Рішення № 61459343, 15.09.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р.Справа № 922/117/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про внесення змін до договору оренди землі за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №1914 від 02.12.2014 р.

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про внесення змін до договору оренди землі від 09.03.2005 р. №6930/05, шляхом визнання додаткової угоди до вказаного договору оренди землі укладеною у редакції, викладеній у позовній заяві. Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Харківською міською радою прийнято рішення від 03.07.2013 р. № 1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року", рішення від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" та рішення від 19.12.2012 р. № 960/12 "Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові".

Департамент земельних відносин Харківської міської ради надіслав на адресу відповідача лист-пропозицію від 13.12.2013 №1231/0/30-13 про зміну договору оренди земельної ділянки разом з трьома примірниками додаткової угоди до договору оренди землі від 09.03.2005 р. за № 6930/05 та розрахунком орендної плати з проханням повернути у 20-денний строк після одержання листа-пропозиції до Департаменту земельних відносин для подальшої її передачі до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області для проведення державної реєстрації в установленому законодавством порядку (том 1 а.с. 28, 29). Однак, відповідач додаткову угоду не підписав, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 13, 144 Конституції України, ст. ст. 12, 83, 124 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст. ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України та ст. ст. 179, 188, 193 ГК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2015 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. у справі № 922/117/15, позов задоволено частково. Внесено зміни до пунктів 2, 5, 9 договору оренди землі від 09.03.2005 р. № 6930/05. Відмовлено в позові про визнання додаткової угоди про зміну договору оренди землі від 09.03.2005 р. за № 6930/05 укладеною в редакції пунктів 13, 14, 28 д) проекту додаткової угоди. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради 609,00 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. та рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2015 р. у справі № 922/117/15 скасовано в частині задоволення позовних вимог і в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. Решту рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2015 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 р. залишено без змін.

Позивач та 3-я особа про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.

У минулому судовому засіданні представники позивача та 3-ї особи просили позов задовольнити, наполягаючи на тому, що законодавча зміна граничного розміру орендної плати комунальної власності, яка є регульованою ціною, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, на вимогу позивача (зацікавленої сторони) без волевиявлення відповідача.

Крім того, позивач та 3-я особа вважають, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, зазначена у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 371 від 30.10.2013 р., відповідає вимогам чинного законодавства. На підтвердження даного факту посилалися на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. по справі №820/10191/15 (т. 4 а.с. 32-35).

Представник відповідача у судовому засіданні просить в позові відмовити. Наполягає на тому, що умови укладеного договору та чинне законодавство України не містять викладеної позивачем у позові підстави для внесення змін до договору без відповідного волевиявлення відповідача.

Крім того, представник відповідача у додаткових запереченнях (т. 4 а.с. 37-45) зазначив, що розрахунок вартості одного квадратного метра спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1, вказаний у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 371 від 30.10.2013 р. № 371 від 30.10.2013 р., суперечить вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. за № 388/12262 (далі - Порядок) та рішенню Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова на 01.01.2013 р.

Так, на думку відповідача, середня вартість одного квадратного метра земельної ділянки не визначена; в розрахунку вартості одного квадратного метру нормативної грошової оцінки земельної ділянки міститься очевидна арифметична помилка; нормативна грошова оцінка квадратного метру земельної ділянки визначена як під забудовою, що не відповідає пункту 2 та пункту 3 договору оренди землі, в яких вказується про відсутність на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна; при розрахунку вартості квадратного метру земельної ділянки та всієї площі не застосований коефіцієнт 0,1 (для відкритих земель); відсутні дані про розрахунок одного квадратного метра земельної ділянки, як це визначено формулою, наведеною в Порядку; у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не обчислений коефіцієнт Км за формулою, зазначеною в п. 3.6 Порядку; в розрахунку не визначений та не застосований регіональний коефіцієнт (Км1), який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення, що є обов'язковим для обчислення коефіцієнту згідно формули, наведеній в п. 3.6 Порядку; одночасно застосовані два різних підвищуючих коефіцієнти функціонально-планувального фактору (значення 1,14 та 1,07), що не передбачено Порядком, що призвело до завищення вартості одного квадратного метра земельної ділянки; при обчисленні сукупного коефіцієнту Км3 не враховані Локальні коефіцієнти, вказані як в Додатку до Порядку (Таблиця 1.7), так і в Додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13, застосування яких є обов'язковим згідно з п. 3.10 Порядку; підстави зазначення в розрахунку коефіцієнтів в залежності від рентоутворювальних факторів не визначені, розрахунок такого коефіцієнту відсутній; Порядком не передбачено одночасне застосування в межах одного й того ж фактора двох коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів та зони магістралей підвищеного місто формувального значення; значення показника коефіцієнту санітарно-захисної зони не відповідає пункту 26 договору оренди землі та п. 3.10 Порядку, так як санітарно-захисна зона договором оренди землі визначена лише на площі 0,0050 га, а не на всю земельну ділянку, орендовану позивачем, а тому значення показника санітарно-захисної зони, на думку відповідача, необхідно встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці, як це передбачено п. 3.10 Порядку; в розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунок орендної плати включені коефіцієнти, які вже були використані при розрахунку базової вартості квадратного метра, яка затверджена рішенням Харківської міської ради.

Ухвалою суду від 25.02.2016 р. продовжено строк розгляду спору у даній справі.

Ухвалою суду від 03.03.2016 р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 19.04.2016 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.04.2016 р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 21.06.2016 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 30.06.2016 р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 15.09.2016 р. провадження у справі поновлено.

Беручи до уваги те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення позивача та 3-ї особи про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24.11.2004 р. № 191/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" між Харківською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди землі від 09.03.2005 р., зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 09.03.2005 р. № 6930/05.

Відповідно до пункту 1 даного договору орендодавець на підставі рішення ХХVІІ сесії Харківської міської ради ІV скликання від 24.11.2004 р. № 191/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться м. Харків, АДРЕСА_1.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом приймання - передачі земельної ділянки від 09.03.2005 р. (том 1 а.с.18).

Згідно з п. 2 договору об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,4000 га, у тому числі: ріллі_га, багаторічних насаджень_га, сіножатей_га, пасовищ_га, лісів га, під забудовою_га, інших угідь 0,4000 га.

Відповідно до п. 3 договору на земельній ділянці не має об'єктів нерухомого майна , а також інших об'єктів інфраструктури.

Згідно з п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва відкритого складу металоконструкцій (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та її подальшої експлуатації.

Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки: на період будівництва згідно з довідкою № 100/05 від 20.01.2005 р. становить 420402,0 грн.; на період експлуатації згідно з довідкою № 101/05 від 20.01.2005 р. становить 2102010 грн.

Згідно з п. 8 договору оренди землі договір укладено строком на період будівництва до 01.12.2006 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2029 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У п. 9 договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу державного казначейства у м. Харкові №33210815800002, банк УДК у Харківській обл., м. Харкова, МФО 851011 код ЄДРПОУ 24134490, код платежу 13050500;01.

- на період будівництва: 2005 р. - 895,46 грн.; 2006 р. - 1318,31 грн.;

- на період експлуатації: 2006 р. - 5197,22 грн.; з 2007 р. - 7532,20 грн.

У пункті 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради 25 сесії 6 скликання від 03.07.2013 р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року (том 1 а.с. 33-35).

Пунктом 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01.01.2014 р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено (пункти 2, 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 р. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13, Департамент земельних відносин на підставі пункту 4 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є власником програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013", здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.

Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Пунктами 3.1, 3.2. вказаного Порядку визначено, що зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.11.2013 р. №НВ-6300646802013 та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №371 від 30.10.2013 р., місце розташування якої: Харківська область, м. Харків, Комінтернівський район, вулиця Матросова, 8а, кадастровий номер 6310136900:05:003:0013, функціональне використання земельної ділянки - землі комерційного використання (том 1 а.с. 24, 27).

Департамент земельних відносин Харківської міської ради надіслав на адресу відповідача лист-пропозицію від 13.12.2013 №1231/0/30-13 про зміну договору оренди земельної ділянки разом з трьома примірниками додаткової угоди до договору оренди землі від 09.03.2005 р. за № 6930/05 та розрахунком орендної плати з проханням повернути у 20-денний строк після одержання листа-пропозиції до Департаменту земельних відносин для подальшої її передачі до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області для проведення державної реєстрації в установленому законодавством порядку (том 1 а.с. 28, 29).

Однак, відповідач додаткову угоду до договору оренди землі не підписав, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 13, 144 Конституції України, ст. ст. 12, 93, 125, 126, 189 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст. ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного кодексу України та ст.ст. 179, 188, 193 Господарського кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2015 р. зазначено, що пославшись на рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові" (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 р. №960/12 "Про Порядок оформлення договір оренди землі у місті Харкові" та рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 р. №1269 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова на 01.01.2013 року" господарські суди попередніх інстанцій не навели змісту відповідних пунктів та не мотивували владних повноважень органу місцевого самоврядування щодо односторонньої зміни ставки орендної плати в укладеному договорі та в межах існуючих правовідносин за діючим договором оренди до 5,6% виходячи з наявного в матеріалах справи розрахунку орендної плати. Суди також не врахували, що договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього поза наведених законодавством підстав: зацікавлена сторона може просити суд про внесення змін до договору згідно з рішенням суду лише у випадках, передбачених законом та договором.

Крім того, у постанові суду касаційної інстанції зазначено, що господарські суди всупереч вимогам статей 84, 105 ГПК України не навели у судових рішеннях обставин, що свідчили б про наявність визначених законом чи договором підстав для внесення судом змін у договір оренди земельної ділянки в межах граничних розмірів орендної плати без перевірки визначеного у договорі розміру орендної плати на предмет його відповідності, чи навпаки, вимогам діючого законодавства, виходячи з предмету та підстави позову. Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказував на невідповідність зазначеного у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки орендованої відповідачем. Крім того, у постанові суду касаційної інстанції зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції, надавши в порушення приписів частини 2 статті 43 ГПК України заздалегідь встановленої сили витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, виданому Управлінням Держземагентства у Харківській області, та не перевіривши дотримання визначеної Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. №18/15/21/11 формули, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів та відповідність застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 112-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи позивач та третя особа наполягали на тому, що законодавча зміна граничного розміру орендної плати комунальної власності, яка є регульованою ціною, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, на вимогу позивача (зацікавленої сторони) без волевиявлення відповідача.

Крім того, позивач та 3-я особа наполягали на тому, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, зазначена у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 371 від 30.10.2013 р., відповідає вимогам чинного законодавства. На підтвердження даного факту посилалися на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. по справі №820/10191/15 (т. 4 а.с. 32-35).

Відповідач, в свою чергу, просить в позові відмовити. Наполягає на тому, що умови укладеного договору оренди землі та чинне законодавство України, на яке посилається позивач у позові, не містять викладеної позивачем у позові підстави для внесення змін до договору без відповідного волевиявлення відповідача.

Крім того, під час нового розгляду справи представник відповідача подав додаткові заперечення (т. 4 а.с. 37-45), в яких зазначив, що вказаний у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 371 від 30.10.2013 р. розрахунок вартості одного квадратного метра земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах та рішенню Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова на 01.01.2013 р.

Під час нового розгляду справи, суд, виконуючи вищенаведені вказівки касаційної інстанції, встановив таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендодавцеві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03 червня 2008 року за № 309-VI внесено зміни, зокрема, до ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку з введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність (ч. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За змістом пункту 289.1 статті 289 ПК України та частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 ПК України.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.08.2013 р. у справі за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" про стягнення заборгованості та постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 р. у справі за позовом Харківської міської ради до ПП "Терем" про внесення змін до договору оренди землі.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України - органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Як вказано вище, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" змінено нормативно грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати. Дане рішення позивача не оспорено відповідачем і не скасовано у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки: на період будівництва згідно з довідкою № 100/05 від 20.01.2005 р. становить 420402,0 грн.; на період експлуатації згідно з довідкою № 101/05 від 20.01.2005 р. становить 2102010 грн.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

- на період будівництва: 2005 рік - 895,46 грн., 2006 рік - 1318,31 грн.;

- на період експлуатації: 2006 рік - 5197,22 грн., з 2007 року - 7532,20 грн.

За умовами п. 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів;

в) внаслідок інфляції - щорічно;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

д) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати (п. п. 5 та 9 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 ст. 651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Як зазначено у п. п. 2.18, 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у правовідносинах, що розглядаються судом.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що умови договору оренди землі та чинне законодавство, на яке посилається позивач у позовній заяві, не містять викладеної позивачем у позові підстави для внесення змін до договору без відповідного волевиявлення відповідача.

Водночас суд погоджується з доводами відповідача про те, що витяг № 371 від 30.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Даний висновок суду ґрунтується на такому.

Під час нового розгляду справи, відповідач подав до суду заперечення щодо вартості одного квадратного метра спірної земельної ділянки та просив суд призначити у справі судову експертизу з питань землеустрою для отримання експертного висновку з наступних питань:

1) Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка зазначена у Витягу з технічної документації № 371 від 30.10.2013 р., вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. за № 388/12262 та іншим нормативно-правовим актам ?

2) Чи відповідає здійснений розрахунок вартості одного квадратного метра земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка зазначена у Витягу з технічної документації № 371 від 30.10.2013 р., вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. за № 388/12262 та іншим нормативно-правовим актам ?

Представники позивача та 3-ї особи заперечували проти клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи з питань землеустрою для отримання експертного висновку з вище зазначених питань. Стверджували, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 371 від 30.10.2013 р. відповідає вимогам чинного законодавства. На підтвердження даного факту посилалися на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. по справі №820/10191/15 (т. 4 а.с. 32-35).

Проаналізувавши вищевикладені доводи позивача та 3-ї особи та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. по справі № 820/10191/15, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Зі змісту постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. по справі № 820/10191/15 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління державного земельного агенства у м. Харкові Харківської області, 3-я особа - Харківська міська рада Харківської області про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №371 від 30.10.2013 р., яка набрала законної сили, вбачається, що адміністративним судом перевірено правильність та правомірність застосування Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 371 від 30.10.2013 р. коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки КФ - 2,5. Судом встановлено, що застосований Управлінням Держгеокадастру у м.Харкові коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки КФ - 2,5 повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, висновки Харківського апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 08.12.2015 р. по справі № 820/10191/15, стосуються лише правомірності встановлення Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 371 від 30.10.2013 р. однієї з його складових - коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки КФ - 2,5. Правильність застосування решти складових витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 371 від 30.10.2013 р. адміністративним судом не перевірялася.

Під час нового розгляду справи, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, судом було задоволено клопотання відповідача та призначено судову експертизи з питань землеустрою, проведення якої було доручено ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

1) Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка зазначена у Витягу з технічної документації № 371 від 30.10.2013 р., вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. за № 388/12262 та іншим нормативно-правовим актам? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

2) Чи відповідає нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка зазначена у Витягу з технічної документації № 371 від 30.10.2013 р., вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. за № 388/12262 та іншим нормативно-правовим актам? Якщо ні, то який саме розрахунок вартості одного квадратного метра земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка зазначена у Витягу з технічної документації № 371 від 30.10.2013 р., є правильним?

04.04.2016 року до суду надійшли матеріали справи разом з повідомленням судового експерта ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28.03.2016 р. №3090 про неможливість надання висновку у зв'язку з відсутністю в повному обсязі технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок в м. Харкові, а також розробленого та затвердженого органами місцевої влади та місцевого самоврядування програмного комплексу з нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова та відповідного договору з розробником на інформаційне обслуговування. Крім того, у даному повідомленні судовий експерт повідомив суду про те, що в ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса відсутня ліцензія на проведення робіт із землеустрою відповідно до п. 1.7. спільного наказу Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Мінбуду України та Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006 р.

У подальшому, ухвалою суду від 19.04.2016 р. було задоволено клопотання ФОП ОСОБА_1 про надіслання матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи з питань землеустрою, призначеної ухвалою суду від 03.03.2016 р. у даній справі.

Ухвалою суду від 30.06.2016 р. суд зобов'язав позивача надати до суду витребувані у клопотанні судового експерта документи, необхідні для проведення судової експертизи у даній справі, а саме: прошиту, пронумеровану та завірену печаткою розробника або державного органу земельних ресурсів копію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова (з читабельним текстом та кольоровими графічними матеріалами), яка затверджена рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13.

Однак, позивач вищезазначені документи до суду не надав.

29.08.2016 року до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 922/117/15 разом з повідомленням від 19.08.2016 №7959/16-41 про неможливість надання висновку судової експертизи у зв'язку з ненаданням витребуваних експертом додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

За таких обставин, суд, враховуючи вищезазначені вказівки Вищого господарського суду України, перевіривши правильність та правомірність дотримання позивачем визначеної Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. №18/15/21/11 формули, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів, встановив наступне.

Порядком затверджена форма Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток до Порядку), яка передбачає наявність показника "Середня вартість земельної ділянки, грн./м.кв."

Згідно з п. 3.7 Порядку середня вартість одного квадратного метра земель населеного пункту в залежності від регіональних факторів місця розташування визначається за формулою, яка передбачає значення коефіцієнта Км1.

Однак, у витязі № 371 від 30.10.2013 р. відсутня визначена середня вартість земельної ділянки одного квадратного метра та визначено значення коефіцієнта Км1, що не відповідає вимогам п. 3.7 Порядку.

Пунктом 15 договору оренди землі передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва відкритого складу металоконструкцій та його подальшої експлуатації.

Містобудівне обґрунтування розміщення відкритого складу металоконструкцій по АДРЕСА_1, яке стало підставою для укладення вказаного договору оренди землі, передбачає, що проектований об'єкт являє собою заасфальтовану відкриту площадку з установкою козлового крану для проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Розміщення виробничих та допоміжних приміщень проектом не передбачено.

Відсутність на земельній ділянці виробничих та допоміжних приміщень підтверджується договором оренди землі, в пункті 2 якого визначено, що об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,4000 га, у тому числі: ріллі ___ га, багаторічних насаджень ___ га, сіножатей _ га, пасовищ ___га, лісів ___ га, під забудовою___ га, інших угідь 0,4000 га.

В пункті 3 договору оренди землі встановлено, що на земельній ділянці не має об'єктів нерухомого майна.

Однак, у витязі № 371 від 30.10.2013 р. зазначено, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки та всієї земельної ділянки визначена під забудовою, що не відповідає умовам договору оренди землі, до якого сторонами будь-яких змін не вносилося.

Відповідно до Таблиці коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, для інших земель категорії відкритих (незабудованих) в межах населеного пункту також застосовується коефіцієнт - 0,1, а тому враховуючи, що предметом договору оренди землі є відкрита (незабудована) земельна ділянка, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1, що перебуває в оренди ФОП ОСОБА_1, в розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки не застосований коефіцієнт 0,1 (відкритих земель), середня вартість одного квадратного метра земельної ділянки з урахуванням цього коефіцієнту не визначена, що є порушенням вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджено спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262.

Згідно з п. 3.3 вказаного Порядку нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою: Цн = (В х Нп) / Нк х Кф х Км,

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6 %);

Нк - норма капіталізації (3 %);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Однак, у витягу № 371 від 30.10.2013 р. та розрахунку орендної плати відсутні вказані вище дані, на підставі яких було здійснено розрахунок.

Згідно з п. 3.6 Порядку коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км) обумовлюється трьома групами рентоутвоювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою:

Км= Км1хКм2хКм3, де:

Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальні зони),

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій.

Однак, у витязі № 371 від 30.10.2013 р. не обчислений коефіцієнт Км за формулою, зазначеною в п. 3.6 Порядку, а є лише посилання на коефіцієнт Км2 - 2,05 та сукупний коефіцієнт Км3.

Регіональний коефіцієнт (Км1), який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення, відсутній та не визначений, що є обов'язковим для обчислення коефіцієнту Км згідно формули, наведеній в п. 3.6. Порядку.

У витязі № 371 від 30.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вказуються локальні коефіцієнти місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, які не відповідають коефіцієнтам, встановленим Порядком.

Так, в Таблиці 1.7 до Порядку вказані локальні коефіцієнти в залежності від ренто-утворювальних факторів, а саме, функціонально-планувальні фактори (місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів) - 1.04 -1.2.

Однак, у витязі № 371 від 30.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вказується значення коефіцієнту - 1,14, підстави зазначення якого не визначені, розрахунок цього коефіцієнту відсутній.

При розрахунку вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки не застосовані коефіцієнти, які характеризують інженерно-інфраструктурні фактори (розділ 2 таблиці 1.7 - не забезпечення централізованим опаленням, каналізацією тощо).

Згідно з п. 3.10 Порядку для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 1, при цьому добуток по факторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

При обчисленні сукупного коефіцієнту Км3 не враховані Локальні коефіцієнти, вказані як в Додатку до Порядку (Таблиця 1.7), так і в Додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13, а саме, інженерно-інфраструктурні фактори - ділянка без централізованого водопостачання (0.95), ділянка без каналізації (0.95), ділянка без централізованого теплопостачання (0,95), ділянка без централізованого газопостачання (0,95), застосування яких є обов'язковим згідно п. 3.10 Порядку, оскільки сукупний коефіцієнт Км3 впливає на визначення вартість одного квадратного метру земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що визначена вартість одного квадратного метру земельної ділянки по АДРЕСА_1, вказана у витязі № 371 від 30.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не відповідає вимогам зазначеного Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 та формулі, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладені обставини, приписи закону і те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог щодо відповідності нормативної грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1 та вартості квадратного метру вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 144 Конституції України, ст. 15 Закону України "Про оцінку земель", ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 32-35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 20.09.2016 р.

Суддя О.В. Макаренко