Рішення № 61464867, 16.09.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4076/16-ц

2/212/2304/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2016 року м. Кривий Ріг Жовтневий районний суд міста ОСОБА_1 в складі;

Головуючого судді; ОСОБА_2

за участі секретаря судового засідання; ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста ОСОБА_1 за участю представників позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5В, представника відповідача ОСОБА_6, позовну заяву,- ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, в звязку з професійним захворюванням та втратою працездатності, -

В С Т А Н О В И В ;

Позивач ОСОБА_7 звернувся до Жовтневого районного суду міста ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, в звязку з професійним захворюванням та втратою працездатності.

У своїй позовній заяві ОСОБА_7 просив суд, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на його користь 275000 гривень 00 копійок за спричинену моральну шкоду, без утримання податку з доходу фізичних осіб, обґрунтовуючи це тим що, він пропрацював на підприємстві відповідача в період з 28 жовтня 1975 року по 21 квітня 1994 року, з 27 листопада 2000 року по 12 травня 2016 року водієм автотранспортних засобів у кар'єрі, автоводієм самоскиду БілАЗ по вивезенню гірничої маси з кар'єру в гірничотранспортному цеху №1 в Першотравневому кар'єрі.

12 травня 2016 року він звільнився з підприємства за власним бажанням в зв'язку із виходом на пенсію.

12 січня 2016 року рішенням лікувальної - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини (протокол № 037) йому були встановлені професійні захворювання за діагнозами: Хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої - другої стадії, емфізема легень першої - другої стадії). Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичним синдромом, двобічним плечолопатковим періартрозом, остеоартрозом ліктьових та колінних суглобів.

Дізнавшись про отримання профзахворювань, він переживає моральні страждання оскільки підприємство відповідач свідомо порушувало законодавство про охорону праці не забезпечивши його безпечними та нешкідливими умовами праці.

Так на його робочому місці було перевищення гранично - допустимих норм праці. Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань, в пункті 17 встановлено, що причинами отримання мною профзахворювань явилася саме робота в умовах перевищення гранично - допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, умови праці водія автотранспортних засобів в кар'єрі за рівнем виробничої загальної транспортної вібрації відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості, за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робітничої зони - до 3 класу 2 ступеня шкідливості, вібрація загальна транспортна, рівень в дБ 67, при гранично допустимому до 65. Аерозоль переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони концентрація з вмістом кристалічного кремнію діоксину у пилу від 10% до 70% - 4,4 при гранично допустимій до 2,0.

Висновком медико-соціальної експертної комісії йому первинно було встановлено 12 травня 2016 року 55% втрати професійної працездатності, та третю групу інвалідності. Збільшились його моральні страждання та переживання в зв'язку з тим, що він неодноразово лікувався, але стан його здоров'я не покращується, а навпаки відбувається тенденція погіршення стану, про що свідчать виписні епікризи зі стаціонару. Раніше він був главою сімейства, годувальником, а на теперішній час у нього з'явився страх перед майбутнім, оскільки стан його здоров'я погіршується і йому невідомі наслідки отриманих профзахворювань у майбутньому.

Він щоденно змушений переносити хронічні фізичні страждання біль у ліктьових суглобах. Лікувався амбулаторно у травматолога і терапевта, постійні болі у шийному відділі хребта, його мучить стійкий біль та обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією в руки та ліву кінцівку, що посилюється при рухах, при незначному фізичному навантаженні, він відчуває часті судоми в ліктях у нічний час, біль та оніміння в кінцівках, який посилюється після фізичних навантажень, мерзлякуватість та побіління пальців рук на холоді, обмеження рухів у плечових, ліктьових і колінних суглобах, утруднена хода, загальна слабкість, задишка при незначному фізичному навантаженні, постійний кашель.

Цей постійний дискомфорт змушує його повністю припинити активну діяльність в усіх сферах свого життя, він весь час почувається хворою людиною, перестав отримувати задоволення від життя. Додаткових моральних страждань та переживань йому спричиняє той факт, що по висновку лікарів йому для підтримання свого стану здоров'я рекомендовано: нагляд лікарів за місцем проживання, прийом медикаментів, щорічні курси амбулаторного та стаціонарного лікування, оздоровлення в санаторії - профілакторії в теплу пору року, санаторно - курортне лікування. Уникати переохолодження. При таких обставинах в нього змінився рівень життєвої діяльності, йому необхідно прикладати багато зусиль для організації свого життя та постійно лікуватися.

Моральні страждання оцінити не можливо, його здоров'я та життя, як і для кожної людини є самим важливим та цінним, але сума компенсації в розмірі 275000 гривень 00 копійок стягнута з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» якимось чином зможе компенсувати його страждання та переживання, дасть можливість пройти хороший курс лікування, що в свою чергу покращить його здоров'я, а звідси і моральний стан. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1378 гривень. Суму моральної шкоди він визначає, по аналогії, а саме, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в якому передбачено виплачувати з розрахунку 200 мінімальних заробітних плат за спричинену моральну шкоду.

Представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5В в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача в справі Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_6 позов не визнала у повному обсязі, та вказала, що діючим законодавством про працю, не передбачено відшкодування моральної шкоди у випадках втрати працездатності та заподіяння шкоди здоровю працівника. А норми Цивільного Кодексу України, а саме ст. 1167, 1168, не можуть бути застосовані у такому випадку, на який посилається позивач в справі.

Крім того, на думку представника відповідача, позивач сам винен у тому, що його здоровю завдано суттєвої шкоди. Так як він добровільно виконував тривалий час роботу зі шкідливими умовами праці. Тому вини відповідача у завдані шкоди здоровю позивача і завдання йому моральних страждань, не має. Крім того, представник відповідача суду зазначив, що позовні вимоги не доведені позивачем та його представником.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 в період з 28 жовтня 1975 року по 21 квітня 1994 року, з 27 листопада 2000 року по 12 травня 2016 року водієм автотранспортних засобів у кар'єрі, автоводієм самоскиду БілАЗ по вивезенню гірничої маси з кар'єру в гірничотранспортному цеху №1 в Першотравневому кар'єрі на підприємстві відповідача, де і була заподіяна шкода його здоровю.

12 травня 2016 року він звільнився з підприємства за власним бажанням в зв'язку із виходом на пенсію.

12 січня 2016 року рішенням лікувальної - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини (протокол № 037) йому були встановлені професійні захворювання за діагнозами: Хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої - другої стадії, емфізема легень першої - другої стадії). Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебрально-периферичним синдромом, двобічним плечолопатковим періартрозом, остеоартрозом ліктьових та колінних суглобів.

. Висновком медико-соціальної експертної комісії йому первинно було встановлено 12 травня 2016 року 55% втрати професійної працездатності, та третю групу інвалідності.

Причина професійного захворювання тривала робота в умовах впливу шкідливих виробничих факторів умови праці водія автотранспортних засобів в кар'єрі за рівнем виробничої загальної транспортної вібрації відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості, за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робітничої зони - до 3 класу 2 ступеня шкідливості, вібрація загальна транспортна, рівень в дБ 67, при гранично допустимому до 65. Аерозоль переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони концентрація з вмістом кристалічного кремнію діоксину у пилу від 10% до 70% - 4,4 при гранично допустимій до 2,0..

Внаслідок професійного захворювання, ОСОБА_7 постійно зазнає фізичного болю і страждань. Професійне захворювання спричинило погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей.

Таким чином, та обставина, що позивач захворів професійними захворюваннями, внаслідок того, що відповідачем не були створені належні і безпечні для здоровя працівників умови праці підтверджені такими документами, - виписками з акту огляду МСЕК та виписками з історії хвороби позивач, характеристикою санітарно-гігієнічних умов праці, медичними довідками, та копією Акту розслідування його професійного захворювання форми П-4 від 29 березня 2016 року. Суд не може погодитись з думкою представника відповідача, що сам ОСОБА_7 винен у тому, що його здоровю завдано шкоди, бо самостійно приймав рішення про роботу у шкідливих умовах праці,, тому відповідач не може нести відповідальність за спричинення шкоди здоровю ОСОБА_7 оскільки показники шкідливого впливу на здоровя значно перевищують гранично допустимі норми, про це йдеться в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 29 березня 2016 року форми П-4, та в характеристиці санітарно-гігієнічних умов праці ОСОБА_7. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_7, працевлаштовуючись на роботу в шкідливих умовах ні яким чином не погоджувавався на виконання роботи з значно перевищуючими, встановлені норми показниками шкідливого впливу на здоровя.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону праці"державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України моральних шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, заподіяне ОСОБА_7 під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_7, у зв'язку із професійними захворюваннями, що призвели до встановлення 55 % втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_7, заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_7, моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань ОСОБА_7, ступінь втрати ним професійної працездатності, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 35000 гривень 00 копійок.

На підставі ст. 88 ЦПК України, та Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 551 гривня 20 копійок.

У відповідності зі ст.16, 23, 1167, 1168 Цивільного Кодексу України, ст. 4 Закону України "Про охорону праці", ст. 153, 237-1 КЗПП України, ст. 10,11,60, 212-214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В ;

ОСОБА_8 Олександровича задовольнити частково, та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_7 - 35000 гривень 00 копійок без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в сумі 551 гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ; ОСОБА_2