Ухвала суду № 61460054, 14.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/937/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови позивачу в укладенні договорів про встановлення земельного сервітуту для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі на землях державної форми власності сільськогосподарського призначення (не наданих у користування), що розташовані за межами населених пунктів на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області, яке оформлено листом від 23.06.2016 року №1111773/2-16-СГ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.06.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявами про укладення договорів про встановлення земельних сервітутів по ряду земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області, для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі на землях державної форми власності сільськогосподарського призначення (не наданих у власність або користування). Листом від 23.06.2016 року №1111773/2-16-СГ відповідач відмовив у задоволенні заяв позивача про встановлення земельних сервітутів та запропонував звернутися із відповідними клопотаннями щодо відведення земельних ділянок в оренду. Позивач вважає таку відмову протиправною посилаючись на те, що за діючим законодавством України він має право на встановлення земельних сервітутів для розміщення опорних конструкцій ліній електропередач.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 року позовні вимоги задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про відмову Товариству в укладені договорів про встановлення земельного сервітуту для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі на землях державної форми власності сільськогосподарського призначення (не наданих у власність або користування), що розташовані за межами населених пунктів на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області, яке оформлене листом від 23.06.2016 року №11773/2-16-СГ.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Товариство здійснює господарську діяльність у сфері електроенергетики, а саме, здійснює виробництво електричної енергії.

17.11.2011 року позивач отримав ліцензію серії АГ №578543 на виробництво електричної енергії.

З метою вирішення питання щодо транспортування (передачі) виробленої електричної енергії від енергогенеруючих установок позивача до підстанції, що знаходиться у смт.Новотроїцьке, позивачем отримано у ПАТ «Херсонобленерго» технічні умови 36/89-1172 від 23.12.2015 року «Про приєднання, яке є не стандартним до електромереж електроустановок». Пунктом 7 технічних умов передбачено, що для приєднання установки Замовника, TOB «ВКУ» має запроектувати та виконати будівництво ЛЕП - 150 кВ для видачі потужності від ЦПС ВЕС - 150 кВ до РП - 150 кВ існуючої ПС - 150/35/10 кВ «Новотроїцька».

03.06.2016 року позивач звернувся до відповідача з листами-пропозиціями щодо укладення договорів про встановлення земельних сервітутів для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі на земельних ділянках державної форми власності сільськогосподарського призначення (не наданих у власність або користування), що розташовані за межами населених пунктів на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області (а.с.23-48).

До вказаних клопотань додана технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту для встановлення опор повітряної ЛЕП, яка розроблена землевпорядною організацією TOB «Альянс».

Листом 23.06.2016 року №11773-16-СГ відповідач відмовив в задоволенні клопотань позивача щодо укладення договорів про встановлення сервітутів та запропонував для вирішення питання будівництва ЛЕП (лінії електропередач) - 150 кВ звернутися з клопотанням щодо відведення земельних ділянок в оренду у відповідності до ст.123 Земельного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством передбачено право підприємств використовувати земельні ділянки для об'єктів передачі електричної енергії за договором про встановлення земельного сервітуту.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» від 09.07.2010 року №2480-VI (далі по тексту - Закон №2480-VI) визначені правові та організаційні засади надання і використання земельних ділянок для розміщення об'єктів енергетики, встановлення та дотримання правового режиму земель спеціальних зон об'єктів енергетики з метою забезпечення безперебійного функціонування цих об'єктів, раціонального використання земель, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення і господарських об'єктів від впливу можливих аварій.

Відповідно до ст.2 Закону №2480-VI основним завданням цього закону є визначення особливостей надання та використання земель під об'єктами енергетики, їх спеціальних зон з метою дотримання правового режиму використання, встановлення обмежень на провадження певних видів господарської та іншої діяльності щодо будівництва та забезпечення їх безпечної експлуатації і запобігання та ліквідації аварій.

Частина 3 ст.14 Закону №2480-VI передбачає, що для будівництва, розміщення та експлуатації об'єктів передачі електричної або теплової енергії земельні ділянки всіх форм власності, за договором з власником чи користувачем земельної ділянки, можуть використовуватися також шляхом встановлення постійних або строкових земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до частини 1-6 ст.16 Закону №2480-VI підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки для розміщення об'єктів, зазначених у частині четвертій цієї статті, на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд.

Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт об'єктів передачі електричної енергії.

Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:

будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв;

проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації ліній електропередачі;

розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації ліній електропередачі;

проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва ліній електропередачі.

Земельні сервітути щодо права будівництва та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи постійними користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому Цивільним кодексом України.

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, та експлуатуючим підприємством.

Наведені положення Закону №2480-VI кореспондуються зі статтею 99 Земельного кодексу, яка визначає види права земельного сервітуту, а також зі статтею 404 Цивільного кодексу України, згідно якої право користування чужою земельною ділянкою (право земельного сервітуту) або право користування іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що позивач має право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі.

Відмова відповідача в реалізації позивачем такого права є неправомірною, а тому суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що вищенаведені положення Закону №2480-VI не зобов'язують підприємства, які будують об'єкти передачі електроенергії, а лише надають їм таке право наряду з іншими формами користування землею, колегія суддів відхиляє як хибні, оскільки за змістом наведених положень Закону №2480-VI саме підприємствам, які будують та експлуатують об'єкти передачі електричної або теплової енергії надається право самостійно вибрати зручний для них спосіб користування земельними ділянками для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі.

При цьому частина 6 ст.16 Закону №2480-VI чітко визначає, що земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, та експлуатуючим підприємством.

Отже, позивач звернувся до належного суб'єкту з пропозицією щодо укладення договорів про встановлення земельного сервітуту для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі на землях державної форми власності сільськогосподарського призначення, які не надані у користування.

Посилання апелянта на те, що згідно з технічними умовами ПАТ «Херсонобленерго» №36/89-1172 від 23.12.2015 року позивачу необхідно побудувати ЛЕП - 150 кВ, а тому позивачу необхідно отримати земельні ділянки для будівництва, розміщення та обслуговування цих ЛЕП лише на умовах оренди, колегія суддів також відхиляє як помилкові, оскільки Закон №2480-VI не встановлює обмежень щодо виду використання земельних ділянок для цих цілей в залежності від потужності ліній електропередачі.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 вересня 2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський