Постанова № 61457686, 18.08.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року справа № П/811/794/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомНовоукраїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській областідоФізичної особи підприємця ОСОБА_1простягнення податкової заборгованості в сумі 15040,35 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Новоукраїнська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з єдиного внеску в сумі 15040,35 грн.

Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого ч.3 цієї статі, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається за місцезнаходженням відповідача.

Поштова кореспонденція, яка була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.114).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі відсутності юридичної особи або фізичної особи підприємця за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважається, що судова повістка вручена їй належним чином.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VІ, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

На підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 9 Закону України Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи підприємця Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 03.10.2011 року (а.с.9-11).

ОСОБА_1 є платником єдиного внеску як фізична особа підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування по коду платежу 71040000 та як роботодавець фізична особа підприємець, яка використовує працю інших осіб по коду платежу 71010000.

По коду платежу №71040000 з 22.04.2014 року по 19.04.2016 року відповідачу нараховано 11275,16 грн.

За рахунок часткової сплати за відповідачем по коду №71040000 рахується заборгованість у розмірі 10987,16 грн.

Також, по коду платежу 71010000 згідно самостійно поданих відповідачем звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску з 20.05.2014 року по 22.06.2015 року відповідачу нараховано 15160,79 грн. (а.с.23-105).

За рахунок часткової сплати за відповідачем по коду 71010000 рахується заборгованість у розмірі 4053,19 грн.

Вищевказана заборгованість підтверджується розрахунком та обліковою карткою платника (а.с.12, 15-22).

Згідно з пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивачем сформовано податкову вимогу від 10.03.2016 року за №Ф-1715-11 на суму боргу по єдиному внеску у розмірі 14130,87 грн., яку відповідач отримав 16.03.2016 року (а.с.13-14).

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження винесених податковим органом рішень чи добровільної сплати відповідачем заборгованості, а тому вона підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) суму недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 15040,35 грн. (пятнадцять тисяч сорок гривень 35 копійок) на користь держави в особі Новоукраїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код - 39483008).

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження виконується негайно.

Суддя Р.В. Жук