Постанова № 61478029, 20.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року справа № 813/1220/16

13 год. 16 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Стецьків Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 04.04.2016 №17-0 «Про звільнення

працівників»;

- поновити позивача на посаді головного державного ревізора - інспектора сектору

доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у

Львівській області або на рівнозначній посаді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час звільнення позивача із займаної посади, у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників, відповідач не врахував вимог ч.1 ст.42 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка визначає переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Позивач посилається на те, що при його звільненні з займаної посади відповідач не взяв до уваги його високої кваліфікації та продуктивності праці, наявності тривалого безперервного стажу роботи в органах податкової служби (більше 10 років). Крім того, на утриманні в позивача є дружина та двоє неповнолітніх дітей та він є єдиним членом сім'ї з самостійним заробітком. З врахуванням наведеного позивач вважає, що він мав переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою кваліфікацією. Тому, на думку позивача, відповідач протиправно не запропонував йому іншої роботи.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечення мотивує тим, що у зв'язку з структурними змінами і скороченням штатної чисельності Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено скорочення штатної чисельності працівників в кількості 27 штатних одиниць. Перед скороченням в Яворівському відділенні Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області працювало 46 осіб (в т.ч. в секторі доходів і зборів з фізичних осіб - 12), а після - 32 особи (в т.ч. в секторі доходів і зборів з фізичних осіб - 9). Таким чином, в секторі, в якому працював позивач, відбулося скорочення штатної чисельності на 3 штатні одиниці. Позивача 03.02.2016р. попереджено про наступне вивільнення із займаної посади. У зв'язку з відсутністю вакантних посад, такі позивачу не пропонувались. Наказом відповідача від 04.04.2016р. №17-0 «Про звільнення працівників» позивача звільнено з посади головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності за п.1 ст.40 КЗпП України. Крім того, відповідач зазначає, що на розгляді в Яворівському районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження №42015140000000074 від 09.04.2015р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368, ч.3 ст.366 Кримінального кодексу України. Вважає, що позивача правомірно звільнено з займаної посади.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю. Додатково зазначила, що в оскарженому наказі помилково вказано посаду, з якої звільнено позивача «головний державний інспектор сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області» замість «головний державний ревізор - інспектор сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області».

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з такого.

Позивач - ОСОБА_1 працював в органах державної податкової служби з листопада 2003року. Згідно з наказом відповідача від 04.02.2015 №7-0 « Про переведення та призначення» (а.с 6) позивача переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Відповідно до наказу Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 04.04.2016 №17-0 « Про звільнення працівників» (а.с. 7) позивача звільнено з займаної посади, у зв'язку із реорганізацією і скороченням штатної чисельності згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України.

Спір між сторонами виник щодо правомірності звільнення позивача з посади головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду трудових спорів" (з подальшими змінами) при розгляді трудових спорів, пов'язаних із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази зміни в організації виробництва і праці, того, що працівник від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.

Суд встановив, що наказом ДФС України від 05.11.2014 №245 «Про затвердження чисельності працівників окремих державних податкових інспекцій головних управлінь ДФС» затверджено чисельність працівників Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в кількості 130 штатних одиниць. Наказом відповідача від 09.12.2014 №2 введено в дію структуру Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На виконання вимог п.3 наказу ДФС України від 24.09.2015 №726 та п.2.1 наказу ДФС України від 25.09.2015 №731 «Про внесення змін до окремих наказів ДФС» затверджено чисельність працівників Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в кількості 127 штатних одиниць та внесено зміни до штатного розпису відповідача.

З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №840 «Про внесення змін у додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2015 №85», керуючись наказом ДФС України від 11.12.2015 №978 «Про затвердження чисельності працівників ДФС» затверджено чисельність працівників Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в кількості 100 штатних одиниць та внесено зміни до штатного розпису відповідача.

З аналізу наведених актів та структури Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області зі змінами та доповненнями вбачається скорочення штатної чисельності працівників відповідача на 27 штатних одиниць. Так, перед скороченням в Яворівському відділенні Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області працювало 46 осіб (в т.ч. в секторі доходів і зборів з фізичних осіб - 12), а після - 32 особи (в т.ч. в секторі доходів і зборів з фізичних осіб - 9). Таким чином, в секторі, в якому працював позивач, відбулося скорочення штатної чисельності на 3 штатні одиниці.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

Суд становив, що 03.02.2016 позивача попереджено про наступне звільнення з займаної посади (з 04.04.2016) згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується його підписом, та не заперечується сторонами.

Частиною 3 статті 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, продовжується у наведеній нормі, працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Суд бере до уваги, що у штатному розписі Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на 2016 (а.с. 58-62) у секторі податків і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення передбачено 4 посади головного державного ревізора - інспектора, тобто посада, яку займав позивач до звільнення, збереглася.

З інформації, наданої відповідачем (а.с. 128-132), вбачається, що в секторі податків і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області після скорочення штатної чисельності працюють головні державні інспектори/головні державні ревізори - інспектори:

1) ОСОБА_4 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 21 рік, підвищення кваліфікації у 2014 році);

2) ОСОБА_5 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 24 роки і 6 місяців, підвищення кваліфікації у 2005році);

3) ОСОБА_6 ( освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 10 років, наявні дисциплінарні стягнення у 2015 та 2016 роках);

4) ОСОБА_7 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 12 років);

5) ОСОБА_8 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 10 років і 6 місяців) - перебуває у відпустці по догляду за дитиною;

6) ОСОБА_9 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 20,6 років, підвищення кваліфікації у 2005 році) - займає тимчасово вакантну посаду на час декретної відпустки ОСОБА_8;

7) ОСОБА_10 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 8 років, підвищення кваліфікації у 2010 році) - перебуває у відпустці по догляду за дитиною;

8) ОСОБА_11 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 11 років, підвищення кваліфікації у 2011 році) - перебуває у відпустці по догляду за дитиною;

9) ОСОБА_12 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 30 років і 6 місяців);

10) ОСОБА_13 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 8 років і 6 місяців);

11) ОСОБА_14 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 17,6 років);

12) ОСОБА_15 (освіта вища, стаж роботи в органах державної податкової служби - 14 років, підвищення кваліфікації у 2008 році) - перебуває на посаді тимчасово на час відпустки ОСОБА_13 по догляду за дитиною.

Згідно з відповіддю юридичного управління ГУ ДФС у Львівській області №3563/8/04-10 від 13.05.2016 станом на час попередження позивача про звільнення (03.02.2016) у секторі податків і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення була одна тимчасово вакантна посада на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_16, яка запропонована ОСОБА_6

Згідно з п.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Законодавством не передбачені критерії і порядок визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

У листі Міністерства соціальної політики України від 21.05.2012 роз'яснено, що для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.

Суд бере до уваги, що відповідно до п.1 ст.42 КЗпП України переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці мають працівники з більшою продуктивністю праці та з більш високою кваліфікацією. Свідченням високої кваліфікації працівника є наявність відповідної освіти, здобуття післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, заохочень, тривалого стажу роботи тощо.

Суд встановив, що позивач, на відміну від працівників, які займають посади головних державних інспекторів/ головних державних ревізорів - інспекторів в секторі податків і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (а саме, ОСОБА_6, ОСОБА_7), проходив підвищення кваліфікації у 2005 році, що підтверджується свідоцтвом про підвищення кваліфікації СПК №230826 (а.с.24).

Суд звертає увагу і на тривалий стаж роботи позивача в органах державної податкової служби (12 років і 6 місяців). Для порівняння, головні державні інспектори в секторі податків і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_6 (10 років), ОСОБА_7 (12 років) мають менший стаж роботи.

Суд враховує також те, що до позивача, на відміну від працівників, яким займають посади головних державних інспекторів в секторі податків і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, застосовано 2 заохочення, а саме оголошено подяки від 23.08.2007 та від 02.07.2009 (а.с.26-27). Натомість, відомості про наявність заохочень в інших працівників вказаного сектору відповідачем не надані.

З огляду на наведене, з урахуванням відповідної освіти, підвищення кваліфікації, тривалого стажу роботи та наявних заохочень, суд дійшов до висновку, що у позивача більш висока кваліфікація праці, ніж в осіб, які займають посаду головного державного інспектора в секторі податків і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, а саме в ОСОБА_6, ОСОБА_7 Крім того, наявна на час попередження позивача про звільнення тимчасово вакантна посада (на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_11) запропонована працівнику (ОСОБА_6) з нижчою кваліфікацією (меншим стажем роботи, відсутності відомостей про підвищення кваліфікації), ніж в позивача, а також наявністю дисциплінарних стягнень (у 2015 та 2016 роках) та відсутністю заохочень.

Суд також враховує, що з пояснень відповідача (а.с.177) вбачається, що на час звільнення позивача з посади (04.04.2016) в Городоцькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області була вакантна посада заступника начальника Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, яка позивачу не пропонувалась.

Суд звертає увагу також і на те, що із змісту п.1 ч.1 та ч.2 ст.40 та ст.49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Проте, відповідач не надав доказів того, що позивачу пропонувались інші вакантні посади в межах Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, з урахуванням його кваліфікації та освіти; що такі посади на цей час були відсутні і, що відповідач не мав можливості перевести позивача за його згодою на іншу роботу в межах всього органу. Хоча, вакантні посади в межах Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області існували, що підтверджується інформацією про вакантні посади від 13.09.2016 №6660/8/04-00 (а.с. 198).

Враховуючи те, що при наявності у відповідача вакантних посад як в межах сектору, так і Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (а.с.199), жодна із них позивачу не пропонувалась, питання щодо наявності в позивача переважного права залишення на роботі не розглядалось, суд дійшов до висновку, що позивача звільнено з роботи з порушенням вимог ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП України.

При цьому, суд наголошує на тому, що пропонування відповідачем деяких із вакантних посад іншим особам не звільняє його від виконання обов'язку щодо працевлаштування позивача, оскільки за приписами п. 1 ч.ч.1,2 ст. 40 і ст.. 49-2 КЗпП України, такий обов'язок виникає у роботодавця з моменту попередження про майбутнє вивільнення і триває до моменту звільнення працівника, тому власник або уповноважений ним орган зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Законодавство не звільняє роботодавця від обов'язку пропонування вакантної посади працівнику, що звільняється у випадку пропонування такої посади іншому працівнику, оскільки до часу призначення на вакантну посаду інша особа може відмовитись від неї, тобто відповідач мав змогу і зобов'язаний був запропонувати їх позивачу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем не дотримано порядку вивільнення працівників, встановленого статтею 49-2 КЗпП України, а тому звільнення позивача з посади у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо доводів відповідача про наявність кримінального провадження щодо позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з наказом Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 01.07.2015 №525 створено комісію для проведення службового розслідування, а відповідно до наказу від 09.07.2015 №42-В позивача відсторонено від виконання службових повноважень. Наказом Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 04.02.2016 №50 зупинено дію наказу від 20.01.2016 №7 «Про поновлення проведення службового розслідування стосовно головного державного ревізора-інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДІ ОСОБА_1» до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні по справі№460/1982/15-к.

Посилання відповідача на такі обставини є безпідставними, оскільки до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, особа не може вважатися такою, що вчинила злочин. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази накладення на позивача дисциплінарних стягнень.

З огляду на наведене, відповідач не мав достатніх підстав вважати, що у позивача відсутнє переважне право на залишення на роботі та відповідно не пропонувати йому посаду в Яворівському відділенні Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Таким чином, суд встановив, що станом на час звільнення позивача із займаної посади головного державного ревізора - інспектора в секторі податків і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності штату працівників, позивач мав переважне право на залишення на роботі, проте відповідач не пропонував позивачу вказаної вакантної посади, чим порушив вимоги п.1 ч.1 ст.40, ч.1 ст.42 КЗпП України.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що оскаржений наказ відповідача від 04.04.2016 №17-0 «Про звільнення працівників», яким ОСОБА_1 звільнено із займаної посади, у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, прийнятий відповідачем не на підставі та не у спосіб, визначені законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а, відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тому, позивач підлягає поновленню на посаді головного державного ревізора - інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. При цьому, ОСОБА_1 підлягає поновленню з 05.04.2016 так як день звільнення (04.04.2016) вважається останнім робочим днем.

Таким чином, із врахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до норм ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 04 квітня 2016 року №17-0 "Про звільнення працівників".

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора- інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Яворівського відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 05 квітня 2016 року. Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 22 вересня 2016 року.

Суддя А.Г. Гулик