Ухвала суду № 61457468, 07.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2016 р. м. Київ К/800/25120/15

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Малиніна В.В., Швеця В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крапивки Л.А., представника відповідача Патлачука Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова (далі - УПФ) до публічного акціонерного товариства «Центр енергетичних інновацій» (далі - ПАТ «Центр енергетичних інновацій») про відшкодування витрат на фінансування пільгових пенсій за касаційною скаргою представника позивача на судові рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року УПФ звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ПАТ «Центр енергетичних інновацій» 135 509,04 грн. заборгованості по витратах на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій обчислених за іншими законодавчими актами за 2013 рік.

Посилалося на те, що товариство добровільно не бажає відшкодовувати зазначені витрати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року, залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом від 30 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ПАТ «Центр енергетичних інновацій» не відноситься до наукових установ в розумінні Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким може надаватися підтримка держави та податкові пільги, за рахунок яких атестовані наукові установи мають можливість виплачувати додаткові суми наукових пенсій.

У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що різниця у розмірі пенсій фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств до моменту ліквідації або зміни власника.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Відповідно до положень, викладених у частині першій статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1977-ХІІ) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. При цьому, як зазначено у частині дев'ятій цієї норми (у редакції Закону України від 08.07.2011 р. N 3668-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. N 5460-VI) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, на момент виникнення спірних правовідносин визначався Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372. (далі - Порядок). Згідно із пунктом 4 цього нормативного акту у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Аналізуючи вище зазначені норми права, Верховний Суд України в постанові від 5 червня 2012 року (справа № 21-78а12) вказав на те, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

При розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій належним чином не врахували згадані норми матеріального права, що призвело до порушення процесуальних норм та не з'ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору.

Зокрема, судом першої інстанції не з'ясовано, чи погоджується відповідач із сумою витрат, понесених УПФ на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій обчислених за іншими законодавчими актами за 2013 рік. Чи всі пенсіонери, яким виплачувалася різниця у пенсія працювали на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ «Центр енергетичних інновацій». За який період здійснено нарахування суми, що підлягає стягненню.

Апеляційний суд порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не виправив, доводи, викладені в апеляційний скарзі, належним чином не перевірив, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи), з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

При новому розгляді врахувати положення вище згаданих норм права та на підставі зібраних і досліджених доказів вирішити спір.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова задовольнити частково.

Судові рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.В. Малинін

В.В. Швець.