Постанова № 61454931, 07.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 р. Справа № 805/1729/14

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20, №0000614020/10401/10/40-10, №0000624020/10403/10/40-20, зобовязання вчинити певні дії та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013року в розмірі 11 277 619грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20, №0000614020/10401/10/40-10, №0000624020/10403/10/40-20.

01.07.2016року представником позивача було надано суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20, №0000614020/10401/10/40-10, №0000624020/10403/10/40-20, зобовязати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві) висновок про суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ «Мясний Алянс» (ЄДРПОУ 36511896) за серпень 2013року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013року в розмірі 11 277 619грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» з питань правомірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2013року. За результатами перевірки відповідачем складно акт від 31.10.2013року за №249/40-20-36511896, за висновками якого були прийняті спірне податкові повідомлення-рішення від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20, №0000614020/10401/10/40-10, №0000624020/10403/10/40-20, якими встановлено порушення п.198.6, п.198.3, п.198.1 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 082 320грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 5 041 160грн. за серпень 2013року, відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 195 299грн. за серпень 2013року, зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 577 142грн.

Позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі його висновків, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, позивач зазначив, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України).

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносинах; далі Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

За змістом пункту 9 Порядку протягом пяти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у пятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20, №0000614020/10401/10/40-10, №0000624020/10403/10/40-20, зобовязати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві) висновок про суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ «Мясний Алянс» (ЄДРПОУ 36511896) за серпень 2013року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013року в розмірі 11 277 619грн. шляхом перерахування останньої на розрахунковий рахунок позивача.

Представник позивача надав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просив суд справу розглянути в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві, в судове засідання не зявився, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що контролюючим органом стосовно відшкодування суми податку на додану вартість, вказаної позивачем, є податкові органи. Зауважив, що ніяких порушень прав та законних інтересів позивача управління не допускало. Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Представник відповідача, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, в судове засідання не зявився, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що за результатами перевірки не підтверджується фактична сплата позивачем постачальникам у серпні 2013року частини залишку відємного значення у сумі 1 195 299грн. На порушення п.п.14.1.18 п.14.1, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2013року та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування не підтверджено факт сплати частини залишку відємного значення у сумі 1 195 299грн. Отже відповідач зауважив, що позивач не має права на бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2013року у звязку з тим, що позивачем завищено відємне значення попереднього податкового періоду (липень 2013року), яке включено до складу бюджетного відшкодування на суму 10 082 320грн., та не підтверджено факт сплати частини залишку відємного значення у сумі 1 195299грн.

Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013року в розмірі 11 277 619грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, відповідач зазначив наступне.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносинах; далі Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

За змістом пункту 9 Порядку протягом пяти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, можна дійти висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у пятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Представник відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в судове засідання не зявився, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що контролюючим органом стосовно відшкодування суми податку на додану вартість, вказаної позивачем, є податкові органи. Зауважив, що ніяких порушень прав та законних інтересів позивача управління не допускало. Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових заперечень на позов не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» (ЄДРПОУ 36511896, Донецька область, 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, буд.104) зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 36511896. Позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Посадовими особами відповідача було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» з питань правомірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2013року. За результатами перевірки відповідачем складно акт від 31.10.2013року за №249/40-20-36511896, за висновками якого були прийняті спірне податкові повідомлення-рішення від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20, №0000614020/10401/10/40-10, №0000624020/10403/10/40-20, якими встановлено порушення п.198.6, п.198.3, п.198.1 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 082 320грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 5 041 160грн. за серпень 2013року, відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 195 299грн. за серпень 2013року, зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 577 142грн.

ОСОБА_1 документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування відємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку нам додану вартість від 31.10.13р №249/40-20-36511896 встановлені наступні порушення норм податкового законодавства:

-на порушення п.2.1, п.2.4 ст.2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р №88, п.14.1.27 ст.14, п14.1.36 ст.14, п. «а» п.198.1 п.198.3 ст.198 ПКУ, ТОВ «Мясний Альянс» неправомірно включено до податкового кредиту серпня 2013р. суму ПДВ - 2691730,82грн. (по контрагенту - ТОВ «Прод-Торг») по податковим накладним, по яким не підтверджено первинними документами факт транспортування та отримання товару відсутні акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, довіреності;

-за попереднім актом документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування відємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень-липень 2013р. від №30.09.13р №191/40-20-36511896 встановлено завищення суми відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 10082320,0грн

-на порушення пп.14.1.18 п.14.1ст14, п.200.4ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «Мясний Алянс» у податковій декларації з ПДВ за серпень 2013р та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування не підтверджено факт сплати частини залишку відємного значення у сумі 1195299грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №2612/1 від 26.12.2013р., укладеного між ТОВ «ПРОД-ТОРГ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мясной Алянс» (Покупець) постачальник зобовязувався здійснити поставку мясної продукції на умовах, передбачених цим Договором у власність покупця. Кількість, асортимент, ціна та строки продукції вказувались у попередніх заявках (в тому числі усних) та відображаються в накладних на товар, з урахуванням додаткових угод (т.1 арк.с.90-93).

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними (т.1 арк.с.94-123), податковими накладними (т.1 арк.с.124-161), товарно-транспортними накладними (т.1 арк.с.162-192).

На виконання умов договору №03-01/13 від 03.01.2013р., укладеного між ТОВ «Тавр-Плюс» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мясной Алянс» (Покупець) постачальник зобовязувався здійснити поставку мясної продукції, допоміжні та пакувальні матеріали, на умовах, передбачених цим Договором у власність покупця. Кількість, асортимент, ціна та строки продукції вказувались у попередніх заявках (в тому числі усних) та відображаються в накладних на товар, з урахуванням додаткових угод (т.2 арк.с.66,67).

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними (т.2 арк.с.71-78).

На виконання умов договору №53 від 01.03.2013р., укладеного між ТОВ «Елітекс» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мясной Алянс» (Покупець) постачальник зобовязувався здійснити поставку товару на умовах, передбачених цим Договором у власність покупця. Кількість, асортимент, ціна та строки продукції вказувались у специфікаціях або накладних, які були невідємною частиною договору та відображаються в накладних на товар, з урахуванням додаткових угод (т.2 арк.с.63-65).

Розрахунки між сторонами за вищепереліченими угодами здійснювались в безготівковій формі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

ОСОБА_1 з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

ОСОБА_1 з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 185.1. ст.. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

П. 188.1. ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ОСОБА_1 з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

ОСОБА_1 з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

За для всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, судом ухвалою суду від 25.03.2014року було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

1. Чи можливо встановити на підставі первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського і податкового обліку та звітності документальну обґрунтованість висновків акту перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м.Донецьку Межрегіонального ГУ Міндоходів від 31.10.2013 року за номером 249/40-20-36511896 на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення 0000604020/10404/10/40-20 за формою «В1» від 18.10.2013 року, № 0000614020/10401/10/40-10 за? формою «В3» від 18.10.2013 року та № 0000624020/10403/10/40-20 за ф?ормою «В4» від 18.10.2013 року.

2. З урахуванням результатів досліджень по першому питанню розрахувати суму порушень що підтверджуються.

За висновком судового експерта від 28.01.2016року за №487/24, згідно результатів дослідження даних наданих експерту первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського і податкового обліку та звітності ТОВ «Мясний Алянс» встановлено, що висновки акту перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального ГУ Міндоходів від 31.10.2013року за номером 249/40-20-36511896 на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення:

0000604020/10404/10/40-20 за формою «В1» від 18.10.2013р

0000614020/10401/10/40-10 за формою «В3» від 18.10.2013р

0000624020/10403/10/40-20 за формою «В4» від 18.10.2013р.

підтверджуються частково, а саме підтверджується порушення підприємством п.198.2ст.198, п.198.6 ст.198, абз.11 п.201.1ст201 ПКУ, яке спричинило завищення суми відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту серпня 2013р на суму 1270341грн.

Ухвалою суду від 04.03.2016року було призначено проведення повторної судово-економічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

1. Чи можливо встановити на підставі первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського і податкового обліку та звітності документальну обґрунтованість висновків акту перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м.Донецьку Межрегіонального ГУ Міндоходів від 31.10.2013 року за номером 249/40-20-36511896 на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення 0000604020/10404/10/40-20 за формою «В1» від 18.10.2013 року, № 0000614020/10401/10/40-10 за формою «В3» від 18.10.2013 року та № 0000624020/10403/10/40-20 за формою «В4» від 18.10.2013 року.

2. З урахуванням результатів досліджень по першому питанню розрахувати суму порушень що підтверджуються.

ОСОБА_1 висновку судово-економічної експертизи за №487/24/1 від 31.05.2016року за результатами дослідження даних наданих експерту первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського і податкового обліку та звітності ТОВ «Мясний Алянс» встановлено, що висновки акту перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального ГУ Міндоходів від 31.10.2013року за номером 249/40-20-36511896 на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення:

0000604020/10404/10/40-20 за формою «В1» від 18.10.2013р

0000614020/10401/10/40-10 за формою «В3» від 18.10.2013р

0000624020/10403/10/40-20 за формою «В4» від 18.10.2013р.

підтверджуються частково, а саме підтверджується порушення підприємством п.198.2ст.198, п.198.6 ст.198, абз.11 п.201.1ст201 ПКУ, яке спричинило завищення суми відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту серпня 2013р на суму 1270341грн.

Відносно встановлених актом перевірки від 31.10.2013р №249/40-20-36511896 порушень ТОВ «Мясний Алянс» п.2.1, п.2.4 ст.2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р №88 та п.14.1.27 ст14, п14.1.36 ст.14, п. «а» п.198.1 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, які, відповідно до акту перевірки, спричинили завищення суми податкового кредиту за серпень 2013р на 2691730,82грн., суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 акту перевірки вищезазначене порушення значиться допущеним у звязку з відсутністю у ТОВ «Мясний Алянс» у повному обсязі первинних документів, які підтверджують факт транспортування та отримання товару (відсутні акти прийому-передачі, Товарно-транспортні накладні, довіреності).

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, із змінами і доповненнями, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1).

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення…

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2.4).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р., із змінами і доповненнями, господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства; облікова політика сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності; первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

ОСОБА_1 ст.3 Закону бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку…

Разом з тим, підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку...

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ст.9 Закону).

У свою чергу реквізити, що визначені п.2 ст.9 ЗУ №996 та п.2.4 Положення №88 підлягають відображенню у первинних документах у відповідних розділах даного документу, що передбачені формою вказаного документу.

ОСОБА_1 норм Податкового кодексу України №2755- VІ від 02.12.2010р. значиться (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин):

14.1.18. бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

14.1.27. витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до вище наведених норм податкового законодавства випливає, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. До складу податкового кредиту належить ПДВ, сплачений (нарахований) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг), або дата отримання податкової накладної (яка обовязково повинна бути зареєстрована продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних), що засвідчує факт придбання платником податку товарів (послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, або податковими накладними не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних чи митними деклараціями (транспортними квитками, готельними рахунками, рахунками, касовими чеками згідно з пп.201.11 Податкового кодексу України).

Також, Податковий кодекс України не містить норм, відповідно до яких випливало б, що відсутність у платника податку документів, що підтверджують транспортування товару, або приймання на склад (ТТН, подорожних листів, актів приймання на склад, тощо), або наявність таких документів, але складених з порушенням, позбавляє права на нарахування податкового кредиту у складі вартості такого товару.

Відсутність ТТН, як підстава для виключення сум ПДВ зі складу податкового кредиту може бути обґрунтованим у випадку, коли йдеться про податковий кредит від послуг з транспортування. У випадку, якщо податковий кредит сформований у результаті купівлі-продажу товарів у відповідності до п.198.1 ПКУ, підставою для складання податкової накладної є первинний бухгалтерський документ, який підтверджує факт розрахунків за товари (платіжні документи), або факт прийому-передачі товару (накладні, акти прийому-передачі, тощо).

Таким чином, висновки акту перевірки про підтвердження/не підтвердження податкового кредиту з операцій купівлі-продажу товарів в залежності від наявності, або відсутності ТТН не відповідають нормам Податкового кодексу України.

Щодо відсутності у підприємства актів прийому-передачі товару, то слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України вказаний документ не визначений як єдиний документ, яким може фіксуватись факт здійснення господарської операції. Таким документом може бути накладна, видаткова накладна, або інший документ, що складений у відповідності до п.2 ст.9 ЗУ №996, та який фіксує факт здійснення прийому-передачі товару.

Таким чином, висновки податкового органу про не підтвердження податкового кредиту з підстав відсутності акту прийому-передачі товару за наявності іншого первинного документу (накладна, видаткова накладна, тощо), який фіксує факт прийому-передачі товару є такими, що суперечать вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до п.3 ст.244 Цивільного кодексу України: «Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі».

Тобто, Довіреність не є первинним документом в розумінні п.1 ст.9 ЗУ №996 та п.2.1 Положення №88 та не фіксує факт здійснення господарських операцій. Також, нормами Податкового кодексу України не встановлена обовязковість наявності довіреностей, як умова для формування сум податкового кредиту платника податків.

Відповідно, відсутність довіреностей не може бути підставою для виключення сум ПДВ зі складу податкового кредиту платника податків.

Наданими первинними документами (видатковими накладними) підтверджується факти здійснення господарських операцій ТОВ «Мясний Алянс» - придбання товару у серпні 2013р на суму 13458654,04грн (без ПДВ).

Суд зазначає, що податкові накладні на суму ПДВ у розмірі 2691730,82грн. складені у відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, містять всі необхідні реквізити, визначені вказаним пунктом та приймаються експертом при проведенні дослідження.

Також, матеріали справи містять «Реєстр отриманих податкових накладних» за серпень 2013р. та Витяги з Єдиного реєстру податкових накладних №301439, 301438 та 301434, за якими всі спірні податкові накладні, значаться отриманими ТОВ «Мясний Алянс» у серпні 2013року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних у серпні 2013року.

З урахуванням вищенаведеного та враховуючи висновки експерту, випливає, що ТОВ «Мясний Алянс» відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 Податкового кодексу України мало право на формування податкового кредиту на суму ПДВ - 2691730,82грн. від операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «ПРОД ТОРГ» у серпні 2013р.

Таким чином, висновки акту перевірки від 31.10.2013 №249/40-20-36511896 щодо порушення ТОВ «Мясний Алянс» п.2.1, п2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, п.14.1.27ст.14, п14.1.36 ст14, п. «а» п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, яке спричинило завищення податкового кредиту у серпні 2013р на суму 2691730,82грн. документально не підтверджуються.

Стосовно встановлення документальної обґрунтованості висновків акту перевірки в частині порушення ТОВ «Мясний Алянс» п.198.2ст.198, п.198.6ст.198, абз.11п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що спричинило завищення суми відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 10082320,0грн., суд зазначає наступне.

Вищезазначені порушення, встановлені ОСОБА_1 попередньої перевірки достовірності нарахування відємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень-липень 2013р від 30.09.2013р №191/40-20-36511896.

ОСОБА_1 акту перевірки від 30.09.2013р №191/40-20-36511896 за результатами перевірки встановлене завищення ТОВ «Мясний Алянс» різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за липень 2013р. у сумі 10082319,51грн.

На підставі вищенаведеного висновку акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.10.2013р. за №0000474020/7699/10/40-20, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «Мясний Алянс» на 10082320грн.

ОСОБА_1 Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013р по справі №805/15403-13-а за позовом ТОВ «Мясний Алянс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.07.2013р. №0001371517/142/10/15-17-2-36511896, №00013815117/143/1015-17-2-36511896, №0001391517/144/10/15-17-2-36511896, від 11.10.2013р. №0000484020/7697/1040-20, №0000464020/7698/10-20, №0000474020/7699/40-20 було визнано недійсним та скасувано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.10.2013року №0000474020/7699/10/40-20 в частині зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013р на суму 8811979грн.

В зазначені постанові судубуло зазначено, що Висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування відємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період квітень-липень 2013р від 30.09.2013р. за №191/40-20-36511896 щодо порушення ТОВ «Мясний алянс» п.198.6ст198., п.200.1, п.200.3, п.200.4ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011року від №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» в результаті чого підприємством завищене відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту на суму 15704264грн, у т.ч.: за квітень 2013р.- 3943337грн., за травень 2013р.- 62610грн., червень2013р- 759997грн, липень 2013р 10082320грн., та занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за квітень 2013р…. підтверджується частково, а саме: підприємством завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за липень 2013р на суму 1270341грн.

Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014р. по справі №805/15403/13-а, апеляційну скаргу податкового органу було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. у справі №805/15403/13-а залишено без змін.

ОСОБА_1 ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, висновки акту перевірки від 31.10.2013р №249/40-20-3651186, які у свою чергу ґрунтуються на висновках акту попередньої перевірки від 30.09.2013 №191/40-20-36511896, в частині порушення ТОВ «Мясний Алянс» п.198.2ст.198, п.198.6ст.198, абз.11п.201.10ст201 ПКУ, п.2 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що спричинило завищення суми відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 10082320,0грн. підтверджуються частково, а саме в сумі 1270341грн.

Щодо встановлення документальної обґрунтованості висновків акту перевірки від 31.10.2013р. №249/40-20-3651186 в частині порушення ТОВ «Мясний Алянс» пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині не підтвердження факту оплати частини залишку відємного значення серпня 2013р у сумі 1195299,0грн., суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 п.п.14.1.18.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

ОСОБА_1 п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п.200.3, п.200.4 ст.200 Кодексу).

Отже, виходячи з наведеного випливає, що гранична сума бюджетного відшкодування, на яку платник податку має право визначається розміром від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду в межах фактично сплаченого ним податку у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг).

В матеріалах справи наявна «Розшифровка складу частини бюджетного відшкодування за серпень 2013р. в сумі 1195299грн (щодо якої встановлено порушення в частині не підтвердження її оплати)», що була надана позивачем відповідно до клопотання експерта від 16.04.2013р. та містить дані щодо податкових накладних, які формували спірну суму бюджетного відшкодування та платіжних документів, що підтверджують факт оплати сум ПДВ за вказаними податковими накладними.

Вищенаведена розшифровка, містить необхідні реквізити, підписана від імені відповідальної особи підприємства, скріплена печаткою ТОВ «Мясний Алянс» та не містить взаємно суперечних даних. Також, в матеріалах справи відсутні документи, як б свідчили про недостовірність даних наведених у Розшифровці.

Також, експерту були надані та містяться в матеріалах справи копії, податкових накладних та платіжних документів (платіжних доручень та виписок банку), які згідно розшифровки складу частини бюджетного відшкодування за серпень 2013р. в сумі 1195299грн. (щодо якої встановлено порушення в частині не підтвердження її оплати) були підставою для формування та декларування залишку відємного значення у серпні 2013р в сумі 1195299грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи (т.2 арк.с.130-137) копії Декларації з ПДВ за липень 2013р та Додатку 2 до нього «Довідка про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» сума бюджетного відшкодування в розмірі 781570грн. складається з сум ПДВ, що були сформовані та сплачені у травні 2013р.

Вищенаведене виключає повторне врахування сум ПДВ у розмірі 13212999,64грн. при формуванні бюджетного відшкодування серпня 2013р.

Таким чином, первинними документами ТОВ «Мясний Алянс» підтверджується факт сплати сум податку на додану вартість - частини відємного значення, сформованого по операціях за серпень 2013р. на суму 1195299,0грн.

Отже, враховуючи вищезазначене випливає, що висновки акту перевірки від 31.10.2013року № 249/40-20-36511896 в частині порушення ТОВ «Мясний Алянс» пп.14.1.18 п.14.1 ст14, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, які призвели до завищення сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню серпня 2013р на суму 1195299,00грн. документально не підтверджуються.

Отже, враховуючи вищевикладене та в результаті проведеного дослідження даних наданих експертом документів випливає, що висновки акту перевірки від 31.10.2013року за № 249/40-20-36511896, щодо допущених ТОВ «Мясний Алянс» у серпні 2013р порушень підтверджуються частково, а саме підтверджено порушення п.198.2ст.198, п.198.6 ст.198, абз.11 п.201.1ст201 Податкового кодексу України, що спричинило завищення суми відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 1 270 341грн.

Стосовно позовних вимог позивача в частині зобовязання вчинити певні дії та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013року в розмірі 11 277 619грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, суд зазначає наступне.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано у статті 200 ПК.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 20 ПК).

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносинах; далі Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

Відповідно до п.200.7 та п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до абзацу другого пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

ОСОБА_1 п. 200.23 ст.200 Податкового кодесу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За змістом пункту 9 Порядку протягом пяти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у пятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Разом з тим, суд також підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку субєкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

ОСОБА_1 ч.1 та ч.2 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача стосовно зобовязання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві) висновок про суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ «Мясний Алянс» (ЄДРПОУ 36511896) за серпень 2013року, належно обраним способом захисту порушеного права.

Суд наголошує, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з Державного бюджету бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013року в розмірі 11 277 619грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку, правильним способом захисту позивача є вимога про зобовязання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обовязків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічної правової позиції додержується Верховний суд України в своїй постанові від 16.09.2015року.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення рішення від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 082 320грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 5 041 160грн., №0000614020/10401/10/40-10 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 195 299грн., №0000624020/10403/10/40-20 в частині зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 306 801грн. були прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 ч. 3 цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20, №0000614020/10401/10/40-10, №0000624020/10403/10/40-20, зобовязання вчинити певні дії та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2013року в розмірі 11 277 619грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача- задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 18.10.2013року за №0000604020/10404/10/40-20, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2013року у розмірі 8 811 979грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 4 405 989,50грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 18.10.2013року за №0000614020/10401/10/40-10, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 195 299грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС від 18.10.2013року за №0000624020/10403/10/40-20 в частині зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 306 801грн.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі у м. Києві) висновок про суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ «Мясний Алянс» (ЄДРПОУ 36511896) за серпень 2013року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» судовий збір у розмірі 3 125 (три тисячі сто двадцять пять) грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний Алянс» судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.