Ухвала суду № 61463354, 21.09.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 668/1233/14-ц Головуючий в І інстанції Зуб І.Ю.

Провадження № 22-ц/791/442/16 Доповідач: Прокопчук Л.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоПрокопчук Л.П.,суддівБездрабко В.О., Борко А.Л.,секретар Прушинська О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 березня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, приватного підприємства «Південьбудпроект-Херсон», приватного підприємства «Південьбудпроект» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

27 січня 2014 року позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 квітня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який змінив назву на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» і ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 60 000 доларів США та зобов'язувався повернути його не пізніше 24 квітня 2018 року відповідно до графіка погашення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних.

14 червня 2011 року між банком і ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, згідно з якою банк надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії у базовій валюті, що складає 532 518,74грн. у порядку та на умовах зазначених в договорі і на дату укладення додаткової угоди позичальнику надано транш в національній валюті в розмірі 266 259,37грн. з встановленням нового графіка погашення кредиту.

Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконував і станом на 10.01.2014 року утворилася заборгованість, яка становить 357 251,29грн., з яких: 266 000грн. - кредитна заборгованість, 91 251,29грн. - заборгованість по процентам, 5 722,53грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 8 647,92 - пеня за прострочення сплати процентів.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника 21.02.2008 року між банком та приватним підприємством «Південьбудпроект-Херсон» і приватним підприємством «Південьбудпроект» укладено окремі договори поруки.

14.06.2011 року між банком і поручителями були укладені додаткові угоди до договорів поруки, за якими поручителі надали згоду забезпечувати змінене основне зобов'язання.

Посилаючись на ст.ст. 325, 526, 530, 554, 1050 ЦК України позивач просив стягнути солідарно з відповідачів всю витребувану ним суму заборгованості, а також понесені ним судові витрати.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 12 березня 2014 року позовні вимоги банку задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, приватного підприємства «Південьбудпроект-Херсон», приватного підприємства «Південьбудпроект» на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 357 251грн. 29коп.

Стягнуто пропорційно з відповідачів сплачений банком судовий збір у сумі 1 281грн. з кожного.

Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 02.06.2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_5, приватного підприємства «Південьбудпроект-Херсон», приватного підприємства «Південьбудпроект» на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 5 722,53грн. пені за прострочення сплати кредиту та 8 647,92грн. - пені за прострочення сплати процентів.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, просив його скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», який змінив назву на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_5 був укладений договір про надання споживчого кредиту, за яким останній отримав грошові кошти в іноземній валюті в сумі 60 000 доларів США.

Позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 24.04.2018 року згідно з графіком погашення кредиту, сплачувати протягом 30 календарних днів, з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних, а по закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягала перегляду відповідно до умов кредитного договору.

14 червня 2011 року між банком і ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №2, згідно з якою банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії у базовій валюті, що дорівнює 532 518,74грн. у порядку та на умовах зазначених у договорі та в додатковій угоді.

На дату укладення додаткової угоди позичальнику надано транш в національній валюті в розмірі 266 259,37грн.

За використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування з 14.06.2011 року встановлена процентна ставка у розмірі 13% річних, а з 14.06.2012 року - у розмірі 15% річних, також встановлено новий графік погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 21 лютого 2008 року між банком та відповідачами - приватним підприємством «Південьбудпроект-Херсон», приватним підприємством «Південьбудпроект» були укладені окремі договори поруки, відповідно до яких поручителі поручилися відповідати солідарно перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

14 червня 2011 року між банком та поручителями були укладені додаткові угоди, якими поручителі надали згоду забезпечувати змінене основне зобов'язання /а.с. 27-28/.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач ОСОБА_5 належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань; тому станом на 27.01.2014 року утворилася заборгованість, яка згідно з наданим банком розрахунком складається із: кредитної заборгованості у сумі 266 000грн; заборгованість по процентам у сумі 91 251,29грн.; пені за прострочення сплати кредиту у сумі 5 722,53грн; пені за прострочення сплати процентів у сумі 8 647,92грн., всього 357 251,29грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що банком не були враховані всі здійснені відповідачем сплати по погашенню заборгованості є безпідставними т.я. вони спростовані наданою банком випискою руху коштів за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Отже, задовольняючи позов банку і стягуючи з ОСОБА_5 всю витребувану суму заборгованості, суд першої інстанції постановив законне і обґрунтоване рішення, висновки якого не спростовані доводами апеляційної скарги.

Що стосується рішення суду в частині солідарного стягнення вказаної кредитної заборгованості з приватного підприємства «Південьбудпроект-Херсон» та приватного підприємства «Південьбудпроект», то воно підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.

Відповідно до ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У абз.1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 цієї ж постанови Пленуму ВСУ роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема, такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.

Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України 01 липня 2015 року у своїй постанові у справі №6-645цс15.

Із матеріалів справи вбачається, що банк звернувся до суду з позовом не лише до фізичної особи ОСОБА_5, але й до юридичних осіб ПП «Південьбудпроект-Херсон», ПП «Південьбудпроект» про стягнення заборгованості за кредитним договором, обов'язок яких виник на підставі окремого укладених договорів поруки, тобто спір виник між юридичними особами і тому він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Оскільки у даній справі, що переглядається, провадження вже відкрито, то згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За встановленого рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ «УкрСиббанк» з юридичних осіб підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв'язку із підсудністю цих вимог господарському суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 310 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 березня 2014 року та додаткове рішення від 02 червня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором станом на 27.01.2014 року у сумі 357 251,29грн.; 14 370,45грн. - пені і судових витрат у сумі 1 218грн. залишити без змін.

Це ж рішення суду в частині солідарного стягнення з приватного підприємства «Південьбудпроект-Херсон», приватного підприємства «Південьбудпроект» на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 357 251,29грн.; 14 370,45грн. - пені, і витрат по сплаті судового збору у сумі 1 281грн. скасувати і провадження у справі в цій частині закрити.

Позивачу роз'яснити право на звернення з таким позовом до Господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий підпис Л.П. Прокопчук

Судді: підпис В.О. Бездрабко

підпис А.Л. Борко

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.П.Прокопчук