Рішення № 61456323, 07.09.2016, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

07.09.2016р.Справа №917/341/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ 1,01001

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022

про стягнення 22 599 637,34 грн.

Колегія суддів:

головуючий суддя: Іваницький О.Т.

суддя: Сірош Д.М.

суддя: Паламарчук В.В.

секретар судового засідання Мусійченко Т.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №14-88 від 18.04.2014р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 10-72/4210 від 04.04.2016 року

У судовому засіданні 09.12.2010 р. в порядку ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 07.09.2016р. до 11 год. 00 хв.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення боргу який збільшився в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення (жовтень 2011р. по березень 2016 року) до суми 22 599 637,34 грн. із яких: 21 526 744,06 грн. інфляційні збитки та 3 відсотки річних у розмірі 1 072 893,34 грн. за договором № 2640 купівлі-продажу природного газу від 29.09.2011 року і невиконання рішень господарського суду Полтавської області у справах: № 917/729/13 наказ від 12.07. 2013р. (ВП № 39271); № 917/2659/15 від 21 січня 2016р.; № 917/2658/15 від 26.01.2016р. та № 917/494/15 від 01.03.2016 р. (за договором № 294-ПР від 18.02.2014р.; № 5316/01/481 від 24.02.2009Р. далі договір № 5316/01/481; № 142 від 30.12.2014р.; № 3106 від 30.12.2014р.).

11.04.2016 року за вхідним № 4481(канцелярії суду) представник відповідача ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач вказує на те, що 13.01.2016 року платіжним дорученням №561260 ПАТ "Полтаваобленерго" сплатило на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 37 189 559,07 грн., а тому розрахувалося за спожитий природний газ по Договору №2640 повністю. ОСОБА_2 того, у розрахунку позовних вимог Позивачем здійснено невірно розрахунок інфляційних нарахувань, адже до нарахованих інфляційних нарахувань Позивач додає залишок боргу після оплати і вже на цю суму нараховує знову інфляційні нарахування. Суд поданий відзив прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

11.04.2016 року за вхідним №4480 канцелярії суду від ПАТ "Полтаваобленерго" надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи. Протоколом від 12.04.2016р. автоматичного визначення складу колегії суддів клопотання ПАТ "Полтаваобленерго" задоволено та справу №917/341/16 призначено до колегіального розгляду у складі 3-х суддів.

30.05.2016 року від ПАТ "Полтаваобленерго" за вх. канцелярії суду №6704 надійшло доповнення до відзиву разом з контррозрахунком інфляційних нарахувань по Договору №2640 від 29.09.2011 року. Суд подане доповнення разом з додатком прийняв та залучив до матеріалів справи.

16.06.2016р. представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області у справі 3 917/341/16 РІВНИМИ ЧАСТИНАМИ на 12 місяців, у випадку повного або часткового задоволення позовних вимог суду Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Колегія суддів відхилила дану заяву у звязку з її безпідставністю та ще не прийняттям рішення у справі по суті господарського спору, а також ухилення від подання суду належних по справі доказів.

09.08.2016 року за вх. канцелярії суду №9899 на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2016 року від ПАТ "Полтаваобленерго" надійшло пояснення щодо поданого контррозрахунку інфляційних нарахувань. Колегія суддів подане пояснення прийняла та залучила до матеріалів справи.

Від ПАТ "Полтаваобленерго" 09.08.2016 року за вх. канцелярії суду №9900 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності. Колегія суддів відхилила подане клопотання у звязку з його безпідставністю.

05.09.2016р. за вх. канцелярії суду №10945 від представника ПАТ "Полтаваобленерго" на виконання вимог суду подані додаткові докази по суті предмету спору а також контр розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань. Колегія суддів подані докази прийняла та залучила до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті колегія суддів задовольняє позовні вимоги частково виходячи з наступного:

29 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - Позивач, Продавець) та Публічним акціонерним товариством Полтаваобленерго (далі - Відповідач, Покупець) був укладений договір № 2640 на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору (із змінами відповідно до додаткової угоди № 3) Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 151 819 тис.куб.м.

Позивач протягом жовтня 2011р. - грудня 2012р.поставив, а Відповідач прийняв природний на загальну суму 194 309 420,33 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.11, від 30.11.11, від 31.12.11, від 31.01.12, від 29.02.12, від 31.03.12, від 30.04.12, від 31.05.12, від 30.06.12, від 31.07.12, від 31.08.12, від 26.11.12, від 27.11.12, від 31.10.12, від 30.11.12 та від 31.12.12 б/н на загальну суму 194 309 420,33 грн.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати обсягів газу протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14- го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Рішеннями господарського суду Полтавської області від 11.06.2015 року по справі №917/1585/13 та від 16.04.2015р. по справі №917/2589/14 встановлено факт існування між сторонами договірних правовідносин щодо купівлі-продажу природного газу за Договором купівлі-продажу природного газу №2640 від 29.09.2011, обсяги переданого відповідачеві за договором купівлі - продажу природного газу, факт наявності у відповідача перед позивачем простроченої заборгованості. За вказаними рішеннями стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість по справі № 917/1585/13 пені в розмірі 62 469,02 грн., 2 933,89 грн. штрафу, 129 620,86 грн. інфляційних, 338 657,85 грн., річних, 4 616,82 грн. судового збору; по справі №917/2589/14 основний борг - 37 189 558,07 грн., 7 225 584,03 грн. інфляційних, 2 097 874,24 грн. річних, 73 080,00 грн. судового збору.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі купівлі-продажу природного газу №2640 від 29.09.2011р. правовідносин з приводу постачання природного газу, обсяги та вартість поставленого за договором газу та факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних, з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням, аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються. При цьому обов'язок сплатити суму неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням в розумінні положень ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, а отже відсутні підстави і для застосування до цих правовідносин ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22 599 637,34 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного 29.09.2011 р. між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №2640, з яких : 1 072 893,28 грн. 3% річних та 21 526 744,06 грн. інфляційних за період з 18.11.2014р. по 03.11.2015р. за поставлений природний газ у жовтні 2011р.- грудні 2012р.

Дослідивши подані представниками сторін докази суд встановив:

- Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.06.2015 року по справі №917/1585/13 стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 62 469,02 грн. пені, 2 933,89 грн. штрафу, 129 620,86 грн. інфляційних, 338 657,85 грн., річних, 4 616,82 грн. судового збору. Заборгованість за вказаним рішенням було сплачено платіжним дорученням №541338 від 05.08.2015р. на суму 538 298,44 грн.;

- Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.04.2015 року по справі №917/2589/14 стягнуто з ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 37 189 558,07 грн. основного боргу, 7 225 584,03 грн. інфляційних, 2 097 874,24 грн. річних, 73 080,00 грн. судового збору. Заборгованість за вказаним рішенням було сплачено платіжним дорученням №0000558329 від 16.12.2015р. на суму 9 396 538,31 грн., платіжним дорученням №561260 від 13.01.2016р. на суму 37 189 558,00 грн.

Згідно розрахунку позовних вимог Позивача вбачається, що сума боргу за листопад 2012 року становить 15 999 772,48 грн., що стягнута рішенням згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2015 року у справі №917/2586/14.

Позивач обраховує інфляційні нарахування за зобов'язаннями листопада 2012 року і зазначає суму основного боргу 19 168 027,03 грн., що складається із суми 15 999 772,48 грн. та 3 168 254,55 грн. Тоді як, 3 168 254,55 грн. це інфляційні нарахування стягнуті на користь Позивача у справі №917/2589/14. Таким чином, інфляційні нарахування за зобов'язаннями за листопад 2012 року мали становити 7 739 312,38 грн., а не 9 271 841,15 грн.

Згідно розрахунку позовних вимог Позивача сума боргу за грудень 2012 року становить 21 189 785,59 грн., що стягнута рішенням згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2015 року у справі №917/2586/14. В нарахуванні інфляційних за зобов'язаннями грудня 2012 року суму основного боргу за розрахунками позивача становить 25 335 023,15 грн., що складається із суми 21 189 785,59 грн. та 4 145 237,56 грн. Тоді як, 4 145 237,56 грн. це інфляційні нарахування стягнуті на користь Позивача у справі №917/2589/14. Таким чином, за інфляційні нарахування за зобов'язаннями за грудень 2012 року мали становити 10 249 793,87 грн., а не 12 254 902,91 грн.

Суд приймає до уваги контррозрахунок, наданий відповідачем в доповненнях до відзиву на позовну заяву.

Згідно проведеного перерахунку (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3") суд прийшов до висновку, що правомірними відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є вимоги позивача про стягнення 1 072 893,28 грн. 3% річних за період з 18.11.2014р. по 03.11.2015р. та інфляційних за зобов"язаннями листопада 2012 року за період грудень 2012 р. по листопад 2014р. в розмірі 7 739 312,38 грн., за зобов"язаннями грудня 2012 року за період січня 2013 року по листопад 2015р. в розмірі 10 249 793, 87 грн., всього інфляційні нарахування у розмірі 17 989 106,25 грн., а тому задоволенню підлягають вимоги про стягнення зазначених сум, в іншій частині позову - слід відмовити.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 072 893,28 грн. 3% річних, 17 989 106,25 грн. інфляційних нарахувань підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині позову - відмовити.

У зв'язку з частковим задоволенням позову згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 25, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 75, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022 (код ЄДРПОУ 00131819) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ 1, 01001 (код ЄДРПОУ 20077720) 17 989 106,25 грн. інфляційних нарахувань, 1 072 893,28 - 3% річних, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 175 695,00 грн.

3. В частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 3 537 637,81 грн. - відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07.09.2016р.

головуючий суддя Іваницький О.Т.

суддя Сірош Д.М.

суддя Паламарчук В.В.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.