Ухвала суду № 61459856, 15.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/2250/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Г.М.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

15 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Ротаря Г. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2016 року позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 16 березня 2016 року з урахування усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зазначених у довідці військової частини А 2308 від 14 березня 2016 року № 184п, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди, премії за результати роботи згідно з Дисциплінарним статутом ЗС України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок пенсії, призначеної позивачу, з 16.03.2016 року із урахуванням усіх складових грошового забезпечення, із яких було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, згідно з довідкою від 14 березня 2016 року № 184п, а саме - матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; матеріальної допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди по день припинення права на її отримання. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та з 01.01.2014 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с. 11 ).

16 березня 2016 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про перерахунок їй пенсії з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди та премії за результати роботи згідно з Дисциплінарним статутом ЗС України, оскільки вони не були включені до складу грошового забезпечення, з якого їй була призначена пенсія (а.с. 13).

Відповідач листом від 24.03.2016 року № 2986/10 відмовив позивачу у перерахунку пенсії (а.с. 15).

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу норм чинного на момент призначення пенсії законодавства України, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. При цьому суд зазначив, що премія не є обов'язковим додатковим видом грошового забезпечення, оскільки встановлюється щомісячно наказом керівника індивідуально щодо кожного працівника відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи, тому не підлягає врахуванню при призначенні пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 3 статті 43 цього Закону (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами, окрім іншого, регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань належать до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а щомісячна додаткова грошова винагорода належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. З таких видів грошового забезпечення було сплачено страхові внески.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені види матеріальної допомоги та щомісячна додаткова грошова винагорода мають бути включені до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

З урахуванням наведеного, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області по неврахуванню для перерахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є безпідставні.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з врахуванням премії за результати роботи згідно з Дисциплінарним статутом ЗСУ, оскільки премія не є обов'язковим додатковим видом грошового забезпечення. Вона встановлюється щомісячно наказом керівника індивідуально щодо кожного працівника відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи, а тому вона не підлягає врахуванню при призначенні пенсії.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 вересня 2016 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.