Ухвала суду № 61467320, 20.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6686/16 Справа № 199/10745/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Макарова М.О.

суддів Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.

при секретарі Самокиші О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2016 року по справі

за скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровська Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, за якою просить визнати протиправними дії за участю державного виконавця Кравченко Ю.О. відділу державної виконавчої служби у Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровського міського управління юстиції, які виявилися у неналежному та не вчасному повідомленні сторони виконавчого провадження ОСОБА_2, про початок виконавчих дій, залучення до участі у виконавчих діях осіб, які не відносилися до працівників правоохоронних органів, а також у порушенні ОСОБА_4, права приватної власності на земельну ділянку що належить ОСОБА_2 і на яку право сервітуту у стягувача ОСОБА_3 відсутнє.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2016 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 щодо невиконання вимог ч. 3 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на 01 червня 2016 року) щодо письмовогоповідомлення боржника ОСОБА_2 про день і час примусового вселення 01 червня 2016 року.

В задоволенні скарги ОСОБА_2 в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення скарги в повному обсязі, посилаючись на неповне зясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимогст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 січня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про поділ житлового будинку між співвласниками в натурі та вселення було постановлено Вселити ОСОБА_3 в житловий будинок літ. В, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Манкевича, 32.

Зазначене рішення було оскаржене позивачкою і набрало законної сили 07 квітня 2016 року.

29 квітня 2016 року стягувачу ОСОБА_3 був виданий виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення, який 12 травня 2016 року був звернутий стягувачем до примусового виконання шляхом подання до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

12 травня 2016 року державним виконавцем Кравченко Ю.О. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 5109250.

25 травня 2016 року державним виконавцем Кравченко Ю.О. у межах вказаного кримінального провадження винесена постанова про залучення до проведення виконавчих дій, які призначені на 11:00 год. 01 червня 2016 року, працівників Амур-Нижньодніпровського відділу поліції ДВП ГУ НП у Дніпропетровській області.

ОСОБА_2 оскаржуються наступні дії державного виконавця Кравченко Ю.О.:

- неналежне і невчасне повідомлення заявника про проведення виконавчих дій 01 червня 2016 року;

- залучення до участі у виконавчих діях осіб, які не відносилися до працівників правоохоронних органів;

- порушення ОСОБА_4 права приватної власності на земельну ділянку що належить ОСОБА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на 01 червня 2016 року), державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення.

Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем без отримання доказів повідомлення боржника були проведені виконавчі з примусового виконання рішення суду про вселення, чим було порушено вимоги ч. 3 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження», а також про ці обставини повідомив суд сам державний виконавець Кравченко Ю.О. (в редакції, чинній на 01 червня 2016 року).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірними.

Що стосується вимог скарги про порушення державним виконавцем права приватної власності на земельну ділянку, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно п. 12 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на 01 червня 2016 року), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року роз'яснено судам, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правиламиЦПКз особливостями, встановленимистаттею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі, як заінтересованої особи, залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_2 зазначив, що саме державним виконавцем Кравченко Ю.О. разом з невстановленими особами було порушено право власності на земельну ділянку, разом з цим як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не надав доказів вчинення саме таких дій, а відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може грунтуватися на припущеннях, у звязку з чим суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в цій частині.

Доводи апеляційної скарги стосовно не витребування судом інформації з поліцейських чергових журналів та камер відео спостереження поліцейських нарядів колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Згідно приписів статті 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь усправі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Зі змісту статті можна зробити висновок, що витребування доказів за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, є обов'язком суду. Проте з власної ініціативи суд витребовувати докази не має права.

Крім того, заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна покликатися на причини, з яких вона сама не може одержати цей доказ. До клопотання слід обов'язково долучати відомості (письмові докази), що свідчать про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. Таким чином, саме лише клопотання не може бути визнане достатньою підставою для витребування доказів судом.

З матеріалів справи не убачається, що ОСОБА_2 звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів.

Інші доводи апеляційної скарги про те, що суд не вірно дав оцінку зібраним по справі доказам та обставинам є необгрунтованими, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду, а тому вони не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді