Ухвала суду № 61457396, 05.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 вересня 2016 року м. Київ К/800/22374/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року у справі за її позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, публічного акціонерного товариства «Кристал банк» про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та залишено без руху апеляційну скаргу позивача.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано усунути недоліки.

Вказані недоліки позивачем усунуті, проте у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

З матеріалів, доданих до касаційної скарги, убачається, що предметом спору є відносини з приводу укладання позивачем договору банківського вкладу (депозиту).

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», а тому саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

За змістом змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, а тому посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» є помилковим.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена Верховним Судом України в ухвалі від 21 квітня 2016 року (справа № 6-756ц16).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору та залишив апеляційну скаргу без руху.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року у справі за її позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, публічного акціонерного товариства «Кристал банк» про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко