Рішення № 61451946, 15.09.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3693/16-ц

2/310/2215/16

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Буюклинській К.О.,

за участю позивачки, представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Бердянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Бердянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що 14 червня 2008 року помер її батько - ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями після його смерті є: вона, як донька померлого, відповідачі по справі - його діти, його колишня друга дружина мати позивачки ОСОБА_7, з якою батько розірвав шлюб ще за життя у серпні 1993 року, дві його рідні сестри ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які мешкають у м. Києві. Вона постійно утримувала та допомагала батькові, виконуючи свої обовязки як дитина, приїздила в літній період у гості. Останній раз вона бачила батька у серпні 2007 року. По березень 2008 року вона підтримувала зв'язок зі своїм батьком через його сусідку ОСОБА_10 шляхом телефонних переговорів, однак, після березня 2008 року цей зв'язок обірвався. У червні 2009 року у неї народилась донька і вона не мала змоги приїздити до свого батька. Про смерть батька їй стало відомо у березні 2012 року від сестри свого батька тітки ОСОБА_8 Остаточно у цьому факті вона впевнилась лише у травні 2013 року, коли разом із сестрами батька приїхала провідати могилу батька у м. Бердянськ. До цього часу вона не мала достовірної інформації про смерть батька. У встановлений законом строк вона не мала змоги звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 протягом двох місяців з дня набрання рішення суду законної сили.

Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що вона на теперішній час проживає у м.Києві, її ніхто не повідомив про смерть батька. Про це вона дізналася випадково від тітки ОСОБА_8 у березні 2012 року коли телефонувала їй поздоровити зі святом, потім тітка спитала за її маму, вона відповіла що матір хворіє, пропадає з дому, після того тітка повідомила, що помер батько в червні 2008 року. Також позивачка зазначила, що з батьком до березня 2008 року вона спілкувалася через сусідку, влітку приїздила до нього на 1-2 тижня, він був обідраний, голодний але була горілка, вона купувала йому продукти харчування, мило, пральний порошок, в останнє вона бачила батька в серпні 2007 року. Крім того пояснила, що 12 червня 2009 року у неї народилася донька, також на той час вона навчалася в учбовому закладі який закінчила 05.06.2009р., потім на очному відділенні з вересня 2012 року по червень 2016 року, були обставини з матірю, яка пропала, вона писала заяви в міліцію, відновлювали матері документи, розшукувала своїх тіток. Що батько помер вона дізналася в березні 2012 року, а впевнилася в його смерті вже в травні 2013 року, коли приїздила на його могилу в м. Бердянськ з тітками ОСОБА_9 та ОСОБА_8. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивачки - ОСОБА_1 (довіреність від 09.10.2015 р.) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що свідок ОСОБА_8 підтвердилатой факт, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_6, про його смерть вона дізналася випадково в березні 2012 року, але через те, що в неї народилась дитина, вона розшукувала свою зниклу матір, навчалася на очному відділенні в учбовому закладі, тому у неї не було можливості приїхати із Києва до Бердянська для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Представник позивачки - ОСОБА_2 (довіреність від 05.07.2016 р.) - в судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі та зазначила, що період з часу смерті спадкодавця (2008 рік) та до 2016 року досить великий, але у позивачки склалися такі обставини: 2006-2009р.р. вона навчалася, з вересня 2008 р. була вагітною, 14.06.2009р. народила дитину, з 2009 по 2012 р.р. перебувала у декретній відпустці, з 2012 до 2014р.р. намагалася знайти матір, яка загубилась, була визнана померлою, з 2012 до 2016р.р. навчалася у ВУЗі, тому всі ці обставини говорять про те, що позивачка не мала можливості подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, а також пояснив, що до листопада 2015 року взагалі про існування позивачки не знав, після смерті батька вони з братом наглядали квартиру і від позивачки батькові нічого не надходило. Вважає, що ніяких поважних причин такого тривалого пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивачкою не зазначено, а всі ті обставини на які вона посилається носять суто субєктивний характер. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, повністю підтримав пояснення в судовому засіданні свого брата та пояснив, що вони з ним у червні 2009 року успадкували майно після батька, за життя про позивачку батько йому нічого не розказував, ніяких поважних причин позивачка не зазначила, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Бердянської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, надали суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_8 пояснила, що позивачка та відповідачі є її племінниками. Відносини із позивачкою у неї особливо не складалися, оскільки її матір своє негативне ставлення до чоловіка переносила на всю їх сімю. 01 лютого 2012 році їй подзвонила позивачка і повідомила, що її матір померла та спитала про батька. Вона сказала їй, що її батько також помер, але це повідомлення позивачку не здивувало, крім того позивачка пояснила, що її тітка по материнській лінії вийшла на зв'язок з ОСОБА_4 і вони спілкувались, тому вона вважає, що позивачка вже знала про смерть батька. Після цього вона поновила із позивачкою спілкування. У 2013 році вона разом із позивачкою їздили в Бердянськ на могилу ОСОБА_6. У жовтні 2015 року позивачка сказала їй, що вона вирішила претендувати на спадщину після смерті батька.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представників, відповідачів, свідка та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

14 червня 2008 року помер ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть І-ЖС № 11307).

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2. Спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця: позивачка ОСОБА_3, яка у подальшому змінила прізвище з «Токаренко» на «Врана» у звязку із укладанням шлюбу (свідоцтво про народження І-ОК № 248605, видане виконавчим комітетом Марянівської сільської ради Васильківського району Київської області 10.07.2013р. та свідоцтво про шлюб І-БК № 062176, видане Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва 14.09.2007 р.), а також відповідачі по справі ОСОБА_5 (свідоцтво про народження ІІ-ЖС № 272843, видане міським відділом ЗАГС м. Бердянськ 24.01.1978 р.). та ОСОБА_4 (свідоцтво про народження І-ЖС № 398151, видане міським відділом ЗАГС м. Бердянськ 18.11.1974 р.).

Згідно відповіді Бердянської державної нотаріальної контори № 2075/02-04 від 01.07.2016р. відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 21.08.2008р. звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_6. Заведена спадкова справа № 1042/2008. 08.05.2009р. ОСОБА_4 за реєстровим № 2-1103 та ОСОБА_5 за реєстровим № 2-1105 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом по ? частині кожному однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно відповіді Бердянської державної нотаріальної контори № 599/02-04 від 17.02.2016р., позивачці ОСОБА_3 на її заяву від 09 лютого 2016 року про прийняття спадщини після померлого 14.06.2008р. ОСОБА_6І було розяснено, що заява спадкоємця надіслана поштою, повинна бути оформлена належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально посвідченою), або спадкоємець повинен особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Крім того позивачку було повідомлено про пропуск строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» розяснено, що заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа №6-85 цс 12), від 04 листопада 2015 року (справа 6-1486 цс 15) висловлена правова позиція, що правила ч. 3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнанні судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зокрема, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність позивача про наявність спадкового майна, незнання про існування заповіту або про смерть спадкодавця, перебування за кордоном тощо.

В судовому засіданні з пояснень самої позивачки встановлено, що про смерть батька їй стало відомо ще навесні 2012 року, крім того, у 2013 році позивачка була в Бердянську на могилі батька, однак, із заявою до нотаріальної контори до лютого 2016 року не зверталась.

Також позивачка мала можливість подати належно оформлену (п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5) заяву нотаріусу, направивши її поштою, але такі дії нею теж не вчинялися.

З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення позову та визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки під час розгляду справи позивачкою та її представниками не було надано суду доказів, що причини пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини (з дня відкриття спадщини сплинуло майже 8 років) є поважними, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1220 - 1223, 1261, 1266, 1268, ч. 3 ст. 1272, 1276 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Бердянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_11