Ухвала суду № 61469766, 20.09.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1774/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

20.09.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів:Франко В.А., Чорнобривець О.С.

при секретареві:Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Березівське» про розірвання договору оренди землі,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Фермерського господарства «Березівське» (далі по тексту ФГ «Березівське») про розірвання договору оренди землі від 22 жовтня 2009 року, укладеного між ФГ «Березівське» та ОСОБА_4. Строк дії договору 10 років. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,40 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Право власності на вказану земельну ділянку він набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 грудня 2013 року Маловисківською районною державною нотаріальною конторою Кіровоградської області після смерті баби - ОСОБА_4, яка померла 29 грудня 2012 року. Даний договір був зареєстрований 28 січня 2010 року за № 04.1037400002 у Маловисківському районному відділі КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України». Позивач вважав, що відповідач порушив пункти 9,10,11,13 укладеного договору, що є підставою для його розірвання, оскільки виплата орендної плати проводилась неналежним чином.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ФГ «Березівське» про розірвання договору оренди землі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник позивача подав в його інтересах апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання апеляційного суду не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із судовою повісткою, причини неявки не повідомив. Ураховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів ухвалила розглядати справу у відсутності позивача та його представника.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки, на його думку, воно ухвалене з додержанням вимог закону, а апеляційну скаргу позивача відхилити.

Дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обґрунтованість доводів апеляційної скарги у встановлених ст.303 ЦПК України межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України)

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами по справі, що 22 жовтня 2009 року між ОСОБА_4 та ФГ «Березівське» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,40 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.10).

Даний договір був зареєстрований 28 січня 2010 року за № 04.1037400002 у Маловисківському районному відділі КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України».

За умовами договору орендна плата вноситься орендарем до 01 грудня поточного року. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с.10).

Даний договір був зареєстрований 28 січня 2010 року за № 04.1037400002 у Маловисківському районному відділі КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України».

29 грудня 2012 року ОСОБА_4 померла. Після її смерті спірну земельну ділянку успадкував її онук ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 10 грудня 2013 року Маловисківською районною державною нотаріальною конторою (а.с.8).

Судом встановлено, що позивач дійсно є власником земельної ділянки №679 площею 4,4000 га, кадастровий номер 3523186800:02:000:0679 (а.с.12).

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону, та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України).

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146 цс12, яку згідно зі ст.360-7 ЦПК України суди мають враховувати при застосуванні таких норм права.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом першої інстанції вірно встановлено правовідносини, що склалися між сторонами, та норми права, якими вони регулюються.

Як на підставу розірвання договору оренди землі позивач посилався на порушення пунктів 9, 10, 11, 13 укладеного договору, що є підставою для його розірвання, а саме: протягом 3-х років відповідач не переглядає розмір орендної плати; у 2014 та 2015 роках відповідач сплачує орендну плату у меншому розмірі, ніж передбачено договором, протягом 2014-2015 роках відповідач порушив строки внесення орендної плати, тобто сплатив орендну плату не до 01 грудня поточного року, а відповідно 04 грудня 2014 року та 20 січня 2016 року.

Підписавши вказаний договір оренди землі, сторони дійшли згоди щодо істотних його умов.

Як встановлено судом та підтверджується довідкою, наданої представником ФГ «Березівське», у 2014 році позивачеві нарахована орендна плата відповідно до умов укладеного договору в сумі 3033 гривні 18 копійок, з якої утримано податок в сумі 454 гривні 98 копійок (15% від суми доходу), а кошти в сумі 2578 гривні 20 копійок перераховано 20 січня 2015 року поштовим переказом.

У 2015 році позивачеві нарахована орендна плата в сумі 3839 гривень 40 копійок, з якої утримано податок в сумі 575 гривень 91 копійку, військовий збір в сумі 57 гривень 59 копійок, а належні до виплати в сумі 3205 гривень 90 копійок перераховано поштовим переказом 04 грудня 2015 року.

Відомості, які містяться в довідці про нарахування і виплату орендної плати, спростовують твердження позивача про те, що з 2013 року орендар не виконує п.13 договору від 22.20.2009 року і не переглядає розмір орендної плати, що обчислює розмір орендної плати з тієї нормативної грошової оцінки земельної ділянки. яка існувала станом на час підписання договору.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Одним з правових наслідків порушення зобов'язання може бути розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.532, п.4 ч.1 ст.532 ЦК України місце виконання зобовязання встановлюється у договорі.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні у розділі «Реквізити» укладеного договору оренди землі від 22.10.2009 року зазначено реквізити орендодавця - ОСОБА_4. Позивач після прийняття спадщини не надав відповідачеві заяви про місце свого перебування, що й зумовило затримку у перерахуванні орендної плати. Колегія суддів погоджується з такими доводами відповідача, оскільки вони не суперечать письмовим доказам по справі.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд правильно встановив обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову у звязку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.

Відповідно до положень ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення суд правильно встановив характер правовідносин у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи, на підставі наданих сторонами доказів і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2016 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий суддя: О.І.Чельник

Судді: В.А.Франко

ОСОБА_5