Постанова № 61454923, 06.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 р. Справа №805/1368/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12:35 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Галатіної О.О.

при секретарі Кузьмено Н.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення від 05.04.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, суд -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2016 року Фізична особа підприємць ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення від 05.04.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Позивач зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу, які викладені в акті (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а також посилається на те, що фактична перевірка проводилася без повідомлення про початок проведення перевірки.

Представник позивача під час судового засідання просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача під час судового засідання заперечував проти позовних вимог вказував, що акт перевірки та прийняті на підставі нього податкове повідомлення-рішення від 05.04.2016 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 відповідають вимогам чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, включена до ЄДРПОУ за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_3, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач, Добропільська обєднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що на підставі направлень на перевірку № 61, 62 від 15.03.2016 року відповідачем була проведена фактична перевірка з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої було складено акт від 16.03.2016 року № 12/05-99-40-01/НОМЕР_3.

За результатами перевірки виявленні наступні порушення:

- роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР із змінами «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

- роздрібна торгівля алкогольними напоями за ціною нижчою за мінімально встановлену, чим порушено Постанову КМУ №957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв із змінами розмір мінімальної роздрібної ціни на реалізовану пляшку горілки «Немирівська особлива»;

- роздрібна торгівля тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, чим порушено ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР із змінами «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вище максимально встановлені виробником з урахування ПДВ збільшеними на суму акцизного податку, чим порушено ст. 11-1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР із змінами «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; ненадання до перевірки документів пов'язаних з предметом перевірки, чим порушено п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року.

Згідно висновків акту перевірки, вбачається факт реалізації однієї пляшки горілки "Icedamask Gold Pole", 0,5 літра, 40% об. спирту за ціною 50,00 грн. та однієї пачки цигарок "Camel Blue" за ціною 19,50 грн.

Також, в ході перевірки виявлено, що у ФОП ОСОБА_3, в магазині за адресою: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Фрунзе, 26 не має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

За висновками акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення від 05.04.2016 року № НОМЕР_2, яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за кодом платежу 21081103 на суму 510 грн. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині ненадання посадовим особам контролюючих органів до перевірки документів, повязаних з предметом перевірки.

Також судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 16.03.2016 року позивачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 05.04.2016 року № НОМЕР_1, відповідно до якого до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 54000 грн. згідно з абзацом 13, 14, 15 частини 2 статті 17 Закону 481/95-ВР.

Суд зазначає, що види перевірок передбачені статтею 75 Податкового кодексу України, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 даної статті визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок регулює стаття 81 Податкового кодексу України, пунктом 81.1 якої встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Отже, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що фактична перевірка проводилася без повідомлення про початок проведення перевірки. Крім цього, суд зазначає, що з позовної заяви вбачається, що під час перевірки був присутній також продавець позивача, тобто особа, яка безпосередньо проводить розрахункові операції в розумінні вищенаведеної норми статті 81 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом підставою для перевірки був наказ про проведення перевірки від 15.03.2016 року № 54 та направлення на перевірку від 15.03.2016 року № 61, № 62.

Згідно п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно із п.п.191.1.4. п.191.1. ст.191. Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) (далі ПКУ) визначено, що функцією контролюючих органів є, зокрема, здійснення контролю за встановленим законом порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), порядку розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону та здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів.

Таким чином, Добропільською обєднаної державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області в межах повноважень наданій їй Законами України та у відповідності до них було прийнято рішення, яким застосовано до позивача штрафні санкції у загальному розмірі 54510 грн.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Статтею 11-1 Закону № 481/95-ВР передбачено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України. Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати. Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт. Відповідальність за порушення даної норми передбачена абзацом 14 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, а саме роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Пунктом 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до письмових пояснень продавця ОСОБА_4, які наявні в матеріалах справи вбачається, що продавець здійснила продаж горілки «Icedamask Gold Pole» обємом 0.5 л. міцн. 40% об.од. за ціною 50.00 грн., також здійснено продаж пачки цигарок «Camel Blue» за ціною 19.50 грн.

Разом з цим, відповідно до письмових пояснень довіреної особи ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_5, вбачається, що в магазині за адресою: м. Добропілля, вул. Фрунзе, 26 здійснюється реалізація алкогольних та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій також здійснюється торгівля без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) і видачі розрахункового документа встановленої форми, та підтвердила той факт, що продавець здійснила продаж вищезазначених товарів за цінами вищим/нижчими ніж встановлені діючим законодавством України.

Крім того, суд вважає неправомірною вимогу позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 05.04.2016 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання за адміністративним штрафом в сумі 510 грн. за ненадання у повному обсязі всіх документів посадовим особам контролюючих органів під час перевірки господарської одиниці, з наступних підстав.

Згідно п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надане право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, повязану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 16 Податкового кодексу України на платника податків покладені обовязки, зокрема, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як вже зазначалось судом та не заперечувалось позивачем в ході судового розгляду справи, під час проведення перевірки необхідні документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, фахівцям відповідача надані не були.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача штраф в зазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2014 року № 375/11/14-14 у разі прийняття контролюючими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке рішення за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню, судам варто виходити з такого. Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Суд зазначає, що позивачем не наведено жодного доводу та не надано суду жодного доказу, який би спростовував встановлені контролюючим органом порушення законодавства України, допущені позивачем, а скасування рішень контролюючого органу тільки за формальними ознаками є недопустимим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач довів правомірність спірних рішення про застосування штрафних санкцій від 05.04.2016 року № НОМЕР_2 та податкового повідомлення-рішення від 05.04.2016 року № НОМЕР_1 в порядку частини 2 статті 71 КАС України та позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення від 05.04.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 - відмовити повністю.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2016 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Галатіна О.О.