Рішення № 61469750, 22.09.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1624/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потапенко В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2016 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді Потапенка В.І.

Суддів Франко В.А., Чельник О.І.

секретар Постоєнко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про невиконання взятих зобовязань, стягнення заборгованості за договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору про надання юридичних послуг недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

28.08.2015 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3 про невиконання взятих зобовязань та стягнення заборгованості за договором у сумі 500 грн. та 9979,20 грн.

22.02.2016 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору про надання юридичних послуг недійсним.

01.04.2016 року ОСОБА_2 подав заяву про уточнення позовних вимог по сумі стягнення.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про невиконання взятих зобовязань, стягнення заборгованості за договором відмовлено повністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору про надання юридичних послуг недійсним відмовлено повністю.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2016 року в частині відмови у задоволенні первинного позову та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову не оскаржено і апеляційним судом у цій частині не перевіряється. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення суду , з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції дійшов висновку , що укладений між сторонами договір, як попередній договір закінчив свою дію 04.03.2013 року у звязку з тим, що відповідачем по справі не було внесено 500 грн. завдатку, що свідчило б про настання для сторін наслідків, визначених договором. Разом із тим , погодитися з таким висновком суду першої інстанції неможливо виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено і сторонами не оспорюється , що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір про надання юридичних послуг від 01.03.2016 року, укладення якого сторонами в суді першої інстанції не заперечувалося. (ас. 6). Пунктом 3 зазначеного договору передбачено, що вартість послуг по договору визначається в сумі 500 грн., які клієнт перераховує на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 днів після підписання договору в якості завдатку. Проте , оплата в сумі 500 грн. за договором проведена не була. Пунктом 4 зазначеного договору, при досягненні позитивного результату, а саме виплати заявнику справедливої сатисфакції клієнт виплачує приватному юристу премію у розмірі 40% від стягнутих сум сатисфакції. У п. 5 договору зазначено, що приватний юрист розпочинає роботу після отримання завдатку (ас. 6). З встановлених обставин справи вбачається , що спірні правовідносини регулюються ст..ст. 16, 204, 525, 526,530, 901- 907 ЦК України. Згідно зст. 901 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як вбачається з матеріалів справи сторони 01.03.2013 року уклали договір про надання юридичних послуг.( ас. 6) На виконання умов зазначеного договору позивачем підготовлено та передано відповідачу заяви до Європейського суду з прав людини від 04.03.2013 року, 14.08.2013 року ( ас. 26-27, 111-112) Рішенням Європейського суду з прав людини від 5.11.2013 року на користь ОСОБА_3 стягнуто 1080 Евро.( ас. 28) Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2014 року виконавче провадження з примусового виконання рішення № 38848/05 , видане Європейським судом з прав людини виконане. ( ас. 137) Пунктом 4 зазначеного вище договору передбачено, , що при досягненні позитивного результату, а саме виплати заявнику справедливої сатисфакції клієнт виплачує приватному юристу премію у розмірі 40% від стягнутих сум сатисфакції. Строк , протягом якого повинна бути виплачена премія договором не передбачено. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Вимога про проведення розрахунків по договору від 1.03.2013 року направлена відповідачу ОСОБА_3 13.08.2015 року ( ас. 5) , але зобов»язання відповідачем не виконано. Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку , що встановлені договором. У зв»язку із наведеним вище, висновок суду першої інстанції про те, що у зв»язку із несплатою ОСОБА_3 завдатку у сумі 500 грн. договір , як попередній договір припинив свою дію є помилковим. Як вбачається із змісту договору , сторони досягли згоди з усіх істотних умов, які необхідні для договорів такого роду та скріпили його своїми підписами, що відповідає вимогам ст.. 638 ЦК України. Оскаржуваним рішенням узадоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору про надання юридичних послуг недійсним відмовлено, а тому діє презумпція правомірності правочину ( ст.. 204 ЦК України) . Як вбачається із змісту договору від 01.03.2013 року , він не містить умов відмови від укладеного договору. Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Відповідно до ч.2,3 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво-або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі , в якій було вчинено правочин. Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 у письмовій формі повідомив позивача про відмову від укладеного договору. Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач не виконує прийнятих зобов»язань по договору , не сплатив позивачу завдаток 500 грн. та 40% від суми отриманої сатисфакції , а тому зазначені суми підлягають стягненню з нього на підставі рішення суду. Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції при вирішенні первісного позову ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі. Керуючись ст..ст. 16, 204, 525, 526,530, 901- 907 ЦК України.ст. ст.. 88, 303, п.3 ч.1 ст. 307, п.3, 4 ст. 309, ст.ст. 313, 314,316,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2016 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про невиконання взятих зобовязань, стягнення заборгованості за договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 несплачений до договору від 01.03.2013 року завдаток у сумі 500.00 грн., премію у розмірі 40% сатисфакції згідно рішення Європейського суду з прав людини від 5.11.2013 року у розмірі 9979 грн. 20 копійок, судові витрати , понесені у суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 511 грн. 56 копійок , а всього стягнути 10990 ( десять тисяч дев»ятсот дев»яносто ) гривень 76 копійок. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя

Судді :