Ухвала суду № 61461403, 22.09.2016, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/706/16-ц Провадження № 2/486/483/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючої-судді - ОСОБА_1

секретаря - Зубко Н.Ю.

за участі: представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ Страхова компанія "Інгосстрах", третя особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору страхування недійсним.

В С Т А Н О В И В:

21.06.2016 року ОСОБА_4 звернувся до ПАТ Страхова компанія "Інгосстрах", третя особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору страхування недійсним.

22 вересня 2016 року суддею Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волковою О.І. заявлено самовідвід в зв'язку з тим, що суддею розглядалася справа №467/217/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", третіх осіб Публічного акціонерного товариства страхова компанія "Інгосстрах", приватного нотаріуса Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 про визнання частково недійсним кредитного договору, визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору та визнання недійсним договору застави, предметом розгляду обох справ є кредитний договір №NKUCAK00090039 від 30 березня 2007р.

21.12.2015 року рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області судді Волкової О.І. у задоволенні позову відмовлено.

Суд тривалий час розглядав зазначену справу із за неналежної поведінки представника позивача, справа призначалась до розгляду більше 13 разів. Окрім того ухвалою суду Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 16.07.2015 року задоволено клопотання відповідача про витребування доказів з позивача, яку не виконано. Суд неодноразово направляв представникам позивача рекомендовані повідомлення про виконання ухвали, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень позивачем та його представником.

Також підтверджується повідомленнями прокурору Дніпропетровської області щодо сприяння виконання ухвали про витребування доказів з ПАТ КБ Приватбанк а також відповідями прокурорів від 09.11.2015 року.

Ухвала від 16.07.2015 року про витребування доказів з ПАТ КБ Приватбанк залишилась без виконання.

З огляду на те, що суддя Волкова О.І. висловила свою правову позицію у рішенні №486/217/15-ц та в неї сформована правова позиція яка відома учасникам процесу, що є правовою підставою для заявлення самовідводу.

Суддя зобо'вязаний викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь- який суддя стосовно якого є підстави для сумніву у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" від 28.10.1998р. у справі "Веттштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зайнятий з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язанні між собою ("Пуллар проти Сполученого Королівства" і "Томанн проти Швейцарии", а також "Екедемі Трейдинг Лтд" та інші проти Греції" і "Дактарас проти Литви" та ОСОБА_1 проти України).

Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і засад судочинства.

Відповідно до ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Суддя звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватись навіть гепотетичної можливості впливу на Європейський суд іноді визнається достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (рішення у справах Белілос проти Швейцарії, Очолан проти Турції. Європейський суд застерігає, що навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (рішення у справах Ферантелі та Сантанджело проти Італії , Хаусчілдт проти Данії.

Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків …".

Суд вважає, що на підставі вищевикладеного у учасників процесу можуть виникнути сумніви щодо незалежності та неупередженості головуючої.

Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, як домогаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідним для гарантування рівності сторін перед судом (п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 КМ РЄ.

За таких обставин вважаю за доцільним заявити собі самовідвід.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ, ст.ст. 20,23,24,25 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Задовольнити заявлений самовідвід судді Волкової О.І. та повернути справу №486/706/16-ц до секретаріату суду для проведення її перерозподілу в порядку ст.11-1 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1