Постанова № 61469473, 19.09.2016, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 390/1022/16-а

Провадження № 2-а/390/14/16

19.09.2016 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Квітки О.О.,

при секретарі Шматковій А.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів 1, 2 ОСОБА_2,

представника відповідача 3 ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, від імені якого діє ОСОБА_5, до Кіровоградського районного військового комісаріату, Кіровоградського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання незаконними дій та зобовязати вчинити певні дії,

встановив:

До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшов позов ОСОБА_4 до Кіровоградського районного військового комісаріату, Кіровоградського обласного військового комісаріату, в якому позивач просив визнати незаконною відмову Кіровоградського районного військового комісаріату щодо призначення та виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) №975 від 25.12.2013 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи проходження служби у військовому резерві» - протиправною, а також зобовязати Кіровоградський районний військовий комісаріат здійснити призначення та виплату ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу в звязку з встановленням МСЕК інвалідності третьої групи внаслідок захворювання, повязаного з виконанням обовязків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Свої вимоги позивач аргументував тим, що він проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій з 19.07.1985 по 16.07.1987 в Афганістані. Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено: «поранення, ЗЧМТ, контузія та інші захворювання, повязані з виконанням обовязку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» (витяг з протоколу № 1032 від 24.04.2013). У звязку з наявністю перелічених захворювань Кіровоградським обласним бюро медико-соціальної експертизи йому з 31.05.2013 встановлено третю групу інвалідності. В грудні 2015 року він звернувся до Кіровоградського районного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в звязку із інвалідності. Листом № 6682 від 23.12.2015 йому було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги в звязку з інвалідністю, тому що він не має права на таку допомогу, оскільки йому встановлено інвалідність до 01.01.2014. У звязку із чим він звернувся до суду.

Ухвалою суду від 19.09.2016 до участі у справі Міністерство оборони України було залучено як другий відповідач.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив задовольнити позов.

Представник відповідача-1,2 ОСОБА_2 заперечувала проти позову, зазначивши, що 04.07.2012 Законом України № 5040-V1 «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» змінено редакцію статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013), і набрав чинності з 01.01.2014. Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Отже, дія цього закону поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 01.01.2014. Ураховуючи викладене та те, що громадянин ОСОБА_4 звільнений з військової служби у 1987 році, а інвалідність отримав первинно у 2013 році, дія згаданого закону не поширюється. Подані позивачем документу на адресу Департаменту фінансів МО України не надсилались у звязку з тим, що на підставі усної вказівки Департаменту фінансів МО України, у разі отримання від колишніх військовослужбовців документів, яким встановлено групу інвалідності до 01.01.2014, робити відмову у Кіровоградському обласному військовому комісаріаті. Також ОСОБА_4 подав не повний пакет документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, так згідно із п. 11 Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 необхідно долучати документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Кіровоградський районний військовий комісаріат та Кіровоградський обласний військовий комісаріат не має права здійснювати призначення та виплату одноразової грошової допомоги, так як не має функції фінансового органу. Департамент фінансів МО України виконує функції фінансового органу та виносить протокольні рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Представник відповідача-3 ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, зокрема, з тієї підстави, що інвалідність позивачу встановлена у 2013 році, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.

Судом встановлено наступне.

Згідно з витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1032 від 24.04.2013 поранення, ЗЧМТ, контузія, захворювання - повязані з виконанням обовязку військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 10).

У військовому білеті та довідці Кіровоградського обєднаного міського військового комісаріату №4/41 від 22.05.2012 зазначено, що ОСОБА_4 проходив службу з 19.07.1985 по 16.07.1987 на території Демократичної республіки Афганістан (а.с.13-14).

Згідно із посвідчення серії С № 086685 ОСОБА_4 на момент звернення до суду був інвалідом ІІІ групи (а.с. 15).

16.12.2015 ОСОБА_4 звернувся до військового комісара Кіровоградського РВК із вимогою виплатити йому одноразову грошову допомогу у звязку із отриманням контузії у 1986 році під час проходження військової служби в Демократичній республіці Афганістан (а.с. 9).

Відповідно до відповіді військового комісару Кіровоградського районного військового комісаріату № 6/17 від 13.01.2016 ОСОБА_4 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги обласним військовим комісаріатом (а.с. 7-8).

Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцюінвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 9 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

В ч. 2 ст. 16-2 цього Закону зазначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 23 Закону передбачено, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до п.6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обовязків військової служби або внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: … 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно із п. 11 вказаного Порядку військовослужбовець, військовозобовязаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного звязку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, імя та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою).

В п.п. 12, 13 зазначеного Порядку вказано, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобовязаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобовязаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Слід зазначити, що рішення щодо виплати одноразової допомоги не входить до компетенції ні Кіровоградського районного військового комісаріату, ні Кіровоградського обласного військового комісаріату, а лише Міністерство оборони України за законом має прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Як наслідок, відповідач-1 та відповідач-2 не має підстав прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях відповідачів протиправної бездіяльності.

Позовна вимога про зобовязання відповідача-1 здійснити призначення та виплату на користь позивача одноразової грошової допомоги також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від позовної вимоги про визнання протиправної бездіяльності відповідача.

З поданих позивачем документів видно, що до Міністерства оборони України у передбаченому законодавством порядку документи щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги не надходили, а доуповноваженого органу (військового комісаріату) позивачем було подано не всі передбачені для виплати одноразової допомоги документи. Так, позивачем не надано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження .

Таким чином, судом встановлено, що у передбаченому законодавством порядку відповідачем не розглядався поданий уповноваженим органом висновок та з цього приводу не приймалося відповідне рішення, а тому вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідачів щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у звязку з отриманням 3 групи інвалідності та зобовязання відповідача провести нарахування і виплату йому одноразової грошової допомоги, є передчасними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В звязку із звільненням позивача від сплати судового збору, як інваліда другої групи, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 128, 160-163, 167, 186, 254, 267 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4, від імені якого діє ОСОБА_5, до Кіровоградського районного військового комісаріату, Кіровоградського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання незаконними дій та зобовязати вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги, у разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6