Рішення № 61479088, 20.09.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/85/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016 Справа № 908/2243/16

За позовом: Комунального унітарного підприємства Наш дім Дніпрорудненської міської ради (71630 Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 11)

до Комунального закладу Центр дитячої та юнацької творчості Дніпрорудненської міської ради (71630 Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Шахтарська, 2)

про стягнення 1 666 грн. 82 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 07.07.2016 р.

від відповідача: не зявився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Комунального унітарного підприємства Наш дім Дніпрорудненської міської ради до Комунального закладу Центр дитячої та юнацької творчості Дніпрорудненської міської ради про стягнення 1 666 грн. 82 коп. основного боргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2016р., справу № 908/2243/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 25.08.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2243/16, присвоєно справі номер провадження 27/85/16 та призначено судове засідання на 20.09.2016р.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 20.09.2016р. позивач надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 562 грн. 84 коп.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розглядаються зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 562 грн. 84 коп. основного боргу.

Відповідач у судове засідання 20.09.2016р. не зявився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

16.09.2015р. відповідач надіслав на адресу господарського суду письмовий відзив, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково на суму 501 грн. 48 коп.

20.09.2016р. відповідач надіслав на адресу суду заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу без участі свого представника, позовні вимоги на суму 1 562 грн. 84 коп. (зменшену за заявою позивача) визнав.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оригінали яких судом оглянуті в судовому засіданні 20.09.2016р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріальноправова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється субєктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 01.01.2012р. між Комунальним унітарним підприємством Наш дім Дніпрорудненської міської ради (виконавець) та Комунальним закладом Центр дитячої та юнацької творчості Дніпрорудненської міської ради (споживач) укладено договір про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів № 235.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобовязується, відповідно графіка, надавати послуги по збору, вивозу та захороненню побутових відходів, накопичених у споживача за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Шахтарська, 2, а споживач зобовязується своєчасно сплачувати послуги за встановленими тарифами, у строки та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно розділу 2 договору обєм наданих послуг враховується виконавцем на підставі норм накопичення ТПВ, затверджених Дніпрорудненською міською радою або по фактичному вивозу ТПВ. Розрахунок обєму та вартості послуг здійснюється відповідно до додатку № 1 договору. Вартість послу по даному договору складає 1 273,25 грн. щорічно.

Відповідно до розділу 3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за надані послуги вносяться не пізніше ніж до 15 числа періоду, який наступає за розрахунковим.

В період з жовтня 2013 року по 31 січня 2015 року позивач надавав, а відповідач приймав послуги.

Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт, які підписано представниками виконавця, споживача та виставленими рахунками (містяться в матеріалах справи).

Отже, дані акти є підставою для розрахунків та офіційним документом, що підтверджує виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до актів виконаних робіт, послуги надані належним чином, свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, зауважені, та претензій з боку відповідача не заявлено.

Відповідач лише частково сплатив за отримані послуги, в результаті чого сума основного боргу склала 1 562 грн. 84 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

11.05.2016р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату суму заборгованості у повному обсязі.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги, в результаті чого сума боргу склала 1 562 грн. 84 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобовязання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобовязань. Якщо учасники зобовязання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобовязання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обовязків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобовязання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобовязання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобовязання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 6 від 23.03.12р. «Про судове рішення», якщо про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 562 грн. 84 коп. основного боргу.

На підставі статті 85 ГПК України 20.09.2016року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального унітарного підприємства Наш дім Дніпрорудненської міської ради, м. Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область до Комунального закладу Центр дитячої та юнацької творчості Дніпрорудненської міської ради, м. Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу Центр дитячої та юнацької творчості Дніпрорудненської міської ради (71630 Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Шахтарська, 2, код ЄДРПОУ 36238163) на користь Комунального унітарного підприємства Наш дім Дніпрорудненської міської ради (71630 Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 11, код ЄДРПОУ 33000065) 1 562 (одна тисяча пятсот шістдесят дві) грн. 84 коп. основного боргу, 1 378 грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 22.09.2016р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.