ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 вересня 2016 року Справа № 916/3729/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Полянського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скаргиГромадської організації "ІЦ Безпечне місто", м. Одесана постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 рокуу справі господарського суду Одеської областіза позовомБілгород-Дністровського міжрайонного прокурора, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл. в інтересах держави в особі: 1. Затоківської селищної ради, смт. Затока, Одеська обл.; 2. Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, м. ОдесадоТовариства з обмеженою відповідальністю "Барс", м. Одесапророзірвання договору оренди, повернення земельної ділянки, стягнення 5 515, 45 грн.
В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга громадської Організації "ІЦ Безпечне місто" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року у справі № 916/3729/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у поданих громадською організацією "ІЦ Безпечне місто" до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги містяться лише копії описів вкладення в цінний лист та фіскальних чеків від 13.07.2016 року.
Відповідно до частини 2 статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно з до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011 року № 11 належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів має вважатися оригінал відповідного документа.
Проте, до касаційної скарги таких доказів не додано, а ксерокопії описів вкладення в цінний лист та фіскальних чеків від 13.07.2016 року у розумінні процесуального закону не можуть вважатись належними доказами направлення копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу.
Вищевикладене є безумовною підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини 1 статті ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п.п. 3.7 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015 року, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому, якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015 року), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 року за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.
01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484- VIІІ, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 і становить 120 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що на момент подання позову (31.08.2015 року) діяла редакція Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, де ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2015 року становила 1 218, 00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Крім того, відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
У даній справі предметом спору є три окремі вимоги: дві немайнового і одна майнового характеру, а саме: розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,76 га, у тому числі під пісками 0,76 га, яка знаходиться у Центральному районі смт. Затока, м. Білгород-Дністровського Одеської області, укладеного 14.05.2007 року між Затоківською селищною радою та ТОВ "Барс" для будівництва центру загально-рекреаційного обслуговування з будівництвом закладу відпочинку, зареєстрованого у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії ДП "ЦДЗК", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21.05.2007 року за № 04.07.506.00034; зобов'язання ТОВ "Барс" повернути до комунальної власності Затоківської селищної ради вказану земельну ділянку та стягнення з ТОВ "Барс" на користь Затоківської селищної ради шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, у розмірі 5 515, 45 грн., а тому судовий збір повинен бути сплачений за кожну з таких вимог.
Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що звернувшись з касаційною скаргою скаржник повинен був сплатити судовий збір та додати до неї докази його сплати виходячи з розрахунку, наведеного у вищевказаних нормах Закону України "Про судовий збір", а саме 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто, 1 461, 60 грн. за вимогу немайнового характеру та 2 192, 40 грн. за вимогу майнового характеру.
Однак, як вбачається з квитанції № 0.0.581942426.1 від 12.07.2016 року скаржником було сплачено судовий збір лише у розмірі 1 653, 60 грн., а повинно бути сплачено на момент подання касаційної скарги 5 115, 60 грн.
Отже, суд касаційної інстанції відзначає, що судовий збір не було сплачено у повному розмірі.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти касаційну скаргу громадської організації "ІЦ Безпечне місто" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року до провадження і вона підлягає поверненню на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 86, 110, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу громадської організації "ІЦ Безпечне місто" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 року у справі № 916/3729/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок А.Г. Полянський
Судове рішення № 61478449, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 20.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/3729/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: