Ухвала суду № 61469644, 13.09.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1842/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фомічов С. Є.

УХВАЛА

Іменем України

13.09.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого Фомічова С.Є.

суддів Дуковського О.Л.

ОСОБА_2

при секретарі Яковлевої Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Богданівської сільської ради Знамянського району Кіровоградської області про визнання права власності на будинок за набувальною давністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2016 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до Богданівської сільської ради Знамянського району суду Кіровоградської області про визнання права власності на будинок за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 1996 року вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, який належав її бабусі згідно даних господарської книги. Після звернення до ТБІ із заявою про виготовлення технічного паспорту на будинок, вона дізналася про відсутність правовстановлюючих документів на нього. Більше десяти років вона постійно проживає та зареєстрована в зазначеному будинку, самостійно проводить заходи щодо поліпшення та утримання жилого приміщення, таким чином фактично володіє нерухомим майном понад 10 років. Однак не має можливості зареєструвати право власності на вказаний будинок за відсутності документів на нього.

Рішенням Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2016 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Богданівської сільської ради Знамянського району Кіровоградської області про визнання права власності на будинок по вул. Кузнєцова, 121 в с. Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області за набувальною давністю відмовлено. Судові витрати віднесені на рахунок позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування вказаного рішення суду у звязку із порушенням норма процесуального права, просить ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Представник відповідача Богданівської сільської ради Знамянського району Кіровоградської області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка відповідача не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3, та її представника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до довідки виконкому Богданівської сільської ради, позивач, дійсно була зареєстрована та проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1996 по 2010 рік. З 04 грудня 2010 року по 01 липня 2011року зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3. З 12 липня 2011 року зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з часу повноліття позивача, коли в неї виникла повна право - та дієздатність, а саме з 2011 року, вона безперервно володіла та користувалася будинком лише повних пять років, що є недостатнім для визнання права власності на будинок відповідно дост. 344 ЦК України.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у п. 10 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для даної мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до абз. 3 ч. 1ст. 344 ЦК Україниправо власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації в порядку, визначеному».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, якщо будівля чи споруда не є об'єктом нерухомості, прийнятим в експлуатацію, право на яке зареєстровано в установленому порядку, то набути право власності за давністю володіння на таке майно неможливо.

Частина 3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України та статті 60 Цивільного процесуального кодексу України покладають на кожну сторону обовязок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів про те, чи була відведена земельна ділянка для будівництва будинку в установленому законом порядку, та чи є спірне домоволодіння самочинним будівництвом з огляду на відсутність документів та власника будинку до суду першої та апеляційної інстанцій позивачем та її представником надано не було.

Крім того в судовому засіданні ОСОБА_3 зазначала, що дане домоволодіння було придбано її бабцею, яка на даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, але документів на його придбання не збереглося.

За таких обставин колегія суддів судової палати апеляційного суду дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Під час перевірки матеріалів справи колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до наданих доказів, по суті правильне, що згідно положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: