Постанова № 61477822, 30.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року о 14 год. 12 хв.Справа № 808/1684/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7»

до: Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області,

про визнання незаконним протоколу та припису, скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7» (далі позивач, ТОВ «Скарабей -7) звернулось до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати незаконним протокол про порушення у сфері містобудування від 29 квітня 2016 року та припис №14 від 29.04.2016, які складені головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_1;

- визнати незаконною та скасувати постанову №17/1008-22.1/1328 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 13.05.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно та протиправно були прийняті оскаржувані рішення, оскільки позивач не є субєктом містобудування та не може притягатися до відповідальності за порушення у сфері містобудування. Обєкти, які розташовані на території, щодо якої позивачу надано право на здійснення підприємницької діяльності, є тимчасовими спорудами, а операції щодо їх встановлення, реконструкції, ремонту або демонтажу взагалі не потребують отримання будь-яких дозвільних документів, окрім паспорту привязки.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позовну заяву вх. №24206 від 16.08.2016 (а.с. 78). Зокрема зазначив, що за наслідками проведеної позапланової перевірки додержання вимог містобудівного законодавства на обєкті будівництва було встановлено, що у позивача документи, які зазначені в декларації про готовність обєкту до експлуатації відсутні і до декларації внесені недостовірні дані. Про вказані порушення було складено відповідний акт перевірки, а 29.04.2016 головним інспектором було складено припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. За наслідками розгляду зазначених документів 13.05.2016 позивача було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу, про що складено постанову. Також представник відповідач посилається на факт притягнення директора позивача до кримінальної відповідальності згідно вироку Орджонікідзевського районного суду від 11.05.2016, яким саме встановлено такі ж порушення, які відображено в акті Департаменту.

Розглянувши позовну заяву, заслухав пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

При цьому суд враховує таке.

Посадовою особою відповідача із залученням прокурора Запорізької місцевої прокуратури у присутності директора позивача на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2016 за №335/627/16-к 1кс/335/519/2016 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Скарабей-7», про що складено акт перевірки від 26.04.2016 (а.с. 108).

В ході проведеної перевірки було встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано подану замовником будівництва ТОВ «Скарабей-7» декларацію від 11.08.2014 за №ЗП 143142230020 по готовність обєкта до експлуатації на обєкт «Реконструкція будівель кафе за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-з». Під час перевірки було виявлено, що документи, які зазначені в декларації про готовність обєкту до експлуатації відсутні, а саме договори на розроблення проектної документації та здійснення авторського нагляду, на здійснення технічного нагляду, підряду, відповідні накази про призначення відповідальних осіб проектувальника, авторського та технічного нагляду, про призначення виконробу, наказ про затвердження проектної документації; дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 22.05.2008р. №449/з; технічний паспорт обєкту.

З виїздом на місце було зафіксовано існування будівлі кафе «Г» образної конфігурації в пані розміром приблизно 17,5х11 м з деревяних конструкцій без фундаменту.

Також в акті перевірки наведена інформація, зазначена в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2016 за №335/627/16-к 1кс/335/519/2016 про те, що в ході вивчення вказаної декларації органом досудового розслідування встановлені ознаки внесення до неї недостовірних даних. Зокрема внесено недостовірні дані до п. 3 Декларації про здійснення технічного нагляду на обєкті ФОП ОСОБА_2, оскільки допитаний ОСОБА_2 показав, що не здійснював технічний нагляд на вказаному обєкті. У пунктах 4 і 6 Декларації зазначено інформацію про генерального підрядника ТОВ «Тандем 2005 К Плюс» та про відповідального за виконання робіт інженера-будівельника ТОВ «Тандем 2005 К Плюс» ОСОБА_3, який під час допиту у якості свідка показав, що його підприємство не виконувало ніяких будівельних робіт по реконструкції будівель зазначеного кафе, а працівники товариства не призначалися відповідальними за проведення робіт на вказаному обєкті. У п. 7 Декларації внесено недостовірні відомості про те, що генеральним проектувальником є ПП «Гарантпроект». У п. 8 Декларації внесено відомості про те, що головним архітектором проекту та особою, яка здійснює авторський нагляд є головний інженер проекту ПП «Гарантпроект» ОСОБА_4, яка під час допиту у якості свідка показала, що її підприємство не займалося розробкою проектної документації по реконструкції будівель зазначеного кафе, а також що вона здійснювала авторський нагляд на вказаному обєкті. У п. 9 Декларації зазначено, що експертиза обєкту не здійснюється відповідно до п. 3 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не підлягають обовязковій експертизі проекти будівництва І-ІІІ категорії. Разом із тим, за інформацією Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради земельна ділянка з зазначеною адресою має наступні обмеження містобудівного характеру: прибрежно-захисна смуга р. Дніпро, межі зон охоронюваного ландшафту, підтоплення, акустичний дискомфорт від автомагістралі. Таким чином, проектна документація на будівництво обєктів І-ІІІ категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними умовами підлягають обовязковій експертизі щодо їх міцності, надійності та довговічності відповідно до Постанови КМУ №560 від 11.05.2011. Крім того, до п. 11-1 вказаної Декларації внесені недостовірні відомості про те, що обєкт будівництва не потребує отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою на підставі п.4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки за інформацією ОСОБА_5 інвентаризаційна справа на обєкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 2-з не заводилась, а за інформацією Реєстраційної служби ЗМУЮ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно обєкта реконструкції відомості відсутні.

Вищенаведене, на думку відповідача, свідчить про наведення недостовірних даних у декларації про готовність обєкта до експлуатації, що є порушенням ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 461 від 13.04.2011.

На підставі вищенаведеного, відповідачем щодо позивача 29.04.2016 було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за які передбачена абз. 4,п. 6, ч.2 ст.2 Закону України «про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та припис №14 по усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому з метою усунення виявлених порушень від позивача вимагається не експлуатувати обєкт з 29.04.2016 до прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

13.05.2016 відповідачем на підставі вищенаведеного була складена постанова №17/1008-22.1/1328 про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» і накладення штрафу у розмірі 130500,00 грн.

Не погоджуючись з спірними рішеннями позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до абз. 4 п.6 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» N 208/94-ВР від 14.10.1994 (далі Закон №208/94), суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації:

об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;

об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат;

об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат;

об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Таким чином, суб'єктом зазначеного правопрушення може бути лише суб'єкт містобудування, який є замовником будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або той, що виконує функції замовника і підрядника одночасно.

Суд зазначає, що позивач не є і не міг бути субєктом зазначеного правопорушення з огляду на таке.

В матеріалах справи наявна копія вироку Орджнікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2016 року по кримінальній справі №335/4939/16-к за обвинуваченням директора ТО «Скарабей-7» ОСОБА_6 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Зазначеним вироком зокрема встановлено, що 04.08.2014 ОСОБА_6, будучи директором ТОВ «Скарабей-7», з метою уникнення проблем при перевірці контролюючими органами вказаної споруди, перебуваючи у себе вдома склав завідомо неправдивий документ декларацію про готовність обєта до експлуатації «Реконструкція будівель кафе за адрсеою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 2-3», що містить інформацію, яка не відповідає дійсності. Після складання декларації про готовінсть обєкта до експлуатації була подана директором ТОВ «Скарабей-7» 05.08.2014 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області, де вона була зареєстрована 11.06.2014 за №ЗП 143142230020. Суд кваліфікаував дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 366 КК України, як складання завдомо неправдивих офіційних документів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» N 3038-VI від 17.02.2011 (далі Закон №3038), замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» N 687-XIV від 20.05.1999, зокрема передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Згідно ч.1 ст. 39 Закону №3038, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону №3038, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно ч.4 ст. 39 Закону України №3038, прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону №3038 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність обєкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.1 ст. 34 Закону №3038, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до ст. 28 Закону №3038, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, завтердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 244 від 21.10.2011, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).

Як вбачається зі змісту акту перевірки та протоколу про правопорушення, з виїздом на місце було зафіксовано існування будівлі кафе «Г» образної конфігурації в плані розміром приблизно 17,5х11 м, з деревяних конструкцій без фундаменту, зовнішнє оздоблення деревяні дошки змонтовані «внахлест», покрівля метало черепиця.

Отже, зазначений об'єкт підпадає під ознаки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, для розміщення якої необхідний лише паспорт прив'язки.

Самим позивачем заперечується факт здійснення самостійно або замовлення ним будівництва за вказаною адресою об'єкта III категорії складності.

Відповідачем не надано суду доказів подання позивачем та реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності. Не надано суду вдіповідачем і інших доказів, які б свідчили про те, що позивач є замовником будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тим, що виконує функції замовника і підрядника одночасно. Зазначення позивача себе у якості замовника у декларації про готовність обєкта до експлуатації (а.с. 82) не робить його замовником, оскільки така декларація, як вбачається зі змісту вироку суду від 11.05.2016, є завідомо неправдивою і як вбачається з матеріалів справи позивач взагалі відповідно до вимог чинного законодавства не повинен був подавати декларацію про готовність обєкта «Реконструкція будівель кафе за адресою: 69001, м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 2-з».

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування припису №14 від 29 квітня 2016 року та постанови №17/1008-22.1/1328 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 13 травня 2016 року.

Разом з цим, позовні вимоги в частині визнання незаконним протоколу про порушення у сфері містобудування від 29 квітня 2016 року задоволенню не підлягають, оскільки протокол про правопорушення не є рішенням субєкта владних повноважень і сам по собі не тягне правових наслідків для позивача, а лише є документом, який фіксує виявлене на думку відповідача правопорушення, на підставі якого відповідачем в свою чергу була прийнята спірна постанова про накладення штрафу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Скарабей-7».

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати припис №14 від 29 квітня 2016 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_1

Визнати протиправною та скасувати прийняту Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області постанову №17/1008-22.1/1328 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 13 травня 2016 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7» судовий збір у розмірі 3335 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова