Постанова № 61477940, 15.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року справа № 813/2691/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Єдинак Г.Б.

представника позивача - Мощинська О.В.

представника відповідача - Тістечко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙСІПІ УКРАЇНА" до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 24.06.2016 року № 209000012/2016/200113/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 209140000/2016/00244 від 24.06.2016,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙСІПІ УКРАЇНА" звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 24.06.2016 року № 209000012/2016/200113/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 209140000/2016/00244 від 24.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що згідно із договором поставки рідкого діоксину вуглецю СО2 № КТ_ЗФ_44/2016.06.09 від 09.06.2016 року на адресу позивача надійшов товар. 24.06.2016 року до митного поста «Малехів» Львівської митниці ДФС України декларантом ОСОБА_3 від імені позивача була подана митна декларація № 209140000/2016/024956 від 24.06.2016 року для проведення митного оформлення зазначеного товару, митна вартість якого визначена за ціною контракту з додаванням транспортних витрат за межами України, що перевозив товар - 33842,65 грн. 24.06.2016 року Львівської митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000012/2016/200113/1, згідно якого митна вартість товару була перерахована на свій розсуд. Крім цього, 24.06.2016 року Львівською митницею було прийнято рішення - картка відмови № 209140000/2016/00244 від 24.06.2016 року в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів. Зазначає, що згідно позиції Львівського ареляційного адміністративного суду до митної вартості включаються лише транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України. Вказує, що надав відповідачу всі необхідні документи стосовно транспортних витрат транспортно-експедиційних витрат, а також додаткові документи і письмові пояснення стосовно включення до митної вартості витрат на транспортування передбачені Митним кодексом України у розмірі 4602,30 грн.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що 24.06.2016 року підприємством біло подано до митного оформлення товар - діоксин вуглецю (СО2). Декларант або уповноважена особа зобов'язані надати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підтверджуються обчисленню. Згідно даних, щодо маршруту перевезення, які містилися у рахунок-фактурі на транспортні витрати, від 05.04.2016 року № 185 маршрут перевезення вантажу був: Львів-Кишинів-Львів. Однак при проведенні аналізу складових митної вартості було з'ясовано, що при здійсненні розрахунку сум транспортно-експедиційних витрат були враховані тільки витрати на перевезення вантажу від Кишинів (Молдова) до кордону України (с.Мамалига) та сума експедиційних витрат. Зазначає, що декларантом невірно проведений розрахунок митної вартості (до митної вартості не включено транспорті витрати на доставку порожнього транспортного засобу до місця завантаження). Враховуючи наведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні письмові заперечення підтримав з мотивів, наведених у них. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Згідно Договору поставки рідкого діоксиду вуглецю(СО2) № КТ_ЗФ_44/2016.06.09 від 09.062016 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернофф» (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕйСиПи Україна» (надалі - покупець) позивач отримав у власність діоксиду вуглецю(СО2) на умовах інкотермс-2010: FCA (м.Кишинів), із заводу у м.Кишинів, Молдова, рідкий діоксин вуглецю, код УКТЗЕД 2811210000, країна виробництва - Молдова, вага брутто - 18760 кг., за ціною 55 євро за тонну без ПДВ, згідно товаросупровідних документів. Згідно рахунку - фактури № 384/16 від 22.06.2016 року позивачем здійснено оплату за поставлений товар повністю 01.07.2016 року в сумі 1031,80 євро.

Перевезення товару здійснювалося ПП «Металомонтаж» на підставі укладеного з ТзОВ «ЕйСіПі» договору про надання транспортно-експедиційних послуг та послуг з перевезення безпечного вантажу автомобільним транспортом № 0505-14 від 05.05.2014 року, з врахуванням додатку до Договору № 41 від 01.06.2016 року. Згідно рахунки фактури про транспортно-експедиторські послуги № 253 транспортно-експедиційні витрати при перевозці діоксиду вуглецю (СО2) за маршрутом Львів (Україна) - Кишинів (Молдова) - Львів (Україна) складали 21075,36 грн. На підтвердження перевезення товару позивачем до матеріалів справи додано акт № ОУ-000625 від 29.06.2016 року здачі - приймання послуг по доставці СО2 та рахунок фактуру № СФ-0000844 від 29.06.2016 року.

Оплата за транспортні послуги з перевезення поставленого товару позивачем здійснена повністю 29.06.2016 року, відповідно до платіжного доручення № 1006.

24.06.2016 року декларантом подано митну декларацію № 209140000/2016/024956 від 24.06.2016 року для проведення митного оформлення вищезазначеного товару, митну вартість якого визначено в розмірі 33842,65 грн. з додаванням транспортних витрат за межами України.

24.06.2016 року Львівською митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000012/2016/200113/1 від 24.06.2016 року, згідно якого позивачу донараховано 4602,30 грн. митних платежів.

24.06.2016 року Львівською митницею ДФС України складено картку про відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2016/00244, у якій зазначено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через неможливість завершення митного оформлення, згідно внесених змін у гр. 12, 45, 43, 44 ВМД (у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) ст.55 МКУ, постанови КМУ від 21.05.2012 року №450.

24.06.2016 року декларант подав Львівській митниці ДФС України нову митну декларацію № 209140000/2016/025110 відповідно до якої оформив товар у митний режим вільного обігу, сплативши митні платежі згідно заявленою сумою транспортних витрат на транспортно-експедиційні послуги в розмірі 4602,30 грн.

Судом встановлено, що причиною у прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів та складенні картки про відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів слугувало те, що при здійсненні розрахунку сум транспортних витрат позивачем були враховані тільки транспортні витрати на перевезення вантажу з м.Кишинів м.Молдова до кордону України м.Мамалига та суми експедиційних витрат без врахування транспортних витрат на доставку порожнього транспортного засобу з кордону України до місця завантаження.

Суд при вирішенні спору по суті, виходить з такого.

Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультації із органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару мають право приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Посилання відповідача про неврахування позивачем вартості витрат на доставку порожнього транспортного засобу з перетину митного кордону України у м.Мамалига до місця завантаження товару у м.Кишинів (Молдова) суд вважає необґрунтованими, оскільки враховуючи норми ч.10 ст.58 МК України до митної вартості включаються лише транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України.

Суд зазначає, що норма статті 58 МК України не передбачає необхідності включення до митної вартості товарів витрат не переміщення транспортного засобу, коли він не переміщує товари.

Судом не встановлено, що в документах, які подано декларантом разом з митною декларацією № 209140000/2016/024956 від 24.06.2016 року для підтвердження митної вартості товару наявні недостовірні відомості, розбіжності чи ознаки підробок.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судом зроблено висновок, що митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 24.06.2016 року № 209000012/2016/200113/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 209140000/2016/00244 від 24.06.2016 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2756,00 грн.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 24.06.2016 року № 209000012/2016/200113/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів № 209140000/2016/00244 від 24.06.2016.

Стягнути з Львівської митниці ДФС України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙСІПІ УКРАЇНА" 2756,00 ( дві тисячі сімсот п»ятдесят шість грн.)грн..

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 20.09.2016 року.