Рішення № 61461460, 20.09.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/129/16-ц 20.09.2016 20.09.2016 20.09.2016

Провадження №22-ц/784/1672/16

Справа №483/129/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Казанлі Л.І.

Провадження № 22ц-784/1672/16 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 34

Рішення

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем Шагаєм О.А.,

за участю:

- позивачки ОСОБА_2,

- представника позивачки ОСОБА_3,

- представника відповідачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 травня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Позивачка зазначала, що 14 грудня 2015 року з вини відповідачки, яка проживає поверхом вище, відбулося залиття її квартири. Внаслідок цього їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку матеріальні збитки складають 16954 грн. Посилаючись на те, що відповідачка не бажає відшкодовувати матеріальну шкоду, просила стягнути із ОСОБА_5 16954 грн. майнової шкоди, 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідачка проживає у квартирі № 8, що розташована поверхом вище у тому ж будинку.

14 грудня 2015 року відбулося залиття квартири позивачки.

Згідно акту про залиття, аварію, що трапилась в системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 15 грудня 2015 року було виявлено порушення правил користування холодним водопостачанням квартиронаймача квартири АДРЕСА_2 та несправність внутрішньо квартирної мережі холодного водопостачання.

Відповідно до складеного акту, внаслідок залиття в квартирі позивачки на кухні замокла стіна, шпалери, підлога, лінолеум, а в житловій кімнаті замокла стеля, стіна, шпалери та килим.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку, розмір витрат на відновлення пошкодженого майна, складає 16954 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт про залиття квартири, наданий позивачкою в якості доказу не може бути прийнятий до уваги з тих підстав, що він не відповідає вимогам Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій від 25 серпня 2005 року № 927/11207, оскільки не оформлений у встановленому порядку, в акті не зазначена причина залиття.

Крім того, позивачка не надала доказів розміру заподіяної шкоди.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом зазначеної норми закону у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність його вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивачка надала суду копію акта, складеного комісією Очаківського комбінату комунальних підприємств у складі 3 осіб: начальника технічного відділу ОСОБА_6, майстра технічного відділу ОСОБА_7, слюсаря сантехніка - ОСОБА_8, затвердженого підписом та печаткою начальника Очаківського ККП - ОСОБА_9

Вказаний акт підписаний відповідачкою без зауважень.

Опитані судом першої інстанції в якості свідків працівники Очаківського ККП, що склали акт про залиття, підтвердили факт залиття квартири позивачки, течу води з поверху, з квартири, в якій проживає відповідачка.

Більш того, як встановлено в суді апеляційної інстанції, відповідачка під час розгляду справи місцевим судом визнавала, що в її квартирі відбувся зрив крану водопостачання через непридатність його до експлуатації, внаслідок чого відбулось залиття квартири позивачки. Але не погоджувалася з розміром шкоди, яку та просила відшкодувати. Цю обставину підтвердив представник відповідачки в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, з огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, за наявності наданих позивачкою суду доказів, та з урахуванням того, що відповідачка ОСОБА_5 не заперечувала, що з її вини сталося залиття, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідачкою шкоди.

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження розміру завданої внаслідок залиття квартири позивачки матеріальної шкоди, остання надала зведений кошторисний розрахунок вартості обєкта будівництва, складений будівельною організацією ТОВ «Ехо», згідно якого розмір витрат, необхідних для усунення причин залиття квартири і проведення її відновлювального ремонту складає 16954 грн.

Зміст цього розрахунку містить дані щодо квартири саме позивачки ОСОБА_2,містить повний обсяг ремонтних робіт в квартирі останньої згідноакту від 14 грудня 2015 року. У ньому також враховані роботи та матеріали по заміні пошкоджених шпалер, лінолеуму, ремонту пошкоджених стін та підлоги.

Згідно з ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В судовому засіданні відповідачка не надала будь яких доказів на спростування наданого ОСОБА_2 зведеного кошторисного розрахунку витрат, а також, що перелік робіт зазначений в кошторисі проведено неправильно або не пов'язаний з обсягом ремонтних робіт, необхідних для відновлення стану квартири, що належить останній внаслідок її залиття 14 грудня 2015 року.

Як видно із журналу судового засідання, що також підтверджується записом фіксування судового процесу, для визначення вартості збитків, завданих внаслідок залиття квартири у суді першої інстанції сторонам було розяснено право заявити клопотання про призначення по справі судової будівельно технічної експертизи, однак своїм правом, визначеним ст..143 ЦПК України, відповідачка не скористалася.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги зведений кошторисний розрахунок, з посиланням на відсутність у підприємства, яке проводило таку оцінку ліцензії на заняття оціночною діяльністю.

Тоді як, наявність такої ліцензії відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року, передбачена в разі проведення оцінки майна у встановлених законом випадках, у тому числі в разі проведення відповідної експертизи.

Між тим, об'єм робіт, необхідних для усунення причин залиття приміщення спірної квартири, перелік, обсяг та прогнозована вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для проведення в майбутньому відновлювального ремонту, може бути визначена відповідно до положень ДСТУ Д. 1.1.-1:2013 («Правила визначення вартості будівництва шляхом складання зведеної кошторисної документації.

Визначаючирозмірзаподіянихзбитків,який підлягає стягненню з відповідачки, колегія виходить з такого.

Як видно із матеріалів справи, сума збитків згідно кошторисної документації, складає 14128 грн., також 20 % ПДВ, що становить 2826 грн., а всього 16954 грн.

Статтею 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Збиток у вигляді ПДВ виникає виключно при проведенні ремонтних робіт платником зазначеного податку. Проведення ремонтних робіт особою, що не є платником ПДВ збиток у вигляді ПДВ не виникає і тому не може автоматично включатися до складу витрат, повязаних із відновлювальним ремонтом.

Позивачкою не було надано документів, які б підтверджували надання їй послуг з ремонту квартири та придбання будівельних матеріалів і відповідної сплати ПДВ.

Тому до стягнення підлягає сума матеріального збитку у розмірі 14128 грн. без ПДВ.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 на праві власності належить ? частка квартири АДРЕСА_3.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).

При розгляді справи суд першої інстанції не залучив до участі у справі всіх співвласників квартири, а суд апеляційної інстанції відповідно до положень ст. 303 ЦПК України позбавлений процесуальної можливості залучити до участі у справі на стадії апеляційного провадження осіб, які не приймали участі в суді першої інстанції.

За такого, відповідальність ОСОБА_5 може нести перед ОСОБА_2 відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, а з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 3532 грн. (14 128:4)

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншийспосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судомзалежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщовина є підставою для відшкодування, а також із урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другоюцієї статті.

При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди колегія враховує, що залиттям квартири суттєво було пошкоджено майно, порушено звичний спосіб життя позивачки, також враховує характер, обсяг, тривалість страждань останньої, яких вона зазнала внаслідок залиття квартири.

Тому виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід оцінити у 3000 грн.

За такого, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 750 грн. (3000 грн.:4)

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуютьсяпозивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Даним рішенням апеляційного суду позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

При подачі позову ОСОБА_2 сплатила судові витрати в розмірі 1102 грн. 40 коп., а при подачі апеляційної скарги 1212 грн. 64 коп.

Крім того, згідно квитанції № 2 від 13 липня 2016 року ОСОБА_2 сплатила адвокату ОСОБА_10 1000 грн. за надану правову допомогу.

Із врахуванням часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 на її користь із відповідачки підлягають стягненню судові витрати в розмірі1136 грн. 41 коп.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд не в повній мірі з'ясував всі суттєві обставини у справі, не дав належної оцінки наявним у ній доказам, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 3532 грн. у відшкодування майнової шкоди, 750 грн. моральної шкоди та 1136 грн. 41 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: