Постанова № 61457010, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 367/4325/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Пархоменко О.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Чаку Є.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19.07.16р. у справі №367/4325/16-а за позовом ОСОБА_2 до Бучанської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення

у с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 31.03.16р. №283-8-VII про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 19.07.16р. адміністративний позов задоволено: визнано неправомірним та скасовано рішення Бучанської міської ради від 31.03.16р. № 283-8-УІІ «Про розгляд заяви ОСОБА_2.» про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв. м., що розташована по АДРЕСА_1; зобов'язано відповідача на черговій сесії повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до норм статті 118 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подача апеляційну скаргу, у якій просить суд змінити постанову суду в частині «зобов'язання відповідача на черговій сесії повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до норм статті 118 Земельного кодексу України» на «визнати за ОСОБА_2 право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 118 КАС України».

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог; позивач набула право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в силу Закону.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 09.10.15р. позивачем до Бучанської міської ради Київської області було подано клопотання про надання дозволу на розроблення документацій із землеустрою щодо відведення: земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1.

Не дочекавшись відповіді за результатами розгляду клопотання в обумовлений ст. 123 Земельного кодексу України місячний строк, позивач 09.12.15р. замовила розроблення документації, підписавши з ТОВ «Оксоль» (Виконавець) Договір №03/12, за умовами якого Виконавець зобов'язується розробити з дотриманням вимог законодавства комплекс проектно-вишукувальних робіт на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у приватну власність Замовника для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,10 га по АДРЕСА_1, а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

31.03.16р. відповідачем прийнято рішення №283-8-VII про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу з підстав не передбачених законом. Разом з тим, з метою повного захисту порушеного права позивача, суд з власної ініціативи вийшов за межі позовних вимог зобов'язавши відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на черговій сесії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, частиною першою вказаної вище статті визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою ст. 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

В абзаці третьому ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що в разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що у разі не прийняття органом місцевого самоврядування у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідного рішення, зацікавлена особа автоматично набуває права на замовлення документації із землеустрою, без такого дозволу.

Як наслідок, у разі реалізації зацікавленою особою права на замовлення документації із землеустрою, підставою виникнення якого є бездіяльність відповідного органу, ці органи автоматично втрачають повноваження на вирішення клопотання по суті з дати отримання відповідного письмового повідомлення, передбаченого абзацом 3 ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України України.

Така ж правова позиція зі аналогічних спірних правовідносин висловлена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 10.12.13р. у справі № 21-358а13.

Відповідно до абз.2 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З врахуванням того, що відповідачем не було надано відповіді у місячний строк за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документацій із землеустрою та реалізації позивачем права на виготовлення документації з землеустрою, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що позивач автоматично набула права на замовлення документації із землеустрою, без такого дозволу, що дає підстави для висновку про протиправність оспорюваного рішення та його скасування.

Визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, та не потребує додаткового захисту, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно вийшов за межі позовних вимог, не врахувавши набуття позивачем права на замовлення і виготовлення документації, без дозволу відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.09р. «Про судове рішення», суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до норм статті 118 Земельного кодексу України - підлягає скасуванню.

В силу ч. 4 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, а тому вимога апелянта про визнання на нею права на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 118 КАС України - не розглядається апеляційним судом, як позовна. Попри це, відповідний висновок щодо права позивача на розроблення проекту землеустрою викладений апеляційним судом у даній постанові, що є достатнім для захисту прав позивача.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування судового рішення у частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до норм статті 118 Земельного кодексу України. У іншій частині - постанову суду першої інтонації слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19.07.16р. у справі №367/4325/16-а - задовольнити частково.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19.07.16р. у справі №367/4325/16-а в частині задоволених вимог про зобов'язання Бучанської міської ради Київської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до норм статті 118 Земельного кодексу України - скасувати.

У іншій частині постанову Ірпінського міського суду Київської області від 19.07.16р. у справі №367/4325/16-а - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Чаку Є.В.

Глущенко Я.Б.