Ухвала суду № 61461865, 16.09.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3768/16-ц

Провадження № 2/520/2785/16

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

16 вересня 2016 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1, про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановив:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про застосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все майно відповідача ОСОБА_3,

У судовому засіданні 16 вересня 2016 року представник відповідача ОСОБА_1, та представник позивача підтримали наведену заяву та просили суд накласти арешт на все приналежне ОСОБА_3 майно, у тому числі корпоративні права.

Відповідач ОСОБА_3 чи його представник у судове засідання не зявився.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, та таким чином неявка зазначеного відповідача не перешкоджає вирішенню питання про забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, з матеріалів цивільної справи вбачається, що судом вже були вжиті заходи забезпечення наведеного позову шляхом арешту на всіх транспортних засобів, що належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в межах заявленої до стягнення суми 39670805,03 грн.

При цьому відомостей про повний обсяг приналежного ОСОБА_3 майна до матеріалів справи заявником не надано, так само не надано жодних доказів на підтвердження наміру відповідача на приховування свого дійсного майнового стану, чи інших об'єктивних ризиків ускладнення виконання можливого рішення суду про стягнення зазначеної заборгованості.

Таким чином оцінюючи наведені докази та доводи у їх сукупності суд доходить висновку про відсутність будь-яких підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 151-154, 208-210, ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1, про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Прохоров П. А.