Постанова № 61454876, 06.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 р. Справа №805/1372/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця I.О., при секретарі судового засідання Белікові Д.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський дослідно-експериментальний завод до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсними та скасування вимог від 11 січня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 175 863, 56 грн. та від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування в розмірі 172 920, 29 грн., -

за участю:

представника позивача не зявився,

представника відповідача не зявився.

Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольський дослідно-експериментальний завод звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить суд (з урахуванням уточнень):

-визнати недійсними та скасувати вимоги від 11 січня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 175 863,56 грн. та від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 172 920, 29 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він, як платник єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове держане соціальне страхування, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької та Луганської областей згідно Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, платників єдиного внеску, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнено від сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.

Як зазначає позивач, він зареєстрований за юридичною адресою пр-т. Металургів, буд. 233, приміщення 66 А, м. Маріуполь Донецької області, отже вважає, що як платник єдиного соціального внеску позивач перебуває на обліку у відповідача та фактично здійснює свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, оскільки згідно переліку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2015 року № 1053-р місто Маріуполь включене до переліку проведення АТО.

З зазначених підстав позивач вважає себе звільненим від зобовязань щодо сплати єдиного соціального внеску, а винесені вимогивід 11 січня 2016 року№ Ю-4107-23 та від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 є недійсними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником позивача надано до суду заяву про розгляд справи в його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами, а також заперечення проти позову, в обґрунтуванні яких зазначив, що Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ не скасовує обов`язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове держане соціальне страхування, а надає можливість платникам єдиного внеску на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та у повному обсязі. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до роз`яснення Державної фіскальної служби України від 05 грудня 2014 року № 13656/7/99-99-17-03-01-17 щодо однозначного тлумачення та застосування норм Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов`язані виконувати всі встановлені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове держане соціальне страхування функції. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

17 серпня 2016 року від відповідача через канцелярію суду було надано клопотання про розгляд справи у відсутності його представника за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

За умов ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Маріупольський дослідно-експериментальний завод (далі по тексту - ТОВ МДЕЗ) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 38673631, юридична адреса: 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т. Металургів, буд. 233, приміщення 66 А (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ МДЕЗ перебуває на обліку в Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі по тексту Маріупольська ОДПІ).

11 січня 2016 рокуМаріупольською ОДПІвинесено спірну вимогу № Ю-4107-23 на суму 175 863, 56 грн., відносно ТОВ МДЕЗ, з яких 173 655 грн. 62 коп. складає недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 1899 грн. 40 коп. штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, 308 грн. 54 коп. пеня за прострочення сплати єдиного внеску (а.с. 6).

Відповідно до вимоги від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 відповідачем розраховано позивачеві заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені станом на 30 червня 2016 року в сумі 172920, 29 грн., з яких 170 712 грн. 35 коп. - недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 1899 грн. 40 коп. штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, 308 грн. 54 коп. пеня за прострочення сплати єдиного внеску.

ОСОБА_1 промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин від 13 липня 2016 року за вих. № 718/12.1-21-03 (а.с. 56-57) визначено, що обставини, які визначені Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ не потребують додаткового засвідчення. А також зазначено, що Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, який зокрема доповнено статтею 9-3 розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, яка не містила обмеження у вигляді обов`язкової наявності форс мажорних обставин, що підтверджуються сертифікатом ОСОБА_1 промислової палати для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.

Позивач 10 травня 2016 року (вих. № 8) звернувся до Маріупольської ОДПІ з заявою про звільнення ТОВ «МДЕЗ» від виконання своїх обовязків по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції відповідно до ст. 9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с. 15).

Як вбачається зі спірної вимоги від 11 січня 2016 року № Ю-4107-23 до неї увійшли суми: 173 655 грн. 62 коп. - недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 1899 грн. 40 коп. штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, 308 грн. 54 коп. пеня за прострочення сплати єдиного внеску (а.с. 6), що також підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків зі сплати єдиного внеску (а.с. 31-47).

В той же час, наступною спірною вимогою від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 відповідачем скориговано заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені станом на 30 червня 2016 року в сумі 172920, 29 грн., з яких 170 712 грн. 35 коп. - недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 1899 грн. 40 коп. штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, 308 грн. 54 коп. пеня за прострочення сплати єдиного внеску.

Тобто, з наявних у справі вимог вбачається, що відповідачем станом на 30 червня 2016 року фактично зменшена сума недоїмкиТОВ «МДЕЗ» зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 173 655 грн. 62 коп. до 170 712 грн. 35 коп., тобто на 2943, 27 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема зворотний бік облікової картки платника податків за кодом класифікації 71010000 (а.с. 125-127, 129-138), а також розрахунок податкового боргу з ЄСВ по ТОВ «МДЕЗ» (ЄДРПОУ 38673631) станом на 01 січня 2016 року, що наданий відповідачем (а.с. 128), судом встановлено, що фактично в вимогах від 11 січня 2016 року№ Ю-4107-23 та від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 мова йде про недоїмку ТОВ «МДЕЗ» по сплаті єдиного соціального внеску, яка виникла станом на 01 січня 2016 року в сумі 173 655 грн. 62 коп. та була частково погашена позивачем в сумі 2943, 27 грн. Тобто, станом на 30 червня 2016 року скоригована сума недоїмки ТОВ «МДЕЗ» по сплаті єдиного соціального внеску з урахуванням штрафу та пені, яка становить 172920, 29 грн., з яких 170 712 грн. 35 коп. - недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 1899 грн. 40 коп. штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, 308 грн. 54 коп. пеня за прострочення сплати єдиного внеску.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.

Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом Закон № 2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобовязань щодо сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО звільнений від сплати поточних зобовязань зі сплати єдиного внеску, виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі Закон № 1669).

Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-4 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, пункт 9-4 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану лише за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Судом встановлено, що 10 травня 2016 року за вихідним № 8, ТОВ «МДЕЗ» надало до Маріупольської ОДПІ заяву про звільнення від сплати єдиного внеску (а.с. 15). Тобто, заява подана позивачем не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, як визначено Законом № 2464 для сплати зобовязань по єдиному внеску.

ОСОБА_1 промисловою палатою України у листі від 13 липня 2016 року за вих. № 718/12.1-21-03 (а.с. 56-57) щодо засвідчення форс-мажорних обставин визначено, що обставини, які визначені Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ не потребують додаткового засвідчення, оскільки даним Законом №1669-VІІ внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, який зокрема, доповнено статтею 9-3 розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, яка не містила обмеження у вигляді обов`язкової наявності форс мажорних обставин, що підтверджуються сертифікатом ОСОБА_1 промислової палати для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО. Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р.

Абзацом 2 статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 20 пункту 1 додатку до вказаного розпорядження м. Маріуполь віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Також, пунктом 3 Розпорядження Кабінету міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р визнано такими, що втратили чинність:

-розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (Офіційний вісник України, 2014 р., № 88, ст. 2532);

-розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 91, ст. 2614).

Як зазначено вище, позивач здійснює свою діяльність на території м. Маріуполь Донецької області.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З зазначених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону № 2464 звільняють від сплати єдиного внеску субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, який зокрема доповнено статтею 9-4 розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, яка не містила обмеження у вигляді обов`язкової наявності форс мажорних обставин, які підтверджуються сертифікатом ОСОБА_1 промислової палати для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО.

Також, у строки, передбачені Законом, позивач надав до відповідного податкового органу заяву про звільнення від сплати єдиного внеску (а.с. 15).

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного внеску.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності своїх дій щодо прийняття вимог, що оскаржуються, в розумінні зазначеної норми Закону.

Суд також зазначає, що у відповідності до норм частини 2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, зокрема, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Тому, з урахуванням викладеного, суд вважає належним способом захисту прав позивача саме визнання вимог субєкта владних повноважень протиправними.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

За таких обставин, вимоги ДПІ від 11 січня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 175 863, 56 грн. та від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 172 920, 29 грн. є протиправними, та такими, що не відповідають критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень, у розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі адміністративного позову було сплачено судовий збір в сумі 2637 грн. 95 коп., що документально підтверджується платіжним дорученням від 10 травня 2016 року № 77 (а.с. 5).

Отже, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2637 грн. 95 коп., сплата якого позивачем при зверненні до суду із даним позовом підтверджується відповідною квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с. 5).

З огляду на наведене, на підставі Податкового кодексу України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, керуючись вимогами ст.ст. 4-15, 51, 69-72, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський дослідно-експериментальний завод до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсними та скасування вимог від 11 січня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 175 863, 56 грн. та від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування в розмірі 172 920, 29 грн. задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 11 січня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 175 863, 56 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 02 липня 2016 року № Ю-4107-23 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообовязкове державне страхування в розмірі 172 920, 29 грн.

Стягнути з Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 69) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський дослідно-експериментальний завод (код ЄДРПОУ 38673631, юридична адреса: 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т. Металургів, буд. 233, приміщення 66 А) судовий збіру розмірі 2637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) гривень 95 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 06 вересня 2016 року.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.