Рішення № 61456165, 07.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2016 р. Справа № 911/1807/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромкомплект, Київська обл., м. Бровари

про визнання кредиторських вимог

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №878 від 28.12.2015;

Від відповідача: не зявився.

Позивач, публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України, звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромкомплект про визнання кредиторських вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 05.05.2014 між ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромкомплект був укладений договір №143/1, згідно якого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 2 070 258,70 гривень. 05.05.2014 до Бюлетеня Державної Реєстрації №282 внесено повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженими ним органом рішення щодо припинення відповідача. 04.06.2014 позивачем було направлено заяву про визнання кредиторських вимог. Вказана заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення, відтак позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати його кредиторські вимоги у розмірі 2 070 258,70 гривень.

Представники відповідача в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 03.06.2016, 06.07.2016 та 27.07.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що незявлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2013 між Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромкомплект (постачальник) відповідно до протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів від 02.08.2012р. № 8/08-2 було укладено Договір №143/1, згідно якого постачальник зобовязується в 2012 році поставити покупцю шини нові, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Київської області від 15.01.2014 у справі № 911/4269/13 на користь Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України було стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 2070258,70 гривень, яка складається з 1886893,96 гривень передоплати, 7547,58 гривень пені, 132 082,58 гривень штрафу та 43 734,58 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами за договором від 31.08.2013 №143/1.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 15.01.2014 видано наказ.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, встановлені у справі № 911/4269/13, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

05.05.2014 до Бюлетеня Державної Реєстрації №282 внесено повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженими ним органом рішення щодо припинення товариства.

Строк для предявлення вимог кредиторів встановлено до 01.07.2014.

04.06.2014 позивачем було направлено заяву від 03.06.2014 №2-1-10/202 про визнання ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» кредитором. Проте зазначена заява залишилась без відповіді.

03.03.2016 позивачем було направлено лист від 03.03.2016 №2-4-10/125 до ліквідатора ТОВ «Укрпромкомплект» щодо надання інформації про прийняте рішення стосовно визнання ПАТ «ДПЗКУ» кредитором ТОВ «Укрпромкомплект».

Однак, 27.04.2016 вказане поштове повідомлення повернулося позивачеві із відміткою поштового звязку «за закінченням терміну зберігання». Вказана обставина підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Державного підприємства «Укрпошта» та роздруківкою відстеження пересилання поштових відправлень.

Відтак позивач звернувся до господарського суду з даним позовом та просить визнати його кредиторські вимоги у розмірі 2 070 258,70 гривень.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Частинами 2 та 3 статті 60 Господарського кодексу України встановлено, що орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Частиною 5 статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується встановлення строку заявлення кредиторами своїх вимог до ТОВ «Укрпромкомплект» - до 01.07.2014.

04.06.2014 позивачем було направлено заяву про визнання кредиторських вимог, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, тобто у строк, визначений ст. 105 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відтак, суд приходить до висновку, що рішення про включення ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до реєстру вимог кредиторів повинно було бути прийняте ліквідаційною комісією відповідача та надіслане на його адресу не пізніше тридцяти днів з дня отримання відповідної вимоги.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду належних та допустимих в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту вчинення дій, передбачених ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України.

Таким чином, ліквідаційна комісія ухилилася від отримання такої вимоги, а відтак і від прийняття відповідного рішення про включення або відмову у включенні вимог позивача.

Додатково, судом враховано, що згідно ч. 3 ст. 60 ГК України (яка була чинною та діяла до 07.07.2014), ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

При цьому, зважаючи на наявність станом на 27.01.2014 (дата набрання законної сили рішення господарського суду Київської області №911/4269/13) заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 31.08.2013 №143/1, ТОВ «Укрпромкомплект» було для ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» явним (відомим) кредитором.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача визнати кредиторські вимоги в розмірі 2 070 258,70 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромкомплект» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, код 30839639) в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) у розмірі 2 070 258,70 гривень.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромкомплект» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, код 30839639) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) 1 378,00 гривень витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.09.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник