Ухвала суду № 61455162, 20.09.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження у адміністративній справі

20 вересня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2192/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Завидняк А.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1;

представника позивача: ОСОБА_2;

відповідача: Ужгородської міської ради, представник не зявився;

третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення та реєстраційного запису, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України в особі Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Капушанська (Перемоги), 56 а, м. Ужгород та скасування реєстраційного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Капушанська (Перемоги), 56 а, м. Ужгород.

09.10.2015 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Микуляк П.П.) було відкрито провадження та призначено дану справу до судового розгляду.

У відповідності до Розпорядження від 11.01.2016 року № 25 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 807/2192/15, у зв'язку з припиненням повноважень суддею Микуляком П.П. Справу № 807/2192/15 розподілено судді Шешені О.М.

22.04.2016 року до Закарпатського окружного адміністративного суду за вх. № 4041 надійшла заява від Ужгородського міськрайонного управління юстиції про заміну неналежного відповідача (а.с.109-10), якою відповідач просив в адміністративній справі № 807/2192/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України в особі Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, третя особа ОСОБА_4 про скасування рішення та реєстраційного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно замінити первісного відповідача Реєстраційну службу Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області на належного відповідача Ужгородську міську раду, у звязку з ліквідацією реєстраційної служби.

В судовому засіданні від 26.04.2016 року, протокольною ухвалою (а.с.112) задоволено заяву Ужгородського міськрайонного управління юстиції та замінено неналежного відповідача Реєстраційну службу Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області на належного відповідача Ужгородську міську раду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку, в місті Ужгороді по вул. Капушанська (Перемоги) 56.

21.10.2013 року Ужгородським міськрайоннним судом задоволено безпідставний позов ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вул. Капушанська (Перемоги) 56 а, в місті Ужгороді.

05 серпня 2015 року Апеляційним судом Закарпатської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2013 року скасовано, у позові ОСОБА_3 до Першої Ужгородської державної нотаріальної про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.

Після набрання рішенням суду законної сили від 05 серпня 2015 року, позивачка звернулась до відповідача з заявою про скасування державної реєстрації права власності не нерухоме майно за ОСОБА_3, однак відповіді на заяву такі не отримала.

Вважаючи дії Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо ненадання відповіді на заяву протиправними, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом про скасування державної реєстрації (а.с.3-6).

В судовому засіданні представник позивач та представник позивача підтримали позов повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Ужгородської міської ради в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду. Заяви про розгляд справи без його участі суду не надав.

Третя особа ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечила повністю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та третьої особи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі слід закрити, виходячи з наступних підстав.

Зокрема, відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013р. № 3 (далі-Постанова Пленуму): ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Окрім цього, згідно з п. 22 Постанови Пленуму: у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України від 04 вересня 2008 року № 500-VI "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків") тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, виходячи з системного аналізу положень законодавства та судової практики, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України: (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України: юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, стосується скасування рішення та реєстраційного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 (індексний номер 6823313) з видачею свідоцтва про право власності на імя ОСОБА_3, тобто цивільного права, а отже, суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, дійшов помилково висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Окрім цього, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного зясування всіх обставин у справі і обовязок субєкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду України від 29 березня 2016 року № 21-5430а15 та від 14 червня 2016 року № 21-41а16.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спір про скасування рішення та реєстраційного запису субєкта владних повноважень, згідно з яким, вирішено питання щодо права власності на житловий будинок, має розглядатися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

У відповідності до ст. 244-2 КАС України: Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України: суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України: суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В силу ч. 2 ст. 157 КАС України: якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті (справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства), суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Оскільки відповідачем по даній справі є Ужгородська міська рада, а також той факт, що предмет спору стосується цивільного права, дана справа підсудна місцевому загальному суду, а саме Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області та розглядатиметься в порядку цивільного судочинства (Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд проходить до висновку, що провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю, оскільки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Капушанська (Перемоги), 56 а, м. Ужгород та скасування реєстраційного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Капушанська (Перемоги), 56 а, м. Ужгород - у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

3. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

4. Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_5

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20.09.2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.09.2016 року.