Ухвала суду № 61457042, 15.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/4862/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коверзнев В.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Джуриленка Олександра Миколайовича на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Джуриленка Олександра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 658768 від 15 травня 2016 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2016 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується відеозаписом, який не був поданий до суду першої інстанції з технічних причин.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Джуриленка О.М. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2016 року - без змін виходячи з наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що постановою інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Джуриленка О.М. серії ПС2 № 658768 від 15 травня 2016 року до ОСОБА_3 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що згідно показів свідка позивач не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно з постановою серії ПС2 № 658768 від 15 травня 2016 року ОСОБА_3 на перехресті вулиць Інструментальна, 5-а/Громадська перед поворотом праворуч не подав світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху.

Звертаючись до суду з позовом про скасування вказаної постанови відповідача, ОСОБА_3 посилався на те, що не допускав порушення Правил дорожнього руху.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З метою підтвердження обґрунтованості своїх вимог про скасування постанови серії ПС2 № 658768 від 15 травня 2016 року, ОСОБА_3 заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_4

Відповідно до постанови суду від 23 червня 2016 року та журналу судового засідання свідок ОСОБА_4 перебував у автомобілі позивача в момент його зупинення відповідачем. Свідок також повідомив суду, що ОСОБА_3 здійснив маневр повороту праворуч на перехресті вулиць Інструментальна - Громадська у м. Чернігові з увімкненим покажчиком правого повороту.

Свідок ОСОБА_4 перед допитом був приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, що підтверджується відповідними розписками, які приєднані до матеріалів справи.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що покази свідка ОСОБА_4 є належним доказом, який підтверджує, що ОСОБА_3 не вчиняв адміністративного правопорушення, зазначеного у постанові серії ПС2 № 658768 від 15 травня 2016 року.

Натомість інспектор роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Джуриленко О.М. в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України під час розгляду справи в суді першої інстанції не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Разом з тим, до апеляційної скарги відповідач додав диск із відеозаписом з нагрудної відеокамери. За твердженням відповідача вказаний відеозапис підтверджує, що ОСОБА_3 під час складення постанови серії ПС2 № 658768 від 15 травня 2016 року визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України. Також відповідач зазначив, що вказаний запис не був поданий до суду першої інстанції з технічних причин.

Вирішуючи питання про можливість дослідження нових доказів, які були подані разом із апеляційною скаргою, колегія суддів ураховує положення ч. 2 ст. 195 КАС України. Вказана норма права передбачає, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд встановив, що 30 травня 2016 року Деснянський районний суд м. Чернігова направляв до Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції запит про надання матеріалів справи щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На виконання вказаного запиту до суду був направлений виключно оригінал постанови серії ПС2 № 658768 від 15 травня 2016 року. Посилання на наявність перешкод для надання інших доказів по справі про адміністративне правопорушення, у тому числі й диску із відеозаписом з нагрудної відеокамери, у листі, направленому на виконання запиту суду від 30 травня 2016 року, відсутні.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач не зазначив які саме технічні причини стали перешкодою для надання до суду першої інстанції вказаного запису.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що додаткові докази, які були подані відповідачем лише в суді апеляційної інстанції, не були подані до суду першої інстанції без поважних причин, у зв'язку з чим не досліджувала їх.

Дослідивши матеріали справа, суд апеляційної інстанції встановив, що висновки, викладені у постанові від 23 червня 2016 року, відповідають доказам, які були надані сторонами під час розгляду та вирішення справи в суді першої інстанції. Також вказане судове рішення ґрунтується на тих фактичних даних, які були встановлені судом на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Джуриленка О.М. не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 23 червня 2016 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Джуриленка О.М. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Чернігові Департаменту патрульної поліції Джуриленка Олександра Миколайовича - відмовити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена у повному обсязі 20 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С