Ухвала суду № 61459852, 21.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 495/4445/16-а

Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Гайда-Герасименко О.Д.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2016 року за заявою щодо судового контролю в порядку статті 267 КАС України ОСОБА_2 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій (бездіяльність) протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась з вищевказаною заявою щодо судового контролю в порядку статті 267 КАС України.

В обґрунтування заяви зазначалось, що вчинені дії Білгород-Дністровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеської області є протиправними та порушують її права. Відповідач зобов'язаний виплачувати суму пенсії загальною сумою в розмірі який обчислений не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 з урахуванням ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з змінами прожиткового мінімуму з 01.11.2011 року.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2016 року заява ОСОБА_2 була задоволена частково.

Визнано дії (бездіяльність) Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2011 року по справі №2а-1873/11 та порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду протиправними та такими, що порушують права позивача як людини які передбачені ч.1 ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судові витрати стягнуто з Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду пенсійний орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні вимог заяви відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №2а-1873/11 від 05 липня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задоволений.

Дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області визнані протиправними.

Управління Пенсійного Фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області зобов'язано перерахувати, нарахувати та виплачувати довічно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 пенсію у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку зі змінами прожиткового мінімуму з 23.03.2011 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області залишена без задоволена, постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2011 року залишена без змін.

Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист який звернуто до виконання.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження та яке триває.

На виконання зазначеної постанови суду відповідачем Білгород-Дністровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області - згідно розпорядження №126761 від 04.03.2016 року та протоколу виплати від 09.03.2016 року нарахована доплата в сумі 346148,75 грн. за період з 01.11.2011 по 31.03.2016 pоки; згідно розпорядження №126761 від 30.03.2016 року та протоколу виплати від 31.03.2016 року нарахована доплата в сумі 6958,76 грн. за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 pоки; згідно розпорядження №126731 від 05.05.2016 року та протоколу виплати від 06.05.2016 року нарахована доплата в сумі 7297,91 грн. за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 роки.

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності), вчинених Білгород-Дністровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області - відповідачем на виконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2011 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України,

Так, Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувало за період з 01.11.2011 по 31.05.2016 роки 360405,42 грн.

Однак, всупереч постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2011 року по справі №2-а-1873/11 Білгород-Дністровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області безпідставно зменшено розмір пенсії позивачу та виплачує позивачу тільки частину пенсії належної до виплати з 01.11.2011 року.

Внаслідок протиправних дій (бездіяльності) Білгород-Дністровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачка фактично позбавлена можливості володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд у вигляді частини основного розміру пенсії.

Згідно ст.2 ч.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами ч.2, 3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ст.255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За змістом ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах регулюється ст.267 КАС України.

У відповідності до ч.9 ст.267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 липня 2011 року по справі №2а-1873/11 Управління Пенсійного Фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області зобов'язано перерахувати, нарахувати та виплачувати довічно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 пенсію у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку зі змінами прожиткового мінімуму з 23.03.2011 року.

Але, Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області не вчинило зазначені дії належним чином, в зв'язку з чим такі дії (бездіяльність) є незаконними.

За правилами ч. 1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Правий спір щодо визнання дій (бездіяльності) органу владних повноважень такими що порушують права як людини при здійснення ним у цих відносинах владних управлінських функцій належить до юрисдикції адміністративних судів.

Не виконання судового рішення є грубим порушенням прав позивача як людини, які передбачені ч.1 ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконання судового рішення є завершальна стадія судочинства.

Білгород-Дністровське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області порушило права позивача передбачені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен (право на справедливий суд) та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі).

Вимоги щодо визнання протиправними дій, вчинених Білгород-Дністровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2011 року та порушення прав позивача, підтверджених постановою суду, матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За змістом ч.9 ст.267 КАС України заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. Строк пред'явлення виконавчого листа до 11.09.2014 р.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником.

Отже, строк пред'явлення виконавчого листа виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області по справі №2а-1873/11 не сплинув.

Про порушення своїх прав позивачка дізнається щомісяця під час отримання пенсії у меншому розмірі ніж визначено законодавством, тобто порушення прав позивача є тривала ситуація.

07 червня 2016 року отримавши пенсію у зменшеному розмірі позивач в черговий раз дізнався про порушення своїх прав.

Отже, позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

За змістом ч. 10 ст.267 КАС України встановлено, у разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.72 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі - Закон) кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Відповідно ч.2 ст.73 Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

На підставі ст.22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

У відповідності з ч.1 та ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.8 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України рішенням про місцевий бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

До того ж, ст.95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, визначаються виключне законом про Державний бюджет України.

Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік, Пенсійному фонду України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, у даному випадку, встановлено бюджети призначення за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».

Виплата пенсій, надбавок, підвищень, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету, проводиться органами Пенсійного фонду України з виділених бюджетних асигнувань для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством.

Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення, може бути здійснена лише за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

У відповідності до п.п. 20 та 29 ч. 1 ст.116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджети призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів в управлінні, не може вважатися невиконанням рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2016 року у справі № 495/4445/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин