Вирок № 61472752, 21.09.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/12436/16-к

н/п 1-кп/640/633/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря - Газіної О.С.,

прокурора - Купар Д.Ю., Калюжко А.А.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові направлений з Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області обвинувальний акт за результатами досудового розслідування СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220490002726 від 26 червня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коростень Житомирської області, громадянина України, раніше не судимого, осіб на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2014 року приблизно о 22:40 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою і в групі з Іншою особою, попередньо розподіливши ролі, згідно яких Інша особа повинен був затримати потерпілого, а саме попрохати його подзвонити по мобільному телефону, тим самим відволікти потерпілого, а ОСОБА_2 повинен був підійти із заду та спричинити тілесні ушкодження, скориставшись чим, заволодіти мобільним телефоном потерпілого. Після цього, реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись біля будинку № 6 по вул. Сагайдачного в м. Харкові, ОСОБА_2 підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, із заду і, діючи згідно заздалегідь виниклого умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи що його дії є явними для потерпілого та оточуючих, з корисливих мотивів, з метою наживи і особистого незаконного збагачення, наніс потерпілому ОСОБА_3 удар в область голови із заду, та схопив за шию, скориставшись чим, згідно заздалегідь розподілених ролей, Інша особа витягнув з карману останнього мобільний телефон «Sony Xperia Z 6602» з ідентифікаційним номером IMEI: НОМЕР_1 та із сім-картою мобільного оператора «Лайф» із балансом на рахунку в сумі 20 грн. Вищевказаними діями ОСОБА_2 спричинив матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 111 від 19.06.2014 р., в розмірі 3239 грн. Після цього, ОСОБА_2 та Інша особа покинули місце злочину з викраденим, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду, згідно висновку експерта № 111 від 19.06.2014 р., в розмірі 3239 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні пред'явленого обвинувачення визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, відповідно до якої повідомив, що з обвинуваченим повністю порозумівся та примирився. Претензій матеріального чи морального характеру не має, просить суд врахувати зазначені обставини при винесенні вироку та застосувати до ОСОБА_2 максимально м'яке покарання без позбавлення волі.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вину обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд вважає доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше не судимий, не працюючий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем мешкання зарекомендував себе з позитивної сторони.

Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів призначити покарання у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов заявлено не було.

Витрати кримінального провадження та речові докази відсутні.

Обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з іспитовим строком на 3 /три/ роки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду негайно.

В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати термін знаходження його під вартою з 18.07.2016 по 21.09.2016 року.

Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: І.В. Ніколаєнко