Рішення № 61463363, 19.09.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 652/186/15-ц Головуючий у І інстанції Дригваль В.М.

Номер провадження 22-ц/791/1823/16 Доповідач Семиженко Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Бугрика В.В.,

ОСОБА_1,

секретар Мирненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 23 червня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

у квітні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в остаточних вимогах якого посилався на те, що на підставі кредитного договору № HEK0AN13792482 від 28 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», та ОСОБА_2, останній отримав кредит в розмірі 24402,36 долари США під 15 % річних строком до 27 травня 2015 року, свої зобовязання за кредитним договором відповідач не виконав, у позові поставлено питання про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості станом на 16 листопада 2015 року у розмірі 142512,33 долари США, що еквівалентно 3284909,23 гривні, яка складається з 27013,39 долари США заборгованості за кредитом, 12752,99 долари США заборгованості по сплаті процентів, 3321,88 долари США заборгованості по сплаті комісії, 92627,44 долари США пені за несвоєчасність виконання зобовязання за кредитним договором, 10,85 долари США штрафу в фіксованій частині та 6785,79 долари США штрафу в процентній складовій.

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 23 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у звязку з пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду поставлено питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, що у ньому зазначені.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали, представник позивача наполягала на задоволенні скарги, пояснила, що застосування механізму передбаченого договором дефолту є правом, а не обовязком банку, такий механізм банком не був застосований, оскільки відповідачу не направлялася відповідна заява, відповідач та його представник просили рішення суду залишити без змін, пояснили, що відповідач припинив повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним після викрадення автомобіля, придбаного на кредитні кошти, повідомлення банку про настання події дефолту відповідач не отримував.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 28 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № HEK0AN13792482 з додатком № 1 до нього, за яким останньому було надано кредит в розмірі 24402,36 долари США під 15 % річних строком до 27 травня 2015 року на придбання автомобіля SKODA Oktavia Tour 1.6і 2008 року випуску, тип ТЗ легковий автомобіль, кузов TMBDX41U78B015844, обєм двигуна 1,59, державний номер НОМЕР_1, який в забезпечення виконання зобов'язання було передано в заставу даній банківській установі, за розрахунком позивача, не спростованим відповідачем, останній допустив заявлену до стягнення заборгованість за кредитним договором, відповідачем було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, тим самим визнано обґрунтованість позовних вимог.

Між сторонами кредитного договору в силу його умов виникли правовідносини, врегульовані його положеннями та положеннями ст. ст. 1046, 1049, 1054 ЦК України, за якими відповідач отримав у позивача суму кредиту із зобов'язанням повернути позичену суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання, сплата неустойки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у звязку з невиконанням відповідачем умов договору наступила подія дефолту, з 12 березня 2009 року у позивача виникло право на позов, отже з цієї дати належить обраховувати строк позовної давності, який позивачем було пропущено, дана обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується з такого розсуду.

Розділом 12 договору між сторонами передбачено події дефолту певні порушення боржником умов договору, внаслідок яких банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту та відсотків, п. 12.2.1 передбачено, що у разі настання події дефолту банк про це сповіщає позичальника направленням письмового повідомлення, за п. п. 12.2.5, 12.2.6 договору якщо протягом 30 календарних днів з моменту отримання позичальником повідомлення про дефолт він усуне подію дефолту, вимоги банку у повідомленні про дефолт втрачають чинність, в іншому випадку для позичальника наступає обовязок негайного повернення суми кредиту та процентів.

Оскільки позивач не надсилав відповідачу письмового повідомлення про подію дефолту, строк виконання зобовязання змінений не був, протилежний висновок суду першої інстанції щодо порядку обрахування строку позовної давності є необґрунтованим.

За положеннями ст. ст. 256-258, 261, 266-267 ЦК України загальна позовна давність строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, становить три роки, до вимог про стягнення неустойки такий строк становить один рік, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо ж суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно зі ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 14.11 договору між сторонами строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди, процентів, неустойки становить 5 років, разом з тим п. 14.10 договору нарахування неустойки за цим договором обмежене трьома роками, сама неустойка передбачена розділом 14 договору, відповідач не заперечував щодо правильності розрахунку позивача стосовно заборгованості за договором в межах строку позовної давності, наданого на вимогу суду апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, скаргу слід задовольнити, рішення у справі скасувати з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в межах строку давності 5 років та неустойки в межах 3 років, з відшкодуванням судових витрат пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 23 червня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором між сторонами № HEK0AN13792482 від 28 травня 2008 року у розмірі 74659,26 долари США, що становить 1934421,42 гривні, яку складають 6301,27 долари США, що становить 163265,9 гривні заборгованість за кредитом, 8389 доларів США, що становить 217374,01 гривні заборгованість по сплаті відсотків, 2338,25 долари США, що становить 60584,05 гривні заборгованість по сплаті комісії, 57630,16 долари США, що становить 1493197,45 гривні пеня, 9,65 долари США, що становить 250 гривень штраф у фіксованій частині та 4580,63 долари США, що становить 118684,12 гривні штраф у процентній складовій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 4450,6 гривні у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_3

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_4

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1