Рішення № 61466589, 17.06.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа №202/3776/16-ц

Провадження №2/202/2031/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Мороза В.П.,

при секретарі Овечко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що позивач за цим позовом є спадкоємцем за законом після ОСОБА_3, померлої 18 серпня 2015 року, оскільки прямі спадкоємці є померлими. Окрім того, позивач є родичем померлої, а також проживав із нею останні декілька років. Відповідач претендує на спадкову масу оскільки стверджує, що надав в борг ОСОБА_3 кошти в розмірі 300000 грн., тому має право претендувати на спадкову масу в розмірі зазначених коштів, зокрема на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними, у звязку з чим просить визнати за ним право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1., технічні характеристики: загальна площа квартири 25,3 кв.м., складається з: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4-житлова, І-балкон, в житл. буд. А-5.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому відповідно до вимог ч. 2ст. 197 Цивільного процесуального кодексу Україниу разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Згідно ч. 1ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене судом ухвалено проводити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та винести заочне рішення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що позивач проживає у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач за цим позовом є спадкоємцем за законом після ОСОБА_3, померлої 18 серпня 2015 року (свідоцтво про смерть від 18.02.2016, серія 1-КИ №683534), оскільки прямі спадкоємці (чоловік та син) є померлими.

Факт родинних відносин позивача з померлою підтверджується свідоцтвом про народження від 26.12.1969 №І-МИ №230203 батька позивача ОСОБА_4, батьком якого був брат померлої ОСОБА_5. Також позивач надав свідоцтво про шлюб від 11.10.1967, яке підтверджує зміну прізвища померлої з ОСОБА_5 на ОСОБА_3.

Окрім того, після смерті сина померлої ОСОБА_6, який помер 22.03.2008 року ОСОБА_3 отримала у спадщину іншу ? частину квартири, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграда, буд.114, яка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів 25.12.1997, розпорядження №8/304-97, зареєстрованого в Дніпропетровському інвентар бюро за №248п-92, реєстраційний номер 28193674. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 07.10.2009 року ВМО №167513, а також Витягомпро реєстраціюправа власностіна нерухоме майно№28193674.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина. Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач проживав із померлою та є її онуком, жодних інших родичів у померлої наразі не має, у звязку з цим позивач має переважне право на отримання у власність квартиру за адресою АДРЕСА_1., технічні характеристики: загальна площа квартири 25,3 кв.м., складається з: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4-житлова, І-балкон, в житл. буд. А-5.

Окрім того, позивач зазначив, що утримував ОСОБА_3, зокрема під час хвороби останньої, здійснював її матеріальне забезпечення.

Відповідач звернувся до позивача із вимогою про відшкодування йому за рахунок квартири померлої боргу в розмірі 300000 грн. Позивач зазначив, що насправді відповідач не надавав жодних коштів, в нього немає жодних належних документів, які б підтверджували факт надання таких коштів, тому вважаю вимоги відповідача неправомірними. Від відповідача жодних доказів з приводу боргу померлої до суду не надходило.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - стаття 1216 ЦК України.

Статтею 1216 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина пята статті 1268 ЦК)

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 (далі за текстом - Постанова № 7), спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з п. 19 Постанови № 7 Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК ( 435-15 ), є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї.

Згідно з п. 27 Постанови № 7, отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов'язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Листом № 24-753/0/4-13 Вищого Спеціалізованого суду України з від 16.05.2013 (далі Лист № 24-753/0/4-13), встановлено, що вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне. Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7"Про судову практику в справах про спадкування" (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7). Відмова у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК) або закриття провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК) не допускається з огляду на вичерпний перелік підстав вчинення таких процесуальних дій, визначених ЦПК.

Оскільки відповідно достатті 1218 ЦКдо складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК, переходить до спадкоємців власника.

Підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 109 ЦПК. Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача Лист № 24-753/0/4-13

Пункт 3.1. Листа № 24-753/0/4-13 встановлює, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач є законним спадкоємцем ОСОБА_3, а тому має право на отримання у власність квартиру за адресою АДРЕСА_1., технічні характеристики: загальна площа квартири 25,3 кв.м., складається з: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4-житлова, І-балкон, в житл. буд. А-5.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,60,212,215, 224-226 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії ВК номер 776025, виданий Першотравневим РВ ГУМВС України в Донецькій області, код платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2., технічні характеристики: загальна площа квартири 25,3 кв.м., складається з: 1-коридор, 2-санвузол, 3-кухня, 4-житлова, І-балкон, в житл. буд. А-5.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії.

Суддя В.П. Мороз