Ухвала суду № 61457186, 20.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 р. Справа № 876/4176/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю представника відповідача: Урядко Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана» товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана» товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу № 120 від 06.10.2015 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем, в порушення вимог податкового законодавства, видано наказ від 06.10.2015 року за №120 щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань подання в установлений законом строк звіту про контрольовані операції за 2014 рік. Оскільки, звіт про контрольовані операції подано позивачем до Державної податкової служби України, то усунення порушення шляхом подання такого звіту, фактично виключає необхідність проведення перевірки контролюючим органом з питань подання такої документації. Просить визнати дії податкового органу щодо проведення перевірки та наказ №120 від 06.10.2015 року протиправними та скасувати його.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 року у задоволені позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Дочірне підприємство «М'ясопереробний комплекс «Росана» товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.10.2015 року начальником Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області видано наказ №120 щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань подання в установлений законом строк звіту про контрольовані операції за 2014 рік.

Так, оскаржуваним наказом, податковим органом з 07.10.2015 року по 08.10.2015 року проведена невиїзна документальна позапланова перевірка позивача, за результатами якої складено акт №272/220/30086815 від 09.10.2015 року.

Таким чином, на підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 09.10.2015 року за №0000542200, яким до відповідача застосовані податкові зобов'язання в сумі 365 400,00 грн.

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктами 78.1.2 та 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Згідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що та видно з розписки №13, що головний бухгалтер Дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана» товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» Лялюк І.В., 06.10.2015 року, одержала повідомлення та наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, тому відповідачем дотримано процедуру призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Як вбачається з позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом ТзОВ "Foods and Goods L.T.D." до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - ДПА в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

У постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі за позовом ТОВ "Будгарантінвест-55" до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій Верховним Судом України зроблено такий висновок.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Кодексу.

Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відтак, судова колегія апеляційного суду вважає, оскільки, оскаржуваний наказ позивачем отримано 06.10.2015 року, а сама перевірка розпочата 07.10.2015 року і тривала до 08.10.2015 року, позивач не був позбавлений права приймати участь у цій перевірці, надавати пояснення та необхідну документацію.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що наказ №120 про проведення перевірки і дії податкового органу з проведення перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача, оскільки після проведення перевірки права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення такої перевірки.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана» товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 року у справі №809/248/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.09.2016 року