Вирок № 61467817, 22.09.2016, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/459/16-к

Провадження № 1-кп/342/67/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.

з участю:

прокурора Сорочихіна О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городенка кримінальне провадження №12016090150000083, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.04.2016 р. про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, зареєстрованого в АДРЕСА_1, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, який має середню освіту, не працює, засудженого вироком Городенківського районного суду від 06.05.2016 року за ч.3 ст.185 КК України на строк 3 роки позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладенням згідно п.п.2 і 3 ст.76 КК України обов'язків

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, вчинив, таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням в житло, повторно.

Злочин скоєно при таких обставинах.

01.02.2016 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та 06.05.2016 року Городенківським районним судом визнано винним. Однак ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, а повторно вчинив майновий злочин.

Так, 14.04.2016 року, близько 21 год.00 хв., ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшов в господарство, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6. На момент вчинення крадіжки в даному господарстві проживав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7. ОСОБА_1 перебуваючи в даному господарстві, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, користуючись вигідною для себе обстановкою, а саме відсутністю власника господарства та сторонніх осіб, відчинив дерев'яне вікно без шибок та з метою вчинення крадіжки проник в середину будинку. При цьому з приміщення кухні ОСОБА_1 з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, викрав брухт чорних мателів (бувші у вжитку чотири металічні кухонні пластини, два кутники, металічні дверцята) загальною вагою 70 кг., вартістю 175 грн., бувший у вжитку дитячий інгалятор марки «Dr.Frei» вартістю 999 грн. та бувшу у вжитку супутникову антену марки «Variant», вартістю 235 грн., яка знаходилась на стіні будинку. Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 викрадені речі приніс по місцю свого проживання АДРЕСА_3 та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 1409 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого та дослідив дані, які характеризують особу обвинуваченого.

ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що в квітні 2016 року, близько 15 год., прийшов в господарство, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, в якому на той час проживав ОСОБА_3, однак належало ОСОБА_2. Знаючи проте, що в той час нікого в будинку немає, відчинив дерев'яне вікно без шибки, через яке заліз в середину будинку. Звідки, викрав бувші у вжитку чотири металічні кухонні пластини, два кутники, металічні дверцята, бувший у вжитку дитячий інгалятор та бувшу у вжитку супутникову антену. Після чого викрадені речі переніс до свого будинку по АДРЕСА_3 та розпорядився ними на власний розсуд. Щиро кається в скоєному, вказав, що попросив вибачення у потерпілих, відшкодував їм завдану шкоду. Просить суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали заяви, в яких просять розгляд справи проводити без їх участі. В заявах вказали, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не мають. Потерпілий ОСОБА_2 в своїй заяві зазначив, що на суворій мірі покарання ОСОБА_1 не наполягає.

Згідно вимог ст. 325 КПК України вирішено провести судовий розгляд у відсутності потерпілих. При цьому суд приймає до уваги те, що потерпілими цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Таким чином, суд встановив, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Він таємно викрав чуже майно, поєднане з проникненням в житло, повторно. Його дії за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України кваліфіковані правильно.

При цьому суд враховує роз'яснення, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» - що за змістом статті 32 КК України повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК; для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин; стадії вчинених злочинів, а також вчинення злочинів одноособово чи у співучасті на визнання їх вчиненими повторно не впливають.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких, обставини його вчинення, його суспільну небезпеку, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Органом досудового слідства як обтяжуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_1 обставини визнано: вчинення злочину повторно.

Однак, суд вважає, що дані обтяжуючі покарання обставини слід виключити з обвинувачення підсудного ОСОБА_1, оскільки вони передбачені в ч.3 ст.185 КК України як ознаки злочину, що впливають на його кваліфікацію і суд не вправі, враховувати їх при призначенні покарання як такі, що його обтяжують.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття обвинуваченого, повне визнання вини, добровільне відшкодування шкоди потерпілим.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, на диспансерному обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Городенківської ЦРЛ не перебуває.

Згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі , яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Також суд приймає до уваги те, що за станом здоров'я підсудний потребує лікування в зв'язку з травмою ноги. Наявність зазначених обставин та дані про особу обвинуваченого суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину і впливають на пом'якшення покарання. Тому суд прийшов до переконання про можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ч.1 ст. 69 КК України та призначити йому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.185 КК України - у виді громадських робіт.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнаний винним за даним вироком, був ним вчинений 14.04.2016 року, тобто до постановлення вироку Городенківського районного суду від 06.05.2016 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 2,3 ст. 76 КК України.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. А тому вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.05.2016 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 2, 3 ст. 76 КК України слід виконувати самостійно.

Питання про речові докази та питання витрат на залучення експерта суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Запобіжний захід не обирався, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України - сто п'ятдесят годин громадських робіт.

Вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.05.2016 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених.п.2, 3 ст. 76 КК України - виконувати самостійно.

Речові докази:

- дитячий інгалятор марки «Dr.Frei» та супутникову антену марки «Variant», які передані на зберігання ОСОБА_3- залишити ОСОБА_3 як власнику;

- відрізок телевізійного кабелю - знищити;

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь держави вартість витрат за проведену судово-товарознавчу експертизу № 119 від 29.04.2016 року в сумі 440,20 грн. на розрахунковий рахунок № 31112115700002, код класифікації доходу 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 37952250, код банку отримувача 836014.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь держави вартість витрат за проведену судово-товарознавчу експертизу № 120 від 28.04.2016 року в сумі 440,20 грн. на розрахунковий рахунок № 31112115700002, код класифікації доходу 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 37952250, код банку отримувача 836014.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч.2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Федів Л.М.