Ухвала суду № 61478551, 22.09.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2016 року Справа № 910/33009/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Українське інвестиційне товариство"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016у справі№ 910/33009/15 Господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Українське інвестиційне товариство"прозастосування недійсності нікчемних правочинів

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Українське інвестиційне товариство" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/33009/15 Господарського суду міста Києва не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Вперше подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Українське інвестиційне товариство" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/33009/15 Господарського суду міста Києва була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 на підставі пункту 1 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

25.07.2016, згідно з відміткою апеляційного господарського суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Українське інвестиційне товариство" до Вищого господарського суду України повторно подана касаційна скарга на вказане судове рішення з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги, ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в сумі 1218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є позовна вимога про застосування наслідків недійсності правочину.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення скаржник повинен був сплатити судовий збір в сумі 1461,60 грн. (1218 х 120%).

Також, листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 07.02.2012 № 06-08/512-1512 (з урахуванням змін, внесених наказом Державної казначейської служби України від 14.01.2016 № 13) встановлено наступні реквізити рахунку для зарахування судового збору:

- отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва;

- банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- рахунок отримувача: 31211254700007;

- код за ЄДРПОУ: 38004897;

- код банку отримувача: 820019;

- код класифікації доходів бюджету: 22030104.

Скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення № 764 від 10.06.2016, яким сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн.

При цьому, платіжні реквізити у зазначеному платіжному дорученні не відповідають платіжним реквізитам Вищого господарського суду України для перерахування судового збору, зокрема номер рахунку отримувача, код класифікації доходів бюджету, а в призначенні платежу зазначено, що судовий збір сплачується до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відтак, подане скаржником платіжне доручення не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що також підтверджується довідкою Вищого господарського суду України від 20.09.2016 № 09.03-02/3427/16.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Українське інвестиційне товариство" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/33009/15 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова