Рішення № 61459318, 15.09.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016р. Справа № 914/994/16

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів Сухович Ю.О. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі судових засідань ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівської митниці Державної фіскальної служби, м.Львів

до відповідача ОСОБА_4 підприємства Гамелія, м.Львів

про стягнення 71 180,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_5- представник (довіреність вих. №845/13-70-10/18 від 22.01.2016р.);

від відповідача ОСОБА_6 представник (довіреність б/н від 10.05.2016р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області Львівською митницею Державної фіскальної служби подано позов до ПП "Гамелія" про стягнення про 93 870,59 грн. вартості втраченого майна, переданого по укладеним між сторонами договорам про розукомплектування транспортних засобів №137 від 04.04.2013р. та №141 від 14.02.2014р. Згідно заяви про зменшення суми позовних вимог до стягнення заявлено 71 180,60 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 29.06.2016р. за ініціативою суду призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Згідно вимог ст.2-1 ГПК України внаслідок проведеного автоматизованого розподілу членами колегії було визначено суддів Кітаєву С.Б. та Петрашка М.М. У звязку із перебуванням станом на 15.08.2016р. у відпустці, у зв"язку із закінчення процесуальних строків, шляхом проведення автоматизованого розподілу, суддів Петрашка М.М. та Кітаєву С.Б. замінено на суддів Мороз Н.В. та Щигельську О.І.

В судовому засіданні 17.08.2016р. оголошено перерву до 15.09.2016р.

У звязку із перебуванням станом на 17.08.2016р. у відпустці суддів Мороз Н.В. та Щигельської О.І., у зв"язку із закінченням процесуальних строків на час виходу вказаних суддів з відпустки, шляхом проведення 12.09.2016р. автоматичної заміни складу колегії до складу колегії включено суддів Петрашка М.М. та Мазовіту А.Б.

Відтак, розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі ОСОБА_7 (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2

14.09.2016р. позивачем через канцелярію суду було подано клопотання (вх.№36743/16 від 14.09.2016р.) яким долучено додаткові докази які, як вказано представником позивача, засвідчують, що державний виконавець не зміг в повній мірі провести виконавчі дії (вилучити конфісковане майно) у зв"язку із його відсутністю на складах ПП "Гамелія".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, просив їх задоволити з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Позовні вимоги мотивовані виявленням комісією позивача під час проведення інвентаризації, нестачі майна, яке було передане відповідачу на підставі договорів про розукомплектування транспортних засобів від 04.04.2013р. №137, від 14.02.2014р. №141. У зв"язку з проведення індексації майна, щодо якого виявили нестачу, позивач просить стягнути з відповідача 71 180,60 грн.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні повністю, викладене у відзиві та додатковому відзиві на заяву про зменшення позовних вимог підтримав. Зокрема зазначив, що починаючи з 2012 року до червня 2015 року між Львівської митницею ДФС та ПП "Гамелія" проводилась інвентаризація майна, в тому числі по майну, перелік якого зазначено у позовній заяві, нестачі по ньому не виявлено. Це також підтверджується проведеною інвентаризацією за 2015 рік та в подальшому у першому кварталі 2016р. Договори, на які посилається позивач є недійсними, а нестача майна виникла не під час їх дії, а під час проведення інвентаризації в листопаді 2015року, хоча майно є у наявності та знаходиться ПП"Гамелія". Комісія, що проводила інвентаризацію на складах ПП "Гамелія" порушила вимоги пунктів 4, 5,6,7,12,13,16,18 розділу ІІ, вимоги п.1 розділу ІУ наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. №879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов"язань". Представник відповідача зазначив, що комісія, яка проводила ревізію, надаючи керівнику ПП "Гамелія" на підпис, як відповідальній особі інвентаризаційні описи за 2015р., з якими він не погодився та відмовився від підпису, склала акт відмови від підпису, в якому не зазначила в чому полягала відмова. Безвідповідальне ставлення комісії позивача до проведення річної інвентаризації за 2015рік підтверджується інвентаризаційними описами ПП "Гамелія" починаючи з 2012р. до середини 2015р., де зазначено, що усе майно є в наявності.

Представник відповідача зазначив, що під сумнів можна поставити рецензію на акт оцінки збитків, які завдані позивачу від 25.12.2015р., яку проводило ПП "Левковичі", оскільки вона складена за один день. Ціни, що зазначені в акті оцінки не відповідають інвентаризаційним описам минулих років та в інвентаризаційних описах за 2015рік.

Позивач у своїх заявах та рецензент у своїй рецензії на акт оцінки збитків від 29.12.2015р. посилається на п.110 ОСОБА_1 оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891. Відповідач звернув увагу суду на те, що з 23.12.2015р. вступила у дію постанова Кабінету Міністрів України №1033 від 25.11.2015р. "Про внесення змін до ОСОБА_1 оцінки майна". В основу оцінки за новою методикою покладено ринкову вартість, а не балансову звітність, як раніше, за якою проводилась стандартизована оцінка без аналізу ринку, врахуванням ліквідності і перспектив підприємства та інше. Тому акт оцінки збитків від 25.12.2015р. та рецензія на акт є недійсними.

Також представник відповідача звернув увагу суду на те, що з 01.01.2015р. втратило свою чинність Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013р. №611 на підставі п.2 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку" від 25.11.2014р. №1163. Починаючи з 01.01.2015р. з Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ зникла норма, яка надавала платникам податку право щорічно проводити індексацію вартості основних засобів, а отже позивач безпідставно провів індексацію вартості майна в акті оцінки збитків.

Враховуючи відсутність будь-яких законних підстав для задоволення позовних вимог представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників сторін суд,-

встановив:

04.04.2013р. між Львівською митницею (замовник) та ПП "Гамелія" (виконавець) було укладено договір про розукомплектування транспортних засобів №137 (далі по тексту договір №137 від 04.04.2013р.).

Згідно п.1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором виконавець виконує роботи: розукомплектування транспортних засобів, а також запасних частин до них, вузлів, агрегатів, які підлягають розпорядженню згідно законодавства, надалі майно, та здачі непридатних для експлуатації приладів, вузлів агрегатів та інших комплектуючих виробів (деталей) на утилізацію, металобрухт, на підставі відповідного рішення комісії по розпорядженню майном Львівської митниці, а замовник приймає виконані роботи.

Відповідно до п.1.2. договору розмір оплати за розукомплектацію становить 1 (одну) гривню на рік.

Згідно п.2.1. виконавець зобов"язаний виконати роботи, вказані у п.1.1., після отримання майна від замовника згідно актів описів, оцінки та передачі майна на розукомплектування та надати звіт про розукомплектування транспортного засобу (з описом придатних та непридатних для експлуатації приладів, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих виробів (деталей)), згідно якого замовник приймає виконані роботи та підтверджуючі документи про здачу непридатних для експлуатації приладів, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих виробів (деталей) на утилізацію, металобрухт.

Відповідно до п.п.3.1. договору виконавець зобов"язаний: належним чином здійснювати розукомплектування транспортних засобів; повідомляти письмово з підтверджуючими документами замовника про здачу непридатних для експлуатації приладів, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих виробів (деталей) на утилізацію, металобрухт; припинити здійснення будь-яких дій на вимогу замовника.

14.02.2014р. між Львівською митницею (замовник) та ПП "Гамелія" (виконавець) було укладено договір про розукомплектування транспортних засобів №141 (далі по тексту договір №141 від 14.02.2014р.).

Умови п.1.1. договору аналогічні умовам п.1.1. договору №137 від 04.04.2013р.

Зміст п.2.1. договору дещо відрізняється від п.2.1. договору №137 від 04.04.2013р.

Так, згідно п.2.1. договору виконавець зобов"язаний виконати роботи, вказані у п.1.1., після отримання майна від замовника згідно актів описів, оцінки та передачі майна на розукомплектування та надати звіт про розукомплектування транспортного засобу (з описом придатних та непридатних для експлуатації приладів, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих виробів (деталей)), для нарахування усіх необхідних податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначеного майна через митний кордон України. Замовник надає виконавцю відповідну довідку, після чого виконавець забезпечує отримання необхідних експертних висновків щодо оцінки придатних деталей та металобрухту.

Зміст п.3.1. договору також дещо відрізняється від п.3.1. договору №137 від 04.04.2013р.

Так, згідно п.3.1. договору виконавець зобов"язаний: належним чином здійснювати розукомплектування транспортних засобів; надавати звіти про розукомплектування та експертні висновки щодо оцінки придатних деталей та металобрухту; повідомляти письмово з підтверджуючими документами замовника про здачу непридатних для експлуатації приладів, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих виробів (деталей) на утилізацію, металобрухт; припинити здійснення будь-яких дій на вимогу замовника.

На підставі договорів №137 від 04.04.2013р. та № 141 від 14.02.2014р. позивач передав відповідачу майно (транспортні засоби) перелічене в актах опису, оцінки та передачі майна на розукомплектування №14 від 24.04.2013р., №16 від 15.05.2013р., №57 від 09.07.2014р., №58 від 11.07.2014р.

На підставі наказу Львівської митниці ДФС від 23.10.2015р. №620 "Про проведення річної інвентаризації" (із змінами), проведено річну інвентаризацію, під час якої комісією виявлено нестачу наступного майна:

Моторолер Verucci VC150 FS, 2008 р.в., кузов №LTETСК 76967000691, сума 2 391,33 грн., №ПМП/МД-1 1224, дата 21.07.2011р., акт про розукомплектування №14 від 24.04.2013р.;

Мотоцикл Honda, кузов №1НFSС2240RА600302, 1994 р.в., сума 21 639,35 грн., №ПМП/МД-1 КА 936818, дата 12.04.2012р., акт про розукомплектування №16 від 15.05.2013р.;

Мотоцикл ВМW К 1300 S, кузов № WВ105090ХАZV93946, 2010 р.в.; сума 35 613,10 грн., №ПМП/МД-1 КА 936818, дата 12.04.2012р., акт про розукомплектування №16 від 15.05.2013р.;

Скутер, б/в, марки "Пежо", 2002 р.в., чер. кольору, № двигуна та рами не визначені, об"єм двигуна 49 см3, частково в розібраному стані (знято колеса, зняті пластм. обшивка, знищ. сид.), VGAS1ВВАА00105945 2002 р.в.; сума 578,09 грн., №ПМП/МД-1 КА 915950, дата 21.04.2011р., акт про розукомплектування №57 від 09.07.2014р.;

Мопед червоного кольору (Atala); сума 1000,00 грн., №ПМП/МД-1 КА 895444, дата 24.05.2011р., акт про розукомплектування №57 від 09.07.2014р.;

Моторолер Ямаха VG55ВR00000301564 1997р.в., сума 504,29 грн., №ПМП/МД-1 КА 925025, дата 20.06.2012р., акт про розукомплектування №58 від 11.07.2014р.

За результатами проведеної річної інвентаризації комісією позивача 02.11.2015р. складено та підписано інвентаризаційні описи. Керівник ПП "Гамелія" від підпису інвентаризаційних описів матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, реалізацію, розукомплектування, відмовився, про що комісією позивача складено акт відмови від підпису.

Вартість нестачі за розрахунками позивача складає 61 726,16 грн. Ця сума була проіндексована позивачем відповідно до п.110 ОСОБА_1 оцінки майна затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1891, за результатом чого складено акт оцінки збитків, відповідно до якого проіндексовані збитки становлять 71 180,60 грн.

29.12.2015р. ПП "Левковичі" скеровано на адресу позивача рецензію на акт оцінки збитків, в якій встановлено, що проведена позивачем оцінка збитків та акт в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Зважаючи на вищевикладене, посилаючись на положення ст.ст.397, 837, 841, 400, 939, 949, 951, 953 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача проіндексовану вартість втраченого майна, переданого Львівською митницею ПП "Гамелія" по укладеним договорам про розукомплектування транспортних засобів №137 від 04.04.2013р. та №141 від 14.02.2014р. на загальну суму 71 180,60 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Укладені між сторонами договора про розукомплектування транспортних засобів №137 від 04.04.2013р. та №141 від 14.02.2014р. є за своєю правовою природою є договорами підряду.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договорів №137 від 04.04.2013р. та № 141 від 14.02.2014р. комісія у складі працівників позивача, начальника відділу доходів фінансового управління Жовківської РДА, в присутності представника відповідача передала ПП "Гамелія" майно перелічене в актах опису, оцінки та передачі майна на розукомплектування №14 від 24.04.2013р., №16 від 15.05.2013р., №57 від 09.07.2014р., №58 від 11.07.2014р.

Відповідач не заперечує, що перераховані позивачем у позовній заяві транспортні засоби, були передані йому на підставі укладених між сторонами договорів про розукомплектування транспортних засобів №137 від 04.04.2013р. та №141 від 14.02.2014р. та відповідно до вищеперерахованих актів опису, оцінки та передачі майна на розукомплектування.

Згідно п.5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов"язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. № 879, із змінами та доповненнями, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:

виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

Згідно п.1-п.3 розділу ІУ наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобовязань висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Згідно п.5, п.6. п.1-п.3 розділу ІУ наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. № 879 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобовязань розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.

Бюджетними установами у разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів після встановлення нестач і втрат передаються правоохоронним органам, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

На підставі наказу Львівської митниці ДФС від 23.10.2015р. №620 "Про проведення річної інвентаризації" (із змінами), утворена центральна інвентаризаційна комісія для проведення річної інвентаризації, якою проведено річну інвентаризацію прийнятих на зберігання, конфіскованих та інших товарів і транспортних засобів, що перейшли у власність держави на складах Львівської митниця ДФС та складах відповідального зберігання станом на 01.11.2015р., на підставі якої комісією позивача складено та підписано інвентаризаційні описи матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, реалізацію, розукомплектування від 02.11.2015р. та протокол інвентаризаційної комісії від 15.12.2015р.

Керівник ПП "Гамелія" від підпису інвентаризаційних описів відмовився, про що комісією позивача складено акт відмови від підпису.

Комісією було виявлено розбіжності між фактичною наявністю вилучених, прийнятих на зберігання, конфіскованих та інших товарів і транспортних засобів, що перейшли у власність держави на складах ПП "Гамелія" та даними бухгалтерського обліку. Розбіжності наведені у звіряльній відомості по даних на складах зберігання майна і відображені в інвентаризаційних описах від 02.11.2015р.

Комісією виявлено нестачу майна, яке передано ПП "Гамелія" згідно договорів про розукомплектування транспортних засобів №137 від 04.04.2013р. та №141 від 14.02.2014р., а саме:

Моторолер Verucci VC150 FS, 2008 р.в., кузов №LTETСК 76967000691, сума 2 391,33 грн., №ПМП/МД-1 1224, дата 21.07.2011р., акт про розукомплектування №14 від 24.04.2013р.;

Мотоцикл Honda, кузов №1НFSС2240RА600302, 1994 р.в., сума 21 639,35 грн., №ПМП/МД-1 КА 936818, дата 12.04.2012р., акт про розукомплектування №16 від 15.05.2013р.;

Мотоцикл ВМW К 1300 S, кузов № WВ105090ХАZV93946, 2010 р.в.; сума 35 613,10 грн., №ПМП/МД-1 КА 936818, дата 12.04.2012р., акт про розукомплектування №16 від 15.05.2013р.;

Скутер, б/в, марки "Пежо", 2002 р.в., чер. кольору, № двигуна та рами не визначені, об"єм двигуна 49 см3, частково в розібраному стані (знято колеса, зняті пластм. обшивка, знищ. сид.), VGAS1ВВАА00105945 2002 р.в.; сума 578,09 грн., №ПМП/МД-1 КА 915950, дата 21.04.2011р., акт про розукомплектування №57 від 09.07.2014р.;

Мопед червоного кольору (Atala); сума 1000,00 грн., №ПМП/МД-1 КА 895444, дата 24.05.2011р., акт про розукомплектування №57 від 09.07.2014р.;

Моторолер Ямаха VG55ВR00000301564 1997р.в., сума 504,29 грн., №ПМП/МД-1 КА 925025, дата 20.06.2012р., акт про розукомплектування №58 від 11.07.2014р.

Згідно ч.1, ч.2 ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

25.12.2015р. позивачем складено акт оцінки збитків, які завдані суб"єкту господарювання Львівській митниці ДФС, який рецензований ПП "Левковичі" (сертифікат суб"єкта оціночної діяльності №871/15 від 10.11.2015р. виданий Фондом державного майна України).

29.12.2015 року ПП Левковичі скерував на адресу Львівської митниці ДФС України рецензію на акт оцінки збитків, які завдані Львівській митниці ДФС України.

Вказаною рецензією зроблено висновок, що проведена оцінка збитків, котрі завдано субєкту господарювання Львівській митниці ДФС України відповідно постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження ОСОБА_1 оцінки майна від 10.12.2003р. № 1891 та п. 110 методики постанови №1891 та в цілому акт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

З матеріалів справи вбачається, що сума завданих збитків у звязку з нестачею майна позивачем була проведена відповідно до п. п.110 ОСОБА_1 оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891, стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках: відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку; неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання, нестачі, знищення, псування; завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.

У разі неможливості проведення незалежної оцінки збитків у випадках, зазначених в абзаці другому і третьому цього пункту, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом. У разі коли відсутні інформація про залишкову балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства-балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 50 відсотків.

У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств; територіальній громаді в особі комунальних підприємств; субєктам господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається комісією, утвореною на підприємстві (у субєктів господарювання), який за дорученням субєкта управління майном такого підприємства (субєкта) за наявності позитивного висновку рецензента акта оцінки затверджується керівником підприємства (субєкта) або уповноваженою ним особою.

Чинність акта оцінки збитків установлюється субєктом управління майном, що затверджує або за дорученням якого затверджується такий акт оцінки.

Відтак, позивачем з посиланням на зазначену ОСОБА_1, було проіндексовано вартість майна та 15.12.2015 р. складено протокол інвентаризаційної комісії, а 25.12.2015р. комісією в складі трьох членів та головою комісії складено акт оцінки збитків, які завдано субєкту господарювання Львівській митниці ДФС, який підписано всім складом комісії та затверджено начальником Львівської митниці ДФС, його підпис посвідчено печаткою митниці, згідно акту оцінки збитків, які завдано Львівській митниці ДФС України, становить на суму 61 726,16 грн., який був переданий ПП Гамелія супровідним листом № 1426/10/13-70-05/29 від 05.02.16р.

Слід зазначити, що ПП Гамелія не оскаржено у встановленому законом порядку результатів проведеної інвентаризації, в тому числі не оскаржено дій або бездіяльності Львівської митниці ДФС у звязку із проведеною інвентаризацією майна на складах ПП Гамелія у встановленому законом порядку, такі докази в матеріалах справи відсутні, сторонами, зокрема відповідачем не подано.

У судових засідання представники відповідача стверджували, що результати проведеної інвентаризації, в тому числі дії або бездіяльність Львівської митниці ДФС у звязку із проведеною інвентаризацією майна на складах ПП Гамелія, останнім не оскаржувались.

Представник відповідача звертав увагу на те, що при складанні акту про відмову керівника ПП "Гамелія" від підпису, позивач не зазначив причини непідписання інвентаризаційних описів, що є на його думку, порушенням.

З цього приводу слід зазначити, що причину відмови від підпису інвентаризаційного опису має надати особа, яка відмовляється підписувати, в даному випадку - керівник відповідача. Так як останній не зазначив причин відмови від підпису, відтак вони не наведені в акті відмови від підпису.

Слід зазначити, що відмова керівника відповідача від підписання інвентаризаційного опису не може свідчити про його невідповідність чи помилковість.

Відповідач, посилаючись у відзиві та доповненні до нього на пункти 4, 5, 6, 7, 12, 13, 16, 18 розділу 2, п. 1 розділу 4 наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобовязань посилається на недотримання інвентаризаційною комісією позивача вищеперелічених вимог при проведенні інвентаризації у ПП Гамелія, однак не зазначає, в чому конкретно полягало недотримання Львівською митницею ДФС вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобовязань, та якими доказами зазначені обставини підтверджуються.

Відповідно до ст.841 ЦК України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Відповідач в порушення положень ст.841 ЦК України не вжив усіх заходів для збереження переданого йому позивачем майна (транспортних засобів, які були йому передані для розукомплектування).

Слід зазначити, що факт передачі товару на склад відповідача не засвідчує його наявність під час інвентаризації. Подані відповідачем листи від 30.07.2014р. вих.№78; від 07.04.2015р. вих.№24 адресовані позивачу, інвентаризаційні описи складені в односторонньому порядку відповідачем у 2012-2013р.р. (задовго до проведення інвентаризації 2015 року) не спростовують позовних вимог та не підтверджують виконання останнім умов укладених з позивачем договорів та зберігання майна на складі.

Надані відповідачем із клопотанням вх.№33466/16 від 15.08.2016р., на підтвердження факту виконання ним договорів, акти розукомплектування транспортних засобів, не можуть бути належними доказами, оскільки відповідачем не надано належних доказів направлення позивачу цих актів. Вказані акти не мають дати їх складання, відтак неможливо встановити, коли і на виконання якого саме договору вони складались.

Посилання відповідача на лист від 07.04.2015р. вих.№24, як на докази виконання ним умов договорів про розукомплектування транспортних засобів №137 від 04.04.2013р. та №141 від 14.02.2014р., з яким позивачу надсилались акти про розукомплектування, не приймається судом до уваги, оскільки в додатку до вказаного листа зазначено про долучення до нього переліку розукомплектованих транспортних засобів в кількості 64 шт. на 4 аркушах та 80 шт. на 4 аркушах. Водночас, відповідачем із клопотанням вх.№33466/16 від 15.08.2016р. до матеріалів справи долучено значно більшу кількість актів. Твердження, представника відповідача про допущену помилку зазначеного в додатку до листа від 07.04.2015р. вих.№24, судом до уваги не приймається.

Твердження відповідача про те, що відсутність нестачі підтверджується інвентаризаціями проведеними позивачем протягом 2012-2015р.р. та у першому кварталі 2016р. є безпідставними та необгрунтованими, оскільки під час проведення позивачем інвентаризації у червні 2016р., майна, яке перераховано у позовній заяві, позивачем також не виявлено.

Щодо наведених у відзиві та доповненні до нього, зауважень відповідача про те, якими нормативно-правовими актами керувався позивач при проведенні інвентаризації, неврахування останнім внесених змін, слід зазначити наступне.

Акт оцінки збитків, які завдані суб"єкту господарювання Львівській митниці ДФС від 25.12.2015р. складений у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 10.12.2003р. №1891 "Про затвердження ОСОБА_1 оцінки майна" з врахуваннямзмін, які були внесені постановою Кабінету міністрів України від 25.11.2015р. №1033 "Про внесення змін до методики оцінки майна". Слід зазначити, що вказані зміни стосуються майна, що обліковується на балансі підприємства, а майно яке є в нестачі обліковується на позабалансовому обліку митниці.

Посилання відповідача на Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013р. №611 є безпідставним, оскільки вказане положення стосується необоротних активів і не має жодного відношення до майна, що обліковується в нестачі.

Слід зазначити, що облік майна, що знаходиться в нестачі, проводиться у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №627 "Про затвердження Порядку роботи складу митниці ДФС" із змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015р. №555.

У звязку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено жодного доказу, що спростовує результати інвентаризації, проведеної позивачем на підставі наказу Львівської митниці ДФС № 620 від 23.10.2015 року.

Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідач всупереч положень ст.33 ГПК України не простував належними та допустимими доказами підставності позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення представників сторін у даній справі, дослідивши подані докази, встановиши фактичні обставини, що мають значення для вирішення даного спору, дійшов висновку про підставність позову до задоволення з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог. До стягнення з відповідача підлягає 71 180,60 грн. вартості втраченого майна.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №1497 від 17.03.2016р. на суму 1 408,06 грн.

02.06.2016р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог вх.№2963/16 від 02.06.2016р.

Згідно п.1.ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, за умови подання позивачем клопотання, на підставі п.1.ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», йому слід повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 30,06 грн.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 627-629, 837, 841 ЦК України, ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_4 підприємства Гамелія (79068, м.Львів, вул.П.Тичини, 11/112, код ЄДРПОУ 30919389) на користь Львівської митниці ДФС (79000, м.Львів, вул.Костюшка,1, код ЄДРПОУ 39420875; р/р 37348120920026, банк одержувача в ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019) 71 180,60 грн. вартості втраченого майна з індексацією та 1 378,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 20.09.2016р.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Мазовіта А.Б.