Постанова № 61452965, 15.09.2016, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________

Справа № 327/225/16-п

Провадження № 3/327/77/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2016 року смт.Розівка

Суддя Розівського районного суду Запорізької області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору у складі відділу Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, непрацюючого, військовозобовязаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

26 серпня 2016 року до суду від сектору у складі відділу Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно гр.ОСОБА_1.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 22 серпня 2016 року о 15 год. 35 хв. ОСОБА_1 по вул.Українська в смт.Розівка Розівського району Запорізької області керував автомобілем НОМЕР_1, при цьому перебував у стані алкогольного спяніння, що підтверджується результатом тесту алкотестера «Аlcotest 6810» від 22 серпня 2016 року, проведеного в присутності свідків, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 22 серпня 2016 року вранці він виїхав на автомобілі НОМЕР_1 з подвіря будинку №90, розташованого по вул. Українська в смт.Розівка Розівського району Запорізької області, тобто виїхав з дому з метою поїздки до магазину. Проїхавши невелику відстань по вул.Українська, автомобіль раптово зупинився перед перехрестям з пров. Елеваторний через відсутність бензину. Далі, ОСОБА_1, користуючись стартером, переїхав на автомобілі на іншу сторону дороги та зупинив автомобіль перед перехрестям на обочині зустрічної смуги дороги, пояснивши це тим, що на його переконання автомобіль, залишаючись на дорозі перед перехрестям міг заважати іншим учасникам дорожнього руху. Залишивши автомобіль, ОСОБА_1 пішов додому, де випив близько 600 гр. пива. Приблизно о 14 годині того ж дня він повернувся до автомобіля. До нього підїхали син з невісткою та передали пальне. ОСОБА_1 попрохав невістку ОСОБА_2 допомогти йому забрати автомобіль, посилаючись на те, що остання має посвідчення водія, а він вживав алкогольний напій та не збирався керувати автомобілем в стані спяніння. ОСОБА_1 пояснив, що невістка сіла на переднє пасажирське сидіння, а він сам залив пальне в бак, сів за кермо автомобіля та намагався запустити двигун, проте під час вчинення зазначених дій з пров. Елеваторного до нього виїхали на службовому автомобілі працівники поліції, які в подальшому склали протокол про адміністративне правопорушення за фактом керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.

Допитана під час розгляду справи в суді в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що 22 серпня 2016 року в період приблизно з 09 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. їй зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про те, що в автомобілі закінчилось пальне. Оскільки вона разом з чоловіком перебувала за межами смт Розівка Розівського району Запорізької області, то після повернення приблизно о 14 год. 00 хв. вони разом привезли пальне ОСОБА_1, при цьому чоловік повернувся додому, а ОСОБА_2 залишилась із ОСОБА_1 на прохання останнього з метою допомогти забрати автомобіль. Як пояснила ОСОБА_2, вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_1 сидів на місці водія, проте автомобіль НОМЕР_1 стояв на обочині зустрічної смуги та ОСОБА_1 ним не керував, а лише намагався запустити двигун автомобіля приблизно протягом 15-20 хвилин. В цей час з пров. Елеваторний на вул. Українську раптово на службовому автомобілі виїхали працівники поліції, двоє з яких одразу вийшли з автомобіля, при цьому ОСОБА_1 також вийшов зі свого автомобіля назустріч працівникам поліції. Їх розмову ОСОБА_2 не чула. В подальшому, ОСОБА_1, нічого їй не повідомляючи, поїхав десь разом з працівниками поліції на їх службовому автомобілі. Зачекавши приблизно 10 хв., вона закрила автомобіль ключами, які ОСОБА_1 залишив у замку, та пішла додому.

Допитана під час розгляду справи в суді в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що 22 серпня 2016 року вона була вдома та займалася роботою по господарству, приблизно о 14 год. 00 хв. вийшла на вулицю та побачила, що неподалеку, за перехрестям з пров. Елеваторний, стояв автомобіль ОСОБА_1, біля якого знаходився чоловік, який заглядав у вікно автомобіля та, можливо, розмовляв по телефону. Розгледіти чоловіка, а також з точністю вказати місце знаходження автомобіля, вона не змогла, оскільки світило яскраве сонце. При цьому, ОСОБА_3 вказала, що на ці обставини вона не звертала особливої уваги та одразу зайшла в двір. Чи стояв автомобіль на тому ж місці раніше вона не знає, оскільки з її подвіря дорогу взагалі не видно, а на вулицю вона виходила перед цим лише один раз о 07 годині ранку та в цей час автомобіля ОСОБА_1 на вулиці не було. В той же день після 15 години вона ще раз вийшла на вулицю на прохання ОСОБА_1, який знаходився біля її двору разом із працівниками поліції. Вона разом із чоловіком ОСОБА_4 були присутні при продуті ОСОБА_1 алкотестера та вдвох засвідчили факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного спяніння. При цьому, як повідомила ОСОБА_5, ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо складання протоколу за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння не виказував та в її присутності не зазначав про те, що він автомобілем не керував.

Допитаний під час розгляду справи в суді в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 22 серпня 2016 року приблизно о 12 год. 20 хв. він повернувся додому на велосипеді з магазину та побачив автомобіль ОСОБА_1, який стояв на вул. Українській приблизно в 20 метрах за перехрестям з пров. Елеваторний. В той же день після обіду дружина покликала його на вулицю, пояснивши, що на вулиці чекає службовий автомобіль з трьома працівниками поліції та ОСОБА_1. На прохання працівників поліції він разом із дружиною засвідчили факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного спяніння. Як повідомив ОСОБА_4, ОСОБА_1 будь-яких заперечень в його присутності щодо складання відносно нього протоколу за керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння не виказував та не зазначав про те, що автомобілем він не керував. При цьому, ОСОБА_4 не зміг впевнено підтвердити факт перебування автомобіля ОСОБА_1 в одному й тому ж місці з того часу як він бачив його в останнє.

Допитаний під час розгляду справи в суді в якості свідка інспектор сектору ДПП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 пояснив, що 22 серпня 2016 року після 15 години дня він разом з інспекторами Тесленком О.І та ОСОБА_7 на службовому автомобілі їхали по пров.Елеваторний в смт Розівка Розівського району Запорізької області та при виїзді на вул. Українську побачили автомобіль НОМЕР_1, який рухався по вул. Українській по зустрічній смузі. Не очікуючи такого маневру, ОСОБА_7 різко зупинив службовий автомобіль, а ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 вийшли з автомобіля та зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1. На передньому пасажирському сидінні знаходилась літня жінка, анкетні дані якої в подальшому ОСОБА_1 не повідомив. Водій ОСОБА_1 сам вийшов з автомобіля та пояснив, що рухався по лівій стороні дороги, тобто по зустрічній смузі, так як обїжджав ями. В ході розмови було встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував у стані з наявними ознаками алкогольного спяніння, у звязку з чим йому було запропоновано пройти огляд в медичному закладі для встановлення стану алкогольного спяніння. Спочатку ОСОБА_1 погодився та поїхав з працівниками поліції, та по дорозі почав відмовлятися їхати в лікарню, посилаючись на небажання показуватись в суспільстві в такому стані. На пропозицію пройти тест на місці для підтвердження факту спяніння у присутності двох свідків ОСОБА_1 погодився. Всі разом повернулись до місця зупинки транспортного засобу, проте на час повернення жінки в автомобілі вже не було, автомобіль був закритий. Не дочекавшись сторонніх людей, ОСОБА_1 запропонував підїхати до його знайомих ОСОБА_4, в присутності яких проводився огляд ОСОБА_1 за допомогою алкотестера. ОСОБА_6 пояснив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були розяснені його права та обовязки, він власноручно писав пояснення в протоколі, зазначивши, що керував автомобілем в стані алкогольного спяніння, власноручно написав, що від керування автомобілем відсторонений. ОСОБА_1, письмово вказав в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що він провину не визнає, проте, це стосувалося стану спяніння, який, на його переконання, дозволяв йому керувати автомобілем. При цьому, про опитування невідомої жінки, яка знаходилась в автомобілі під час його зупинки, ОСОБА_1 клопотань не заявляв та її анкетні дані не повідомляв.

Допитані під час розгляду справи в суді в якості свідків інспектори сектору ДПП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8І та ОСОБА_7 дали пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_6.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, інспекторів поліції, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення є доведеною, та його дії правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КпАП України визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у абз.3 п.27 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі ПДД) передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння на час виявлення та фіксації порушення 22 серпня 2016 р. останнім не оспорюється.

ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом Москвич АЗЛК-412 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2.

Перевіряючи доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом встановлено наступне.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №314688 від 22 серпня 2016 року зафіксовано час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у звязку із порушенням останнім п.2.9 (а) ПДД. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно надав письмові пояснення, підтвердивши, що він дійсно керував автомобілем після вживання алкогольного напою. Вказівка про те, що він вину не визнає, судом не може бути прийнята до уваги, оскільки ОСОБА_1, зазначаючи, що він керував транспортним засобом, а за 20 хвилин до поїздки випив 600 гр. пива, тобто фактично визнаючи вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не зазначив конкретно в якій частині він не визнає вину з посиланням на відповідні докази. Клопотань про опитування будь-яких свідків з приводу невизнання ним провини в будь-якій частині при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не заявляв.

Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підтверджують доводів ОСОБА_1, оскільки вказані особи не перебували постійно на вулиці, не слідкували за переміщенням автомобіля ОСОБА_1, а були лише запрошені в якості свідків при продуті ОСОБА_1 алкотестера та вдвох засвідчили факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного спяніння.

До показів свідка ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд ставиться критично, оскільки вона є його невісткою та є зацікавленою особою. До того ж, відомості про неї як про свідка в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.

Виходячи з пояснень інспекторів поліції, встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем на перехресті доріг пров.Елеваторний та вул.Українська. Зазначений факт в судовому засіданні, яке відбулося 15 вересня 2016 року, ОСОБА_1 не оспорював та не надав будь-яких додаткових пояснень з цього приводу, зазначивши лише про те, що працівники поліції рухалися з високою швидкістю, що майже не знесли його з дороги. При цьому, в поясненнях, які ОСОБА_1 надавав суду в судовому засіданні, яке відбувалося 08 вересня 2016 року, зазначав, що автомобіль він взагалі прибрав з дороги на обочину та він стояв перед перехрестям, а не на перехресті доріг, тобто не надав пояснень щодо того факту, яким чином автомобіль було переміщено з місця, де він залишив його вранці, на перехрестя вказаних вулиць. При цьому, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили той факт, що вдень вони бачили автомобіль ОСОБА_1 саме за декілька метрів перед перехрестям, а не на самому перехресті вул.. Українська пров. Елеваторний.

Таким чином, пояснення ОСОБА_1, надані ним під час розгляду справи, не підтверджуються зібраними у справі доказами та суперечать встановленим обставинам. Невизнання останнім своєї провини суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 вищезазначеним транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, його особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан,те що він не працює, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовозобовязаний, раніше протягом року не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.

За характером вчиненого правопорушення суд не вбачає обставин, що помякшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1.

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 401, ч.1 ст.130, стст.283,284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десяти тисяч двохсот) гривень на користь держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275 (двохсот сімдесяти пяти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (отримувач коштів: Державний бюджет Розівського району Запорізької області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37473878; банк отримувача: УДК у Розівському районі ГУ ДКУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача №31217206700293; код класифікації доходів бюджету 22030001).

Розяснити ОСОБА_1, що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Розівський районний суд Запорізької області.

Суддя: Т.М. Кущ