості у розмірі 780513 грн. 87 коп. чи доказів проведеного взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 780513 грн. 87 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» суми основного боргу у розмірі 780513 грн. 87 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з оплати товару, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 108708 грн. 30 коп. за загальний період нарахування з 07.07.2014 по 11.05.2015 (щодо кожного простроченого платежу окремо в межах шестимісячного періоду нарахування).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 Договору № 262 від 21.06.2013 за прострочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено дату початку нарахування пені (дату виникнення прострочення) щодо оплати товару за деякими накладними, зважаючи, що відповідно до п. 7.6 Договору № 262 від 21.06.2013 замовник зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5-ти банківських днів з моменту його поставки.

Зокрема, при визначенні дати прострочення оплати та здійсненні розрахунку пені позивачем не було враховано, що 30.06.2014 та 25.08.2014 були святковими днями, що впливає на період нарахування пені за видатковими накладними № 30127 від 27.06.2014, № 29282 від та № 30422 від 28.06.2014, № 39902 від 18.08.2014 та № 41464 від 21.08.2014; крім того, позивачем неправильно визначено виникнення прострочення з оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 63304 від 04.12.2014 - з 11.12.2014, тоді як правильним початком нарахування пені за вказаною видатковою накладною є 12.12.2014.

З огляду на викладене, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення оплати товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 30127 від 27.06.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.3100.808.07.2014 - 16.07.201499.5%14.533100.817.07.2014 - 12.11.201411912.5%252.743100.813.11.2014 - 07.01.20155614%133.21Всього:400,48

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 29282 від 28.06.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення2330.6408.07.2014 - 16.07.201499.5%10.922330.6417.07.2014 - 12.11.201411912.5%189.962330.6413.11.2014 - 07.01.20155614%100.12Всього:301,00

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 30422 від 28.06.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення3121.9208.07.2014 - 16.07.201499.5%14.633121.9217.07.2014 - 12.11.201411912.5%254.463121.9213.11.2014 - 07.01.20155614%134.11Всього:403,20

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 39902 від 18.08.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення7842.1227.08.2014 - 12.11.20147812.5%418.967842.1213.11.2014 - 05.02.20158514%511.357842.1206.02.2015 - 26.02.20152119.5%175.96Всього:1106,27

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 41464 від 21.08.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення18731.5230.08.2014 - 12.11.20147512.5%962.2418731.5213.11.2014 - 05.02.20158514%1221.4018731.5206.02.2015 - 26.02.20152119.5%420.30Всього:2603,94

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 63304 від 04.12.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення9272.6412.12.2014 - 05.02.20155614 %398.349272.6406.02.2015 - 03.03.20152619.5%257.609272.6404.03.2015 - 11.05.20156930%1051.75Всього:1707,69Розрахунки пені за прострочення оплати товару, поставленого за іншими видатковими накладними (за якими позивач здійснює нарахування пені відповідно до розрахунку позовних вимог, долученого до позовної заяви) є обґрунтованими.

При цьому, судом встановлено, що позивач здійснює нарахування пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент існування прострочення, що відповідає вимогам, встановлених у ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно з п. 8.5 Договору № 262 від 21.06.2013 сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої ст. 259 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 8 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконаним.

Суд зазначає, що умовами п. 8.5 Договору № 262 від 21.06.2013 сторони збільшили саме позовну давність, а не збільшили період нарахування пені, встановлений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).

При цьому, як вбачається із розрахунку пені, долученого позивачем до позовної заяви, позивач здійснює нарахування пені щодо кожного простроченого платежу окремо в межах шестимісячного періоду нарахування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені (з урахування здійсненого судом перерахунку пені за вказаними видатковими накладними) є 108678 грн. 54 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» пені у розмірі 108708 грн. 30 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 108678 грн. 54 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 156102 грн. 77 коп. за прострочення оплати товару більше ніж на 20 календарних днів.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 8.4 Договору № 262 від 21.06.2013 у разі порушення замовником строку платежу, встановленого п. 7.6 цього договору, більше ніж на 20 календарних днів, замовник зобов'язаний сплатити крім пені штраф у розмірі 20 % від суми простроченого платежу.

З огляду на те, що прострочення з оплати товару, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними, становить більше 20 календарних днів, суд дійшов висновку в обґрунтованості позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати товару, поставленого за спірними видатковими накладними, більше ніж на 20 календарних днів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» штрафу у розмірі 156102 грн. 77 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 42620 грн. 69 коп. за загальний період нарахування з 07.07.2014 по 15.07.2016 щодо кожного простроченого платежу окремо.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено дату початку нарахування 3% річних (дату виникнення прострочення) щодо оплати товару за деякими накладними, зважаючи, що відповідно до п. 7.6 Договору № 262 від 21.06.2013 замовник зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5-ти банківських днів з моменту його поставки.

Зокрема, при визначенні дати прострочення оплати та здійсненні розрахунку 3% річних позивачем не було враховано, що 30.06.2014 та 25.08.2014 були святковими днями, що впливає на період нарахування 3% річних за видатковими накладними № 30127 від 27.06.2014, № 29282 від та № 30422 від 28.06.2014, № 39902 від 18.08.2014 та № 41464 від 21.08.2014.

З огляду на викладене, суд здійснив власний розрахунок 3% річних за прострочення оплати товару, поставленого позивачем за вказаними видатковими накладними (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Сума боргу (грн) за видатковою накладною №30127 від 27.06.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн.3100.808.07.2014 - 15.07.20167393 %188.34

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 29282 від 28.06.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн.2330.6408.07.2014 - 15.07.20167393 %141.56

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 30422 від 28.06.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн.3121.9208.07.2014 - 15.07.20167393 %189.62

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 39902 від 18.08.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн.7842.1227.08.2014 - 15.07.20166893 %444.10

Сума боргу (грн) за видатковою накладною № 41464 від 21.08.2014Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн.18731.5230.08.2014 - 15.07.20166863 %1056.15Розрахунки 3% річних за прострочення оплати товару, поставленого за іншими видатковими накладними (за якими позивач здійснює нарахування 3% річних відповідно до розрахунку позовних вимог, долученого до позовної заяви) є обґрунтованими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром 3% річних (з урахування здійсненого судом перерахунку 3% річних за вказаними видатковими накладними) є 42617 грн. 80 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» 3% річних у розмірі 42620 грн. 69 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 42617 грн. 80 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 489188 грн. 50 коп. за загальний період нарахування з липня 2014 року по липень 2016 року щодо кожного простроченого платежу окремо.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його обгрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» інфляційних втрат у розмірі 489188 грн. 50 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Авалон» (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 21, кімната 9083; ідентифікаційний код: 36998534) на користь Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; ідентифікаційний код: 05523398) суму основного боргу у розмірі 780513 (сімсот вісімдесят тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 87 коп., пеню у розмірі 108678 (сто вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 54 коп., штраф у розмірі 156102 (сто п'ятдесят шість тисяч сто дві) грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 42617 (сорок дві тисячі шістсот сімнадцять) грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 489188 (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 23656 (двадцять три тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 52 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набранням рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 21.09.2016

Суддя І.М. Отрош