Постанова № 6145284, 18.06.2009, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Кат1. Справа № 2- а –8267 2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 18„ червня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О., при секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов”язання перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення;

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 надав до суду адміністративний позов до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, мотивуючи тим, що він є потерпілим від аварії на ЧАЕС категорії 1, інвалід 3-ї групи. Посилаючись на те, що діючим законодавством потерпілим він відноситься до потерпілих від аварії на ЧАЕС 1 категорії, яким передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, яку виплачують органи соціального захисту населення, розмір якої визначається на момент виплати, та зазначаючи, що органи соціального захисту населення відмовили йому в виплаті допомоги в належному розмірі за 2008р., просив суд стягнути з відповідача недоотримані суми одноразової грошової допомоги за вказаний період .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення, згідно з якими позов не визнав повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС серії А № 103061 виданим Київською облдержадміністрацією та інвалідом 3-ї групи по захворюванню, пова”язаному з аварією на ЧАЕС.

Згідно з ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено виплату одноразової щорічної допомоги:

інвалідам 1 та 2 групи – п”ять мінімальних заробітних плат;

інвалідам 3 групи , дітям інвалідам – чотири мінімальні заробітні плати;

учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії – п”ять мінімальних заробітних плат;

учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії –3 мінімальні заробітні плати;

кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок аварії на ЧАЕС – 3 мінімальні заробітні плати;

евакуйованим із зони відчуження у 1986р., включаючи дітей –3 мінімальні заробітні плати.

При цьому, розмір заробітної плати визначається на момент виплати. Виплату грошової допомоги проводять органи соціального забезпечення громадян за місцем їх проживання.

Як вбачається з наданої довідки позивачу, як потерпілому 1 категорії було нараховано допомогу за 2008 р. –90 грн. в лютому 2008р., а виплата проведена в грудні 2008р.

Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Позивач просить зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплату різниці невиплаченої грошової допомоги за 2008р.

Не погоджуючись з цим відповідач в запереченнях на позов послався на ст.62 Закону України

„ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка вказує на необхідність керуватися порядком визначеним КМ України, виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями з врахуванням ст. 98 Конституції України.

Суд вважає, що необхідно застосовувати вимоги ст. 19 ч.2 Конституції України, а саме – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України.

Розмір допомоги на оздоровлення, визначений постановами КМ України від 12.07.2005 року № 562 на думку суду суперечить вимогам ст. 48 Закону та іншим нормативним актам.

Відповідно до ст. 59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008р.” з 1.01.2008 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено – 515грн. на місяць, з 01.04.2008 р. – 525грн., з 01.10.2008р. – 545грн., з 01.12.2008р. –605грн.

Суд звертає увагу на те, що вказана норма Закону не мала жодних обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким передбачено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Даний висновок також підтверджується ст.71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що дія цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.

Також суд враховує і рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. згідно з яким визначено, що Законом України Про Державний бюджет регулюються питання бюджету і цей закон є основним фінансовим документом держави, через своє специфічне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанови КМ України.

Таким чином, на користь позивача суд вважає за необхідне стягнути недоотриману грошову допомогу в розмірі:

605 х 4 = 2420 грн. ( за мінусом 90 грн., виплачених 18.12.2008 року) – 2330грн..

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору як потерпілий від аварії на ЧАЕС.

Керуючись ст.ст. 6,9,17, 158-163,185,186 КАС України, ст.ст. 48,62,71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008р.”, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити .

Визнати відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (вул.. Я.Мудрого, 2, м. Біла Церква, р/р 35218043001216, код 03193643, МФО 821018 в БЦ УДК Київської області) у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової допомоги на оздоровлення за 2008р. неправомірною та зобов”язати виплатити - 2330 грн.

Від сплати судового збору позивача звільнити.

Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та протягом двадцяти днів після подання заяви шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду.

Суддя: